ІНЦУХТ

Related posts:

1. ІНБРИДИНГ Екологія – охорона природи ІНБРИДИНГ – примусове самозапилення або схрещування споріднених організмів. У самозапильних рослин (пшениця, ячмінь, цитрусові) І. – норм, явище, а в тварин та перехреснозапильних рослин воно спричинює зниження життєздатності потомства; система розведення тварин, згідно з якою застосовують спаровування споріднених особин....
2. ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
3. ГІБРИД Екологія – охорона природи ГІБРИД – статеве потомство від схрещування двох організмів з різною спадковістю (генотипами); організм, що народжується внаслідок схрещування генетично відмінних батьківських форм....
4. МІКРОЗАКАЗНИК Екологія – охорона природи МІКРОЗАКАЗНИК – невеликий за розмірами, як правило короткотерміновий, заказник для якихось спец, цілей, напр. для поновлення різноманіття лікарських рослин (в Україні цей термін вживається рідко)....
5. РЕІНТРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи РЕІНТРОДУКЦІЯ – інтродукція рослин у місця, де вид мешкав раніше, а потім вник, як правило, з вини людини. Стосовно тварин вживають термін “реакліматизація”....
6. ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ – здатність виробляти орг. речовину завдяки діяльності живих організмів у розрахунку на одиницю площі або об’єму за одиницю часу (фактично синонім біол. продуктивності – термін, що вживається в літературі із проблем якості води)....
7. ГІБРИДИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІБРИДИЗАЦІЯ (б і о л.) – схрещування різних за спадковістю організмів. Г. – один з найважливіших чинників еволюції біол. форм у природі. Г. застосовують у селекції для виведення нових сортів рослин і порід тварин, у насінництві та в разі розведення тварин з метою створення високопродуктивних гетерозисних форм, а також як метод […]...
8. ЗОНА ГІБРИДНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГІБРИДНА – простір, де трапляються гібриди або переважають суміші, що є наслідком схрещування близьких видів (або підвидів) тварин чи рослин....
9. ЖИТТЄВІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВІСТЬ – інтенсивність вияву життєвих процесів: розвитку, росту, розмноження, стійкості організмів проти несприятливих умов та хвороб. Потомство близькоспоріднених батьків часто має знижену Ж., не споріднених – підвищену. Для підвищення Ж. с.-г. тварин на ферми періодично завозять племінних плідників, у рослинництві для висівання використовують гібридне насіння....
10. ПАНМІКСІЯ Екологія – охорона природи ПАНМІКСІЯ – вільне, що базується на випадковому, однаково ймовірному поєднанні всіх типів гамет, схрещування особин у межах популяції. Той чи ін. ступінь П. характерний для переважної більшості видів рослин і тварин....
11. АУТБРИДИНГ Екологія – охорона природи АУТБРИДИНГ – схрещування не споріднених рослинних або тваринних організмів, зокрема й належних до різних порід, сортів або видів. Система, що включає різні заходи добору Для спаровування тварин однієї породи, які, на відміну від інбридингу, не мають спільних предків у 4-6 поколіннях....
12. ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМТРОПІЧНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМТРОПІЧНІ – види (частіше більші таксони) тварин і рослин, ареал яких оперізує тропічну зону земної кулі. Для наземних організмів ці ареали перервані величезними просторами океанів, для мор. – суходолом. Серед наземних рослин є лише поодинокі приклади циркумтропічних видів (деякі ціперуси), але є багато більших таксономічних груп тварин і рослин (мавпи, […]...
13. АДАПТАЦІОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АДАПТАЦІОМОРФОЗ, адаптіоморфоз – розвиток, зміна і перетворення пристосувань (адаптацій) у процесі еволюції організмів. Частіше вживають поняття адаптаціогенез....
14. ГЕМЕРОДІАФОР Екологія – охорона природи ГЕМЕРОДІАФОР – вид, частіше рослин, який не реагує на певний ступінь впливу людини на природну рослинність....
15. АВТОГАМІЯ Екологія – охорона природи АВТОГАМІЯ – біол. процес самозапилення і самозапліднення вищих рослин, а також деяких одноклітинних організмів....
16. ЗЕМЛІ ЕРОДОВАНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ЕРОДОВАНІ – території, грунти яких тією чи ін. мірою зазнали ерозії й тому частково втратили прир. родючість. Термін, як правило, стосується с.-г. угідь, проте вживається й відносно ін. площ. У разі повної втрати грунтом родючості застосовують термін “землі порушені”, хоч іноді говорять про катастрофічну ерозію – повну втрату родючого шару […]...
17. ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. угруповань рослин […]...
18. БРАДИТЕЛІЯ Екологія – охорона природи БРАДИТЕЛІЯ – повільний темп еволюц. процесу в окремих систематичних групах організмів. Уперше цей термін запровадив Дж. Сімпсон у 1944 р....
