Кассель

Related posts:

1. Хейман Хейман (Hejmann) Едуард (1889-1967) – німецький економіст і соціолог. Теоретик християнського соціалізму, X. важливе місце в суспільстві відводив релігії. Виступав з реформістською ідеєю поступового еволюційного вростання капіталізму в соціалізм. Трактував окремі положення марксизму з релігійно – етичних позицій й водночас критикував теорію вартості К. Маркса, уважаючи, що вона суперечить ідеї трансформації капіталізму. На думку X., […]...
2. Зібер Микола Іванович Зібер Микола Іванович (1844 – 1888) – український економіст, професор Київського університету. Першим серед економістів виявив і вказав на зв’язок між ученнями Рікардо і Маркса, глибоко проаналізував проблеми І тому “Капіталу”. Виступаючи послідовником економічного вчення К. Маркса, водночас не визнавав концепцію класової боротьби. Найбільше в теорії К. Маркса він цінував учення про двоїстий характер праці […]...
3. Прогнозування економічне Прогнозування економічне (від грец. prognosis – передбачення) – спосіб наукового передбачення основних напрямків розвитку економічної системи або її окремих елементів. Найважливіші функції П. е.: з’ясування основних шляхів і перспектив еволюції економічної системи, можливих структурних змін у ній, пріоритетних напрямків соціально-економічного прогресу; виявлення і обгрунтування альтернативних шляхів розвитку системи та показників її еволюції; оцінка можливих соціально-економічних […]...
4. Як розвивав марксистське економічне вчення в Україні М. Зібер? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Як розвивав марксистське економічне вчення в Україні М. Зібер? Марксистські економічні ідеї в Україні розвивались на благодатному грунті соціалістичних теорій громадівців і народників. Марксистська політична економія почала набувати значного поширення в Україні починаючи із 70- 80-х років XIX ст. серед прихильників теорії трудової вартості та її логічного […]...
5. ПОЛІТИЧНІ АРИФМЕТИКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОЛІТИЧНІ АРИФМЕТИКИ (“школа політ, ариф – метиків”) – назва перших англ. дослідників (Дж. Граунт, В. Петті, Е. Галлей, Г. Кінх та ін.), котрі використали методи кількісного аналізу для вивчення соціально-демогр. процесів. Термін “політ, арифметика” належить представникові цієї школи, одному з основоположників клас, політ, економії Вільяму Петті (1628 – 1687) – автору […]...
6. Тінберген Тінберген (Tinbergen) Ян (1903-1994) – видатний нідерландський економіст, один із засновників економетрики, відомий спеціаліст теорії динаміки, теорії економічних циклів і світової економіки. Нобелівську премію з економіки отримав “за розвиток і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів” 1969 (разом з Р. Фрішем), Народився в м. Гаага. У 1929 захистив докторську дисертацію з фізики і з […]...
7. Робінсон (Robinson) Джоан Вайолет Робінсон (Robinson) Джоан Вайолет (1903- 1983) – відомий англійський економіст, лідер лівого кейнсіанства. Закінчила Кембриджський університет 1929, працювала в ньому з 1931 по 1971, спочатку на посаді асистента, лектора, а відтак – професора. У своїх перших працях зробила глибокий і обгрунтований критичний аналіз неокласичної концепції досконалої конкуренції, атомістичного підходу до вивчення економічної системи, довела об’єктивну […]...
8. СВІТОСИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ Соціологія короткий енциклопедичний словник СВІТОСИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ – напрям досліджень глобальних тенденцій світового екон. і соціального розвитку, основою якого є поняття світосистеми (World-system). Основні ідеї світосистемного аналізу вперше було викладено Іммануїлом Валлерстайном (нар. 1929 р.) у тритомному дослідженні “Сучасна світосистема” (1974 – 1989). Теорет. джерелами світосистемного аналізу є ідеї неомарксизму, концепція “матеріальної цивілізації” Ф. Броделя і […]...
9. ПРІОРИТЕТ Культурологічний словник ПРІОРИТЕТ (від лат. prior – перший) – першість у відкритті, винаході, висловленні ідеї; переважне право, значення чогось....
