Інвестиційна політика

Related posts:

1. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС Екологія – охорона природи НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС – див. Прогрес науково-технічний....
2. Закономірності міжнародного руху капіталів Закономірності міжнародного руху капіталів – довготривалі об’єктивні тенденції у процесі експорту та імпорту капіталів за умов глобалізації економіки. До таких закономірностей належать: 1) прискорене зростання іноземних капіталовкладень (у повоєнний період вони подвоювались кожних 10 років, а за 1970- 2000 відбулось 80-разове збільшення прямих інвестицій; 2) постійне зростання частки прямих інвестицій порівняно з портфельними (так, у […]...
3. Політика промислова Політика промислова – комплекс заходів і важелів держави і наддержавних органів, спрямованих на інтенсивний інноваційний розвиток промисловості країни (в т. ч. у межах регіональних економічних утворень) відповідно до стратегії соціально-економічного прогресу суспільства. П. п. передбачає наукове обгрунтування самої концепції, вироблення стратегічної мети (нею має стати технічне переоснащення господарства країни новітньою технікою і технологією, входження до […]...
4. Політика інноваційна Політика інноваційна – комплекс заходів і важелів держави та наддержавних органів, спрямованих на створення сприятливих умов для інноваційної діяльності, в тому числі формування інноваційних ідей і проектів, конструювання науково-дослідних зразків нововведень, їх освоєння і просування на ринок. П. і. – складова науково-технічної політики держави; її елементами с обгрунтування концепції П. і., стратегічної мети, принципів і […]...
5. Політика стабілізації Політика стабілізації – комплекс форм і методів, які застосовує держава для підтримання сталої й динамічної відносної рівноваги національної економіки, а отже, стабільних темпів економічного зростання, для зменшення циклічних коливань, рівня інфляції та безробіття. Основними засобами П. с. є провадження грошово-кредитної, податкової, бюджетної, цінової, антиінфляційної, антициклічної політики (див. відповідні статті). В П. с. слід враховувати раціональні […]...
6. Фіскальна політика Фіскальна політика (від лат. fiskalis – належить до інтересів казни) – зміни, які вносить уряд у розміри та умови оподаткування, а також у розмір та порядок державних витрат з метою стабілізації економіки. Згідно з одним із постулатів кейнсіанської теорії уряд для досягнення повної зайнятості та зниження інфляції повинен проводити цілеспрямовану Ф. п. В період економічного […]...
7. Факторний аналіз Факторний аналіз – метод дослідження окремих економічних явищ і процесів, економічної системи загалом, що передбачає виявлення, аналіз і класифікацію впливу різних факторів, розміри впливу таких факторів на загальний процес економічної діяльності, її ефективність. За допомогою цього методу здійснюється, зокрема, кількісна характеристика впливу окремих факторів (науки, техніки, науково-технічного прогресу, освіти, підприємницької діяльності та ін.) на економічне […]...
8. Економічна політика Економічна політика – комплекс економічних цілей і заходів держави та уряду, які забезпечують вирішення довготермінових (стратегічних) та короткотермінових (тактичних) завдань розвитку економічної системи відповідно до інтересів країни або окремих класів і соціальних груп. Е. п. базується на теоретико-методологічних засадах економічної теорії, насамперед політичної економії, на основі пізнання об’єктивних економічних законів, потреб, інтересів і цілей різних […]...
9. Інвестиційна діяльність Інвестиційна діяльність (инвестиционная деятельность) – сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Охоплює: інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, товариствами і спілками, громадськими організаціями, іншими юридичними особами; державне інвестування, що здійснюється органами влади й управління за рахунок коштів бюджету, позабюджетних фондів; іноземне інвестування; спільне інвестування, що здійснюється вітчизняними та іноземними фізичними […]...
10. Зовнішньоекономічна політика Політологічний словник Зовнішньоекономічна політика – політика, що здійснюється державою або відповідним колом держав у сфері економічних відносин з іншими країнами або їх об’єднаннями, спрямована на забезпечення найбільш сприятливих умов включення економіки країни до світогосподарських відносин. З. п. становить складний комплекс політико – економічних відносин в окремих сферах, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності: експорту та імпорту товарів, […]...