19. ОРГАНІЗМИ ЕКТОТРОФНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕКТОТРОФНІ – паразити, що живуть на тілі інших організмів, як тварин, так і рослин....
20. ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
21. ПОПУЛЯЦІЯ, СТАТЕВА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, СТАТЕВА СТРУКТУРА – співвідношення особин різної статі в популяціях роздільностатевих організмів. Розрізняють первинну структуру – в момент запліднення, коли генетично визначається стать організму; вторинну – співвідношення новонароджених організмів різної статі; третинну структуру – співвідношення статевозрілих організмів різної статі. Частіше під статевою структурою популяції розуміють її третинну структуру....
22. ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або кількох особин одного виду. Стосується внутрішньовидових відносин, зменшуючи можливість схрещування особин даного виду; 2) роз’єднання флори і фауни суміжних геогр. зон, регіонів і обл., впливає на відносини між великою кількістю видів. І. відіграє важливу роль […]...
23. ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
24. ФІТОМАСА Екологія – охорона природи ФІТОМАСА – сумарна маса рослинних організмів, окремих рослин або їхніх груп у будь-якому природному угрупованні....
25. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
26. ЮВЕНІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЮВЕНІЛЬНІСТЬ – віковий стан організмів від народження до статевої зрілості (у тварин); період від появи проростків до цвітіння (у рослин)....
27. ЯВИЩЕ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ – оптимум та межі витривалості організмів стосовно будь-якого чинника середовища можуть зсуватися у певний бік залежно від того, з якою силою і в якому поєднанні діють інші чинники....
28. СТЕНОТЕРМНІСТЬ Екологія – охорона природи СТЕНОТЕРМНІСТЬ – здатність організмів існувати лише при сталій або маломінливій т-рі середовища. С. Найбільш виражена у водяних та грунт, організмів, а також у мешканців печер....
29. ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА Екологія – охорона природи ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА – маса органічної речовини, яка утворюється в процесі життєдіяльності автотрофних організмів – зелених рослин та хемосинтетиків. Розрізняють П. п. валову та П. п. чисту....
30. ЛАМАРКІЗМ Екологія – охорона природи ЛАМАРКІЗМ – перша цілісна концепція еволюції живої природи, сформульована Ж. Б. Ламарком, згідно з якою види рослин і тварин постійно змінюються, ускладнюються під впливом зовн. середовища і деякого внутр. прагнення всіх організмів до вдосконалення....
31. Методи селекції Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ГЕНЕТИКА ТА СЕЛЕКЦІЯ Методи селекції Гібридизація – отримання гібридів шляхом близькоспорідненого схрещування (інбридинг) або віддаленої гібридизації (аутбридинг). У результаті гібридизації може спостерігатися ефект гетерозису (від грец. hеtеrоiоsis – зміна, перетворення): гібриди І покоління, отримані схрещуванням двох високопродуктивних чистих ліній, мають високу плодючість та життєздатність. У наступних […]...
32. АЕРОБІОС Екологія – охорона природи АЕРОБІОС – сукупність аеро-біонтів – організмів, що мешкають на суходолі, тобто наземних організмів....
33. ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
34. ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ – 1) зміна щільності видового складу (чисельності організмів-1); 2) коливання заг. чисельності організмів у межах систематичної категорії або території (чисельність організмів-2, 3)....
35. ФОТОТАКСИС Екологія – охорона природи ФОТОТАКСИС, геліотаксис – пересування нижчих рослинних і тваринних організмів, а також окремих клітин тваринних організмів, що вільно рухаються, викликане світловим подразненням....
36. ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ – відношення живих організмів до світла. Серед рослин розрізняють світлолюбні (геліофіти); тіневитривалі (умбропатієнти); затінкові (сціофіти); які не потребують світла (напр., багато грибів і бактерій). Тваринам також властива Г. у тій чи іншій мірі....
37. БІОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ – виділення на Землі природних районів на підставі особливостей і закономірностей поширення організмів. У закономірностях поширення рослин і тварин є певні відміни, зумовлені неоднаковими способами їх розселення, різним впливом на них чинників довкілля тощо. Окремі групи рослин і тварин можуть відрізнятися ще часом виникнення і шляхами еволюції, що також […]...
38. КОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування різних органів особини, що виробились у процесі її розвитку....
39. ДОМЕСТИКАЦІЯ Екологія – охорона природи ДОМЕСТИКАЦІЯ – одомашнення, приручення цілих видів тварин і перетворення їх на домашніх, які спец, розводяться людиною. Д., як правило, зумовлює зміни поведінки тварин та деяких їхніх анатом, ознак. Стосовно рослин уживанішими є терміни “введення в культуру”, “окультурювання”....
40. ВАГІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ВАГІЛЬНІСТЬ, рухливість – природжена здатність дорослих організмів або організмів, що перебувають на личинкових етапах розвитку, активно переміщуватись у просторі....