10. Складання національних рахунків Складання національних рахунків – процес узгодження між собою сукупності елементів, які відображають головні взаємозв’язки в народному господарстві. Цей процес грунтується на балансовому методі і виник на основі поєднання статистики національного доходу з іншими розділами економічної статистики. Основною метою С. н. р. є інформаційне забезпечення комплексного і всеохоплюючого аналізу процесу створення і використання валового національного продукту […]...
11. ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ШКОЛА ОПИСОВОЇ СТАТИСТИКИ (державознавство) – назва групи нім. дослідників – Г. Конрінг, Г. Ахенваль, А. Шлецер, М. Шмейцель та ін., які послуговувалися методами кількісного аналізу в обстеженнях соціальних процесів та явищ і заклали теорет. підгрунтя статистики як науки. Першим термін “статистика” без чіткого визначення його змісту вжив нім учений Герман Конрінг […]...
12. Історія економічних учень Історія економічних учень – наука, яка вивчає виникнення, еволюцію, відмирання економічних теорій, концепцій, ідей і поглядів різних класів і соціальних груп, що втілюються у працях окремих авторів і різною мірою відображають історичний процес виникнення, розвитку та зміни економічних систем, а також взаємної боротьби таких концепцій та ін. Економічні вчення беруть свій початок у країнах Стародавнього […]...
13. Теоретичний економічний аналіз Теоретичний економічний аналіз – найвища і найдосконаліша форма економічного аналізу, результатом якої є цілісна характеристика законів і закономірностей розвитку певної економічної системи з урахуванням об’єктивної необхідності її виникнення, розвитку та переходу в іншу, розвиненішу систему, наявності логічної залежності одних підсистем та елементів від інших, а також можливості комплексного вдосконалення такої теорії на основі фундаментальних принципів […]...
14. Кузнец Кузнец (Kuznets) Саймон-Сміт (30.IV. 1901-10. VII. 1985) – відомий американський економіст, фахівець з питань статистики національного доходу та його розподілу, проблем циклів і коливань в економіці. Народився в Харкові, навчався в місцевій гімназії. У 1922 емігрував до США. Нобелівську премію з економіки 1971 отримав за “емпірично обгрунтоване трактування економічного зростання”. В 1930 К. опублікував працю […]...
15. ГАРВАРДСЬКА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ГАРВАРДСЬКА ШКОЛА – один із напрямів інституціоналізму, який виник після Першої світової війни у Гарвардському університеті (США). Засновник і лідер – У. Мітчелл. Вона вивчала природу економічного циклу і проблеми прогнозування господарської кон’юнктури із застосуванням методів статистичного і математичного аналізу (так званий гарвардський барометр). Дослідження школи лягли в основу розвитку економетрики […]...
16. Позитивні методи економічного аналізу Позитивні методи економічного аналізу – методи аналізу економічних явищ і процесів, за яких не з’ясовуються глибинні причинно-наслідкові зв’язки, а положення і висновки не враховують сутності соціально-економічної форми продуктивних сил (відносин економічної власності), морально-етичних, культурних, національних та інших цінностей і норм. Такий аналіз базується на філософії позитивізму (див. Позитивно економічно теорія). Водночас П. м. е. а. […]...
17. Слонімський Слонімський Людвіг Зіновійович (1850-1918) – російський економіст, юрист і публіцист. Одним з перших серед російських економістів С. звернув увагу на роботи закордонних економістів-математиків. В 1878 він опублікував статтю “Забуті економісти” (про А. Курне й Й. Тюнена), у якій підкреслював, що застосування абстрактного методу неминуче веде до використання математичних методів в економічних дослідженнях. С. виступав із […]...
18. Фізична економія Фізична економія – комплекс ідей, концепцій і відповідних методологічних засад, які у розвитку економіки надають пріоритет природним законам. Вперше почала формуватись у вченні фізіократів. Так, на думку Кене, у природі і суспільстві панує “природний порядок”, закони якого створені Богом. Ці закони він називав фізичними і вважав їх найбільш вигідними для людського роду, вічними, незмінними і […]...
