Капіталотворча концепція кредиту

Капіталотворча концепція кредиту – концепція та методологія дослідження, згідно з якими кредит створює капітал і є основним рушієм капіталістичного відтворення. Засновник К. к. к. – шотландський фінансист Дж. Ло – вважав, що за допомогою кредиту можна збільшити національне багатство, випускаючи в обіг кредитні гроші. У середині XIX ст. англійський економіст Г.-Д. Маклеод стверджував, що банки створюють кредит і таким чином створюють капітал і багатство; з огляду на це, він називав банки “фабрикою кредиту”. У XX ст. ця теорія стала однією

з провідних теорій кредиту. Німецький банкір А. Ган вважав, що банки можуть безмежно створювати кредит за допомогою депозитно-чекової емісії, інфляції, й рекомендував використовувати кредитну політику для підтримання високої економічної кон’юнктури. У 60-х під впливом практики Ган відійшов від концепції лише кредитного безгрошового господарства і розглядав економіку як господарство, що заощаджує готівкові гроші, переглянув низку інших положень К. к. к. Замість постійної кредитної експансії пропонував періодичне обмеження кредиту. Й. Шумпетер визначає кредит як платіжні засоби, що використовуються для
розширення виробництва і стверджує, що банки створюють кредит і капітал, а кредит – це створення купівельної сили з метою надання її підприємцю. Методологічною вадою К. к. к. є те, що вона виходить з первинності обігу і вторинності виробництва, а тому головні причини криз вбачає саме у сфері обігу. Сумнівним є ототожнення грошей з кредитом, а грошей і кредиту – з багатством, що обсяги кредиту визначаються лише можливостями банку та ін. (див. Кредит).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Капіталотворча концепція кредиту