11. Політика регіональна Політика регіональна – комплекс засобів і методів, які на основі планомірного і пропорційного розвитку регіонів, принципово нових підходів до розвитку продуктивних сил та ефективного використання місцевих ресурсів забезпечують істотне зростання життєвого рівня населення регіонів. До таких засобів належать економічні, організаційні, правові, адміністративні і регіональні в їх раціональному поєднанні. Складовими П. р. є науково обгрунтована соціально-економічна […]...
12. Депозитна політика держави Депозитна політика держави – форма економічної політики держави, спрямована на регламентування правил формування депозитів у комерційних і ощадних банках, а також у небанківських грошово-кредитних установах. Розрізняють два види Д. п. д. Перший – політика сильного державного регулювання депозитних установ, яка здійснюється за умов значної інфляції, або стагфляції, коли зростання рівня сукупних цін супроводжується значним спадом […]...
13. Привабливість інвестиційна на мікрорівні Привабливість інвестиційна на мікрорівні – комплексна характеристика підприємств, фірм, компаній тощо, в якій враховуються передусім такі найважливіші цілі інвестора, як отримання максимального прибутку за мінімальних ризиків. Основними елементами комплексної характеристики П. і. на м. є техніко-технологічна, трудова, організаційна, ресурсна, екологічна, економічна та правова. Техніко-технологічна привабливість інвестиційна визначається рівнем розвитку техніки та технології, структурою основних фондів, […]...
14. Інвестиції й інвестиційна діяльність Зовнішньоекономічна діяльність 8 ІНВЕСТИЦІЇ В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 8.1 Інвестиції й інвестиційна діяльність Законом України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 року визначені такі поняття: 1. Інвестиції – усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницького та іншого видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (доход) чи досягається соціальний ефект. До таких […]...
15. Конкурентна політика Політологічний словник Конкурентна політика (від лат. concurro – стикаюсь, суперничаю) – економічний метод державного управління, який на сучасному етапі передбачає здійснення комплексу заходів щодо формування ефективного конкурентного середовища, зменшення частки монопольного сектору в економіці, вдосконалення правил конкуренції, впровадження сучасних методів державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій, зменшення частки монопольного сектору у внутрішньому валовому продукті, а […]...
16. Обчислення валових капіталовкладень Обчислення валових капіталовкладень – обчислення сукупності різноманітних ресурсів на макро – і мікрорівнях, спрямованих на просте і розширене відтворення основного капіталу. При О. в. к. враховують кошти населення на фінансування будівництва, частина яких спрямовується на кооперативне та індивідуальне будівництво різних об’єктів (фермерських господарств, житла та ін.). Показник валових капіталовкладень в основні фонди у недержавному секторі […]...
17. Політика науково-технічна Політика науково-технічна – конкретизована в програмі і всебічно обгрунтована мета такої політики та комплекс заходів з боку держави і наддержавних органів щодо її реалізації, спрямованих на прискорення науково-технічного прогресу задля підвищення конкурентоспроможності країни й регіональних економічних угруповань і підвищення на цій основі життєвого рівня населення. Основними елементами П. н.-т., які формують її механізм, є такі: […]...
18. Структурна політика Структурна політика – довготермінова стратегічна мета, обгрунтування відповідної програми структурної перебудови і вибір пріоритетних напрямів розвитку народного господарства та комплекс заходів з боку держави та наднаціональних органів щодо їх реалізації. Структурна перебудова економіки України передбачає: 1) всебічну інвентаризацію підприємств та їхніх господарських зв’язків для виявлення нераціональних (з огляду на транспортні витрати, якість комплектуючих виробів та […]...
19. Діяльність інвестиційна Діяльність інвестиційна – сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави з реалізації інвестиційних проектів. Д. і. відбувається на основі: інвестування, яке провадиться громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, товариствами і спілками, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами; державного інвестування, яке провадиться органами влади та управління держави, областей, адміністративно-територіальних утворень за рахунок коштів […]...
20. Антимонопольна політика Державне управління Антимонопольна політика. Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб’єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції. В Україні державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб’єктів господарювання та споживачів від його порушень […]...
21. Ефективність нагромадження Ефективність нагромадження – макроекономічний показник, який обчислюють як відношення зростання реальних доходів населення до зростання фонду нагромадження:де Ефн – ефективність фонду нагромадження, РД – реальні доходи населення, ФН – фонд нагромадження. Активнішу роль у цьому процесі відіграє зростання фонду нагромадження та його ефективність. Водночас зростання реальних доходів населення активно обернено впливає на фонд нагромадження передусім […]...
