Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі

Розділ VIII. ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА

Урок 55 . Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі

Мета: сформувати поняття “традиції”, “звичаї”, “інновації”, “новаторство”; розкрити сутність функцій культури; виховувати повагу до національної та світової культури, діячів культури та мистецтва, прищеплювати шанобливе становлення до культурних надбань українського та інших народів світу.

Тип уроку: комбінований урок.

Форма проведення: екскурсія до шкільного музею “Скарбниця”.

Обладнання:

музичні записи, репродукції картин, вироби майстрів декоративного мистецтва, пам’ятки побутової культури.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Зараз ми з вами входимо до шкільного музею “Скарбниця”.

1. Як ви вважаєте, чому музей отримав таку назву?

2. Що зберігається в нашій “Скарбниці”?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Виділяють такі основні функції культури:

1) гуманістична (людино-творча, тобто розвиток творчого потенціалу людини в усіх формах її життєдіяльності (головна функція);

2)

пізнавальна (гносеологічна), бо культура є засобом пізнання і самопізнання суспільства, соціальної групи та окремої людини;

3) інформаційна – функція трансляції соціального досвіду, яка забезпечує зв’язок поколінь всіх часів;

4) комунікативна – функція соціального спілкування, яка забезпечує адекватність взаєморозуміння;

5) ціннісно-орієнтаційна, тобто культура задає певну систему координат, своєрідну “картку життєвих цінностей”, в яких існує і на які орієнтується людина;

6) нормативно-регулююча (управлінська), яка проявляється в тому, що культура виступає засобом соціального контролю за поведінкою людини.

Основні закономірності в розвитку культури:

1) спадковість у розвитку культури (часова і просторова, позитивна і негативна);

2) залежність типу культури від природних та штучних умов життя суспільства та її зворотний вплив на їх зміну;

3) нерівномірність розвитку культури, яка виражається у двох аспектах:

А) розквіт і занепад культури не збігається з епохами розквіту і занепаду в інших сферах суспільного життя, наприклад в економіці;

Б) самі види, елементи культури розвиваються нерівномірно. Сьогодні в занепаді, наприклад, перебуває українське кіномистецтво, бібліотеки, клубні установи, книговидання;

4) особлива роль особистості, людської індивідуальності в культурному процесі.

Можна виділити декілька тенденцій у нинішній культурній ситуації, що склалась в Україні:

А) деідеологізація культури і ліквідація державної монополії на культуру;

Б) приватизація й комерціалізація культури;

В) зростання інтересу до історичної культурної спадщини, в тому числі до релігії і церкви;

Г) посилення культурно-комунікативної апатії, послаблення інтересу до питання на користь візуальних, видовищних форм (телебачення, ві – део), значне зниження відвідувань театрів, кінозалів, музеїв, бібліотек;

Д) зростання в побуті елементів антикультури (наркоманії, злочинності, корупції, рекету, проституції, порнографії, патологічних схильностей тощо);

Е) особливе занепокоєння викликає стан української мови, українського книгодрукування, бібліотечної справи, кіномистецтва.

Отже, культура не лише поступово стає головним інструментом пояснення поточних соціокультурних трансформацій, але й важливою передумовою соціально-економічного зростання суспільства, мірою соціального прогресу чи регресу.

Виступ екскурсоводів

Розповідь про пам’ятки матеріальної та духовної культури українського народу, які зберігаються в шкільному музеї.

ІV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення за темами:

– “Система освіти в Японії”.

– “Система освіта в США”.

– “Фінська модель освіти”.

– “Болонський процес в освіті й участь у ньому України”.

– “Швейцарська система освіти”.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі