Каденція

Related posts:

1. Суперництво політичне Політологічний словник Суперництво політичне – одна з форм відносин політичних сил суспільства, що є антиподом політичного співробітництва. Основу С. п. становить розходження політичних інтересів учасників політичного процесу або навіть абсолютна їх протилежність, яка може викликати великі й гострі політичні та інші конфлікти. В умовах гострої соціально-економічної кризи, слабкого розвитку демократичних традицій, низької політичної культури громадян, […]...
2. Політична поведінка Політологічний словник Політична поведінка – це сукупність реакцій соціальних суб’єктів (спільнот, груп, особистостей) на діяльність політичної системи; взаємодія суб’єкта з політичною реальністю, яка охоплює його дії та орієнтації щодо політичної практики. П. п. визначається вибором мотивів у прийнятті рішень що до політичних взаємовідносин, відбором засобів досягнення цілей, здатністю поєднати загальносуспільні інтереси з приватними, груповими. Характер […]...
3. Політична позиція Політологічний словник Політична позиція (лат. positio – положення, розташування) – це ставлення суб’єктів політики до інших учасників політичного життя, їхньої політичної діяльності та до влади. Вона виражає: 1) їх точку зору, думку, розуміння питань політики і влади; 2) їх оцінку політичних явищ, подій, підхід до розв’язання проблем суспільного розвитку; 3) їх свідомий вибір способу дії, […]...
4. Революція Політологічний словник Революція (фр. revolution, від лат. revolutio – переворот)- докорінна зміна політичного життя суспільства на основі реалізації можливостей революційної ситуації; докорінне перетворення структури влади в суспільстві, радикальна зміна політичної системи, які надають можливості для значних соціально-економічних змін. Марксизм розуміє Р. як важливу об’єктивну закономірність, форму розвитку суспільства, яка настає через передусім економічні причини. Передумови […]...
5. Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у його структурі. Термін “А.” запровадив швейцарський психолог Е. Блейлер. Він вважав амбівалентність основною характеристикою психологічного життя людини, що хворіє на своєрідне роздвоєння особистості. Стосовно соціальних інститутів поняття, застосовував американський вчений […]...
6. Технологія прийняття політичних рішень Політологічний словник Технологія прийняття політичних рішень – сукупність методів і послідовних дій різноманітних суб’єктів щодо свідомої постановки та досягнення цілей у сфері політичної влади. Вперше термін “прийняття рішень” з’явився в 30-х роках XX ст. для характеристики децентралізації соціальних та організаційних процесів у працях американських дослідників (Ч. Бернард, Е. Стоун). Справжній ренесанс ця теорія пережила в […]...
7. Участь політична Політологічний словник Участь політична – 1) участь громадян у суспільно-політичних справах; 2) залучення членів соціально-політичної спільноти в існуючі усередині неї політичні відносини і структури влади. Основними концепціями У. п. є: теорія раціонального вибору (людина, мовляв, намагається досягти в політиці максимального результату завдяки оптимальним, найменшим зусиллям і затратам); теорія мічиганської моделі (в політичній діяльності домінує партійна […]...
8. Двопартійна система Політологічний словник Двопартійна система (two-party system) – політична система, за якою в країні у боротьбі за владу у процесі виборчого суперництва визначаються дві найбільші панівні партії. Як правило, такі партії різняться лише несуттєвими ідейно-політичними орієнтирами і не впливають на характер державного устрою. У багатьох випадках така система виявляється нестабільною. Винятком може бути лише США, що […]...
9. Групи тиску Політологічний словник Групи тиску – певна група людей, метою діяльності яких є тиск на вибір і прийняття політичних рішень. Характерними ознаками Г. т. є мінімум організації, умовний центр прийняття рішення, який працює без програм. Це лише певною мірою організовані групи (групи прихильників, автономні групи, групи, що здійснюють ефективний тиск на владу, на тих, хто приймає […]...
10. Конструктивність у політиці Політологічний словник Конструктивність у політиці (від лат. constructio – побудова) – вимоги щодо оптимізації політичного процесу, теорій, програм; специфічна характеристика раціональної політики. Поняття “К. у п.” характеризує ефективність політики і влади, політичної ідеології, свідчить про діяльність і результативність політичних програм влади й опозиційних сил. Конструктивність політичної системи полягає у її відповідності базовим цінностям суспільства, ідеологічним […]...
11. Блок політичний Політологічний словник Блок політичний (від англ. blok – об’єднання, союз) – угода, союз, об’єднання політичних партій, громадських організацій, політичних сил, груп людей задля узгодження дій, досягнення цілей, коли, на відміну від коаліцій, соціально-політичні угруповання чи держави узгоджують свої дії на відповідних засадах пріоритетності, а то й домінування когось одного з них, неоднаковості та нерівності місця […]...
12. Політичні сили Політологічний словник Політичні сили – організовані суб’єкти соціальної та політичної діяльності, що здійснюють вплив на хід політичного процесу. Поняття П. с. близьке до поняття “суб’єкт політичної діяльності”, однак не включає індивідуальних учасників політичного процесу. Становлення поняття П. с. пов’язане зі зростанням починаючи з XIX ст. командного принципу у політиці, ідеологізацією політичної діяльності. Використовується у вузькому […]...
13. Делегування влади (делегування владних повноважень) Політологічний словник Делегування влади (делегування владних повноважень) – добровільна передача на певний час на відповідних умовах влади від одного суб’єкта (органу) до іншого на основі взаємної домовленості. Д. в. – один з поширених способів функціонування політичної влади, який часто забезпечує значне підвищення її компетенції, результативності в плані насамперед більш дієвих політичних рішень і організації їх […]...
14. З’їзд Політологічний словник З’їзд (congress, conference, convention) – зібрання представників тих чи інших політичних організацій, партій, груп населення або їх повноважних представників з метою спроби дійти спільної думки в певному питанні, сформулювати таку думку, досягти домовленості, ухвалити спільне рішення, прийняти резолюції, інші документи, які б стали керівництвом до дії багатьох людей. 3. політичних партій, об’єднань, рухів, […]...
15. Стагнація політична Політологічний словник Стагнація політична (від лат. stagnum – стояча вода) – явища застою, згортання перетворень, розпаду політичних інститутів, структур політичного життя, що означають припинення політичного розвитку, політичний регрес або крах політичної системи суспільства загалом. Стагнацію політичну спричиняють прорахунки органів державної влади, неефективність стабілізаційних механізмів політичної системи. Як правило, С. п. починається не у політичній, а […]...
16. Суб’єктно-об’єктні відносини у політиці Політологічний словник Суб’єктно-об’єктні відносини у політиці – поняття в політичних науках, що означує взаємодію в політиці та вектор її спрямованості, ступінь реалізації. Об’єкт у політиці – та частина політичної реальності, на яку спрямована діяльність суб’єкта в політиці. Це зокрема політичні відносини, політична система з її інститутами, влада загалом, соціальні групи і виборці, які залучені у […]...
17. Плебісцитарний Політологічний словник Плебісцитарний (від лат. plebishitum, букв. – рішення народу) – політичне явище чи інституція, що породжені волевиявленням народу, тобто створені шляхом голосування на зборах, загальних виборах або референдумі. С. Рябов...
18. Взаємодія політична Політологічний словник Взаємодія політична – взаємний вплив різних політичних суб’єктів у процесі їхньої політичної діяльності; необхідна передумова повної реалізації функцій політичної системи, яка визначає характер політичного розвитку і темпи політичного прогресу. В. п. – керований процес, який визначається за рівнем співвідношення інтересів і цілей політичних суб’єктів. Керування ним не відокремлюється від управління політичною системою як […]...
19. Ринок влади Політологічний словник Ринок влади (market of power) – один з різновидів загального політичного ринку і разом з тим чітко окреслена самостійна сфера з усіма її складовими. Це – ідеї, концепції, програми, відносини між суб’єктами політики і політичного процесу тощо. М. Головатий...
20. Визнання виборів недійсними Політологічний словник Визнання виборів недійсними – процедура, згідно з якою встановлюються причини невизнання акту політичного волевиявлення громадян шляхом голосування. Регулюється виборчим законодавством кожної окремої країни. Вирізняють такі дві найбільш поширені підстави для визнання виборів недійсними. Перша – якщо під час проведення виборчої кампанії її учасники допустили грубі порушення чинного виборчого законодавства, доведені у судовому порядку. […]...