22. Бюджетна політика Бюджетна політика – цілеспрямована і планомірна діяльність держави щодо раціонального використання важелів бюджетного регулювання темпів та частки одержавлення національного доходу, джерел його формування та вибору оптимальної структури витрат з метою підтримання стабільного економічного зростання в країні і досягнення стратегічних цілей держави. Б. п. є однією з форм економічної політики і залежно від устрою держави реалізується […]...
23. Політика регулювання ринкових відносин Політика регулювання ринкових відносин – комплекс економічних, адміністративних і юридичних важелів, які використовуються державою з метою впливу на ринковий механізм, його адаптацію до нових умов. П. р. р. в. передбачає вплив держави на умови та механізми функціонування ринку, його структуру та інфраструктуру, його функції. На нижчій стадії розвитку капіталізму ринкові відносини та відповідний механізм їх […]...
24. Кредитно-грошова політика Кредитно-грошова політика – діяльність керівних кредитно-грошових установ, спрямована на протидію циклічним тенденціям у функціонуванні банківської системи. Її мета – допомогти економіці в досягненні загального рівня виробництва, який характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Скерована на збільшення пропозиції грошей під час спаду ділової активності та її обмеження під час інфляції, щоб стримати видатки. Основні інструменти К. […]...
25. Науково-технічний прогрес Науково-технічний прогрес – еволюційний і поступовий розвиток науки і техніки. Довгий час наука і техніка розвивались відокремлено. їх зближення почалось при мануфактурному виробництві, а завершилось під час першої промислової революції кінця XVIII – початку XIX ст. До цього матеріальне виробництво розвивалось здебільшого завдяки нагромадженню емпіричного досвіду. Паралельно йшов поступовий прогрес наукових знань про природу. Крупне […]...
26. Політика валютна дисконтна Політика валютна дисконтна – регулювання центральним емісійним банком облікових (дисконтних) ставок, здійснюване з метою впливу на попит і пропозицію позикових капіталів, на курси обміну валюти, а також на стан платіжного балансу країни. Підвищення облікової ставки спрямоване на зменшення суми кредитів, що надаються центральним банком комерційним банкам, що впливає на скорочення грошової маси в обігу, збереження […]...
27. Політика акціонерного товариства емісійна Політика акціонерного товариства емісійна – складова фінансової політики корпорації, спрямована на чітке визначення можливостей випуску акцій, їх обсягу з метою залучення власних фінансових ресурсів у мінімально можливий термін. Основними етапами П. а. т. е. є, по-перше, комплексне вивчення запланованої емісії акцій, що передбачає ретельний аналіз кон’юнктури фондового ринку (характеристику стану попиту та пропозиції на акції, […]...
28. Економічна роль держави Економічна роль держави – виконувані державою основні економічні функції в їх взаємозв’язку з метою забезпечення розвитку економічної системи, її розширеного відтворення і передусім сукупного капіталу. Важливими економічними функціями держави на нижчій стадії розвитку капіталізму (початок XVI – кінець XIX ст.) стають збереження приватної капіталістичної власності і конкуренції, обмеження іноземного впливу на місцеву промисловість, утримання пошти, […]...
29. Політика зайнятості Політика зайнятості – комплекс заходів і важелів економічного, адміністративного та правового регулювання, спрямованих на забезпечення повної та ефективної зайнятості. До них належать: 1) стимулювання територіально-галузевої та професійно-кваліфікаційної мобільності робочої сили, поліпшення її якості відповідно до вимог науково-технічного прогресу; 2) запровадження таких форм системи соціального страхування, які передбачають надання субсидій безробітним для організації власної справи; 3) […]...
30. Заборгованість підприємств Заборгованість підприємств – борги підприємств, які підлягають сплаті. З. п. спричиняється внутрішніми закономірностями процесу нагромадження капіталу на мікро – (в масштабі окремих підприємств) і макрорівні (у межах національної та світової економіки). Конкретнішими причинами З. п. є посилення залежності підприємств від банків, подорожчання кредитів, зменшення питомої ваги залучених зовнішніх джерел фінансування через механізм випуску акцій, хибна […]...
