Інтегрований урок козацької слави (об’єднано з уроком розвитку мовлення). Вимова та правопис прикметників на

Тема. Інтегрований урок козацької слави (об’єднано з уроком розвитку мовлення). Вимова та правопис прикметників на – ський, – зький, – цький. (Вправи 248-252).

Мета. Вчити дітей утворювати і правильно вимовляти прикметникові форми на – ський, – зький, – цький.

Розвивати культуру спілкування і мовлення.

Виховувати гордість за свій народ.

Обладнання: портрет Павла Полуботка, диск до підручника, картки із завданнями, підручник, зошит.

Хід уроку

I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.

Привітання,

побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від уроку.

II. Повідомлення теми уроку.

– Прочитайте епіграф до уроку: “Козацькому роду нема переводу” (З народного).

– Сьогодні, діти, ми будемо вивчати правопис прикметників разом із невеселими сторінками історії України.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Каліграфічна хвилинка (за вправою 249).

Діти записують слова і речення.

2. Проблемна ситуація.

– Прочитайте вірш Ольги та Андрія Будугаїв (вправа 248).

– Випишіть словосполучення іменників з прикметниками, які з ними зв’язані.

– Які прикметники

можна об’єднати в одну групу? За якою ознакою?

– Чи є серед слів, які ви записали раніше, інші слова із такою ж ознакою? Вчитель звертає увагу учнів на те, що слово військовий утворене за допомогою суфікса – ськ-, який завжди пишуть із знаком м’якшення, а слова запорозький, козацький утворені за допомогою суфікса – к – і чергування кінцевих приголосних основ слів Запоріжжя, козак, які перед суфіксом – к – також пишуть зі знаком м’якшення. Діти пригадують ланцюжки чергування приголосних звуків [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з’], [ц’], [с’].

– Отже, суфікс – ськ – та буквосполучення – зьк-, – цьк – завжди пишуть зі знаком м’якшення.

3. Розв’язання проблемної ситуації через опрацювання нового матеріалу.

1) Виконання вправи 250.

– Розгляньте портрет українського гетьмана Павла Полуботка. Який у нього вираз обличчя? Який погляд?

– Що він тримає у руках?

– Як він одягнений?

Словник для опису портрета Павла Полуботка

Бунчук – булава з металевою кулькою на кінці, прикрашена китицею кінського волосу; ознака влади гетьмана.

Пернач – старовинна зброя, коротка палиця з металевим наконечником на зразок оперення; символ влади у козаків.

– Прочитайте текст вправи 250.

– Як Павло Полуботок боронив права українців?

2) Робота з роздатковим матеріалом.

– Дайте письмові відповіді на запитання, використовуючи слова із суфіксом – ськ – та буквосполученнями – цьк-, – зьк-.

– Хто такий Павло Полуботок? (Павло Полуботок – український гетьман.)

– Хто такий Петро І? (Петро І – московський цар.)

– Які листи став отримувати московський цар? (Московський цар став отримувати козацькі листи.)

– Як називають лад, при якому править гетьман? (Лад, при якому править гетьман, називають гетьманським.)

– Підкресліть знак м’якшення у прикметниках.

4. Побудова власних висловлювань.

– Прочитайте про зустріч Павла Полуботка з царем Петром І (роздатковий матеріал).

Допоміжний матеріал

Розгніваний Петро наказав Полуботкові прибути до Петербурга. Гетьман відкрито став докоряти цареві за нищення українських прав, за невдячність і зневагу за тяжкі служби і походи. Розлютився цар і наказав ув’язнити і закатувати гетьмана. На це Полуботок відповів:

– Заступаючись за Україну, я не боюся ні кайданів, ні тюрми! Краще помру найлютішою смертю, ніж дивитимуся на гибель земляків своїх!

І відвезли Павла Полуботка до Петропавлівської фортеці. І загинув славний гетьман.

– Дайте відповіді на питання, запишіть утворені висловлювання.

– Яким був гетьман Павло Полуботок?

– За що він докоряв царю?

– Як вчинив цар Петро І?

IV. Фізкультхвилинка.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Словникова робота (з використанням матеріалів диска.)

– Щоб дізнатися про музичний інструмент, який був як бойовий товариш у козаків, відновіть текст вправи 251 (пограймо, що ми проводили розкопки і знайшли давній документ, у якому зіпсувалася частина тексту, і ми його маємо відновити).

Робота зі словом сигнал.

2. Розвиток мовлення.

– Разом із відомостями про козацьку сурму ми знайшли і такий запис:

1709 рік – перше зруйнування Січі московитами.

1775 рік – Січ зруйнована вдруге.

Не було спокою московським царям, допоки існувала Січ Запорозька. Цариця Катерина, що правила після Петра І, вирішила її зруйнувати, а козаків знищити.

Велике московське військо оточило Січ. Очолював козаків кошовий Петро Калнишевський. Не було у той час козакам що протиставити московським гарматам. Увійшло московське військо в Січ, заарештували старшину, знищили все і церкву пограбували. А Петра Калнишевського відвезли у Соловецький монастир на Білім морі. І там, замкнений у самітній келії, прожив він 25 літ. Він схуд, став увесь сивий, але вбраний був по-козацькому – в синій жупан з двома рядками гудзиків. Помер він, маючи 112 років.

– Поділіться враженням, про те, що ви дізналися з історії козацького війська.

– Що вас найбільше вразило?

– Запишіть 2-3 речення.

VI. Підсумок уроку.

– Прочитайте вірш Тараса Шевченка.

Було колись – запорожці вміли панувати.

Панували, добували і славу, і волю – минулося: осталися могили по полю…

– Про які сторінки історії козацтва написав поет? Запишіть цей вірш у зошит.

VII. Домашнє завдання.

1. Вправа 252 (виписати прикметники зі знаком м’якшення разом з іменниками, з якими вони зв’язані, визначити відмінок).

2. Для тих, хто хоче знати більше: дізнатися про інші музичні інструменти, які використовували у Запорозькому війську.

?include(“$DOCUMENT_ROOT/block/list. html”;?> ?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Інтегрований урок козацької слави (об’єднано з уроком розвитку мовлення). Вимова та правопис прикметників на