31. Фактори економічного зростання Фактори економічного зростання – особисті та речові фактори виробництва, які визначають масштаби збільшення ВВП, можливості підвищення ефективності, поліпшення якості економічного зростання і добробуту населення. Основними Ф. е. з. є: кількість і якість трудових ресурсів; кількість і якість природних ресурсів; обсяг основного капіталу; технології; науково-технічний прогрес; інформаційні ресурси; фактор сукупного попиту; фактори розподілу (розподіл виробничих ресурсів […]...
32. Економічна політика Політологічний словник Економічна політика – система цілей і засобів їх досягнення певними політичними інститутами та економічними організаціями (переважно міжнародними) в економічній сфері суспільства. Взаємодія політики і економіки має визначальний характер у суспільному житті. Глибинний базис політичних відносин детермінується економічними інтересами, економічним становищем держави, станів, груп, індивідів. У свою чергу політична діяльність не може не впливати […]...
33. Аграрна політика держави Аграрна політика держави – курс та система заходів, спрямованих на інтенсивний розвиток продуктивних сил села, на вдосконалення або докорінну зміну існуючих там форм власності, на поліпшення умов життя та побуту жителів села, на забезпечення сировиною промисловості і т. ін. А. п. д. є важливим складовим елементом її соціально-економічної політики і передбачає наукове обгрунтування стратегії і […]...
34. Бюджетне регулювання Бюджетне регулювання – метод державного економічного регулювання економіки, який передбачає оптимальне співвідношення між державними доходами (передусім податковими надходженнями) та державними витратами, а також перерозподіл коштів між різними бюджетами з метою впливу на циклічний розвиток економіки, на структурні зрушення в економіці, темпи науково-технічного прогресу, соціально-економічну політику держави, співвідношення сукупного попиту і сукупної пропозиції. Основними елементами Б. […]...
35. Макроекономічна політика Макроекономічна політика – політика уряду, спрямована на регулювання національної економіки з метою забезпечення її стабільного, динамічного і пропорційного розвитку. Основними формами М. п. є фінансова, кредитна, податкова, грошова, інвестиційна, інноваційна, структурна, промислова, наукова, аграрна, антициклічна, кадрова, зовнішньоекономічна. М. п. пострадянських країн починалася з обгрунтування економічних програм. В Україні після проголошення її незалежності до 2005 було […]...
36. Норма додаткового продукту Норма додаткового продукту – відношення додаткового робочого часу до необхідного, виражене у процентах. У різних суспільно-економічних формаціях додатковий продукт має специфічні суспільні форми. При капіталізмі він є матеріально-речовим змістом додаткової вартості, тому тут Н. д. п. виражається через норму додаткової вартості У всіх суспільствах, крім первіснообщинного, Н. д. п. показує частку продукту, яка привласнюється власниками […]...
37. Антиінфляційна політика Антиінфляційна політика – комплекс взаємопов’язаних напрямів, засобів і важелів держави й центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні, а також досягнення збалансованості між темпами зростання грошової маси та темпами зростання економічних благ. Розрізняють два основні напрями (типи) A. п.; 1) неокласичний (передусім монетаристський), […]...
38. Структурна політика Державне управління Структурна політика. Визначає вплив держави на всю сукупність галузей економіки, на формування і розвиток галузевих та міжгалузевих структур, їх територіальне розміщення, організаційно-інституціональні пропорції, забезпечення ресурсами і функціонування в умовах ринку. С. п. спрямована на створення багатогалузевого високотехнологічного комплексу товаровиробничих структур (з урахуванням територіальних умов їх функціонування), які забезпечують зростання добробуту населення і зайнятість […]...
39. Компанія інвестиційна Компанія інвестиційна – компанія, яка акумулює кошти приватних інвесторів через емісію власних цінних паперів (зобов’язань) і вкладає їх в акції, облігації та інші активи підприємств своєї країни і за кордоном з метою отримання прибутку на вкладений капітал. Подібно до інвестиційного банку К. і. посідає проміжне становище між позичальником та індивідуальним інвестором, але відрізняється від банку […]...
40. Стимулююча і стримуюча фіскальна політика Стимулююча і стримуюча фіскальна політика – об’єктивна сукупність грошових відносин, що відображають процес розподілу і перерозподілу частини вартості валового суспільного продукту для потреб розширеного відтворення в умовах змінюваної кон’юнктури і циклічних коливань економічного зростання. Передбачає систему державних заходів у вигляді сукупності форм, методів і засобів акумулювання фінансових коштів для потреб органів державної влади і механізм […]...