19. Платон (428 або 427-348 або 347 до н. е.) Платон (428 або 427-348 або 347 до н. е.) – давньогрецький філософ, у працях якого містяться цікаві економічні ідеї та положення. На його думку, у процесі обміну зводяться до співвімірності та одноманітності неспівмірні і різноманітні товари значною мірою завдяки виконанню грошима функції міри вартості (двома іншими функціями він називав функції засобу обігу та нагромадження, водночас […]...
20. Виробнича функція Виробнича функція – економіко – математичний метод аналізу господарської діяльності на макро – і мікрорівнях, що дає змогу прогнозувати розвиток економіки, виявляти шляхи підвищення ефективності виробництва, встановлювати функціональну залежність між витратами факторів виробництва (в т. ч. їх взаємозамінюваності) і результатами (продуктами). Так само визначають фактори зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, цін. Однією з передумов […]...
21. Вернадський Іван Васильович Вернадський Іван Васильович (1821 – 1884) – відомий український економіст. Батько В. І. Вернадського. Обгрунтував положення про те, що до аналізу потреб слід включати все суспільство й окрему людину (колективні потреби на той час були нерозвинені). Водночас у своїй магістерській дисертації “Теорія потреб” він дав аналіз національних і регіональних потреб. Дотримувався поширеної нині у західній […]...
22. Принципи Принципи (лат. principium – основа, початок) -1) основні, вихідні положення теорії, основні правила діяльності; 2) встановлені, загальноприйняті, поширені правила господарських дій і властивостей економічних процесів. У теоретико-методологічному контексті П. – вихідні положення та основа будь-якої наукової системи, що конкретизуються у певній сукупності економічних законів і категорій. Так, принцип розвитку об’єднує такі закони діалектики, як кількісно-якісних […]...
23. Детермінізм економічний Детермінізм економічний – концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком економіки, а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто не впливають або впливають незначною мірою на суспільно-історичний розвиток. Виник внаслідок певної однобічної теоретико-методологічної спрямованості економічної теорії К. Маркса з цієї проблеми, наступної вульгаризації його вчення Е. Бернштейном, П. Лафаргом […]...
24. Маржиналізм Маржиналізм (від фр. marginal – граничний) – течія і концепція економічної думки останньої третини XIX – початку XX ст., яка грунтується на використанні граничних величин при аналізі витрат виробництва, цін та ін. економічних явищ і процесів. Методологічною основою М. є позитивізм, а за сучасних умов – неопозитивізм. У своєму розвитку М. пройшов два етапи: ранній […]...
25. Економетрика Економетрика (від грец. metron – міра) – наука, яка вивчає кількісні характеристики економічних явищ і процесів засобами математичного та статистичного аналізу. Термін Е. запроваджений норвезьким вченим Р. Фрішем. Економетрики вважають, що на підставі знань параметрів, внутрішніх та зовнішніх чинників можливо вирахувати, в який час та в яких розмірах відбудуться ті чи інші господарські явища та […]...
26. Насилля соціальне Насилля соціальне – застосування однією (в т. ч. класом) соціальною групою різних форм примусу щодо інших соціальних груп з метою економічного та політичного панування, привласнення різних об’єктів власності тощо. Ураховуючи гостроту соціально-економічних суперечностей між основними класами, К. Маркс обгрунтовано дійшов висновку про прогресивну роль насилля як способу утвердження справедливого суспільства. Однак практична реалізація цієї ідеї […]...
27. Митна політика Митна політика – комплекс заходів державного регулювання експортно-імпортних операцій шляхом зміни порядку та обсягів вилучення митних податків, тарифів і зборів. На нижчій стадії капіталізму і до середини XX ст. М. п. мала яскраво виражений протекціоністський характер, оскільки сприяла розвитку національної промисловості. Відтак домінувала тенденція до послаблення митних бар’єрів у зовнішній торгівлі. Протекціоністська М. п. виправдана […]...
28. Аналіз діяльності підприємства Аналіз діяльності підприємства (анализ деятельности предприятия) – проводиться власними економічно-фінансовими структурними підрозділами організацій, підприємств, фірм або з зазначенням консалтингових організацій, аудиторських фірм з метою оцінки фінансового стану, результатів господарської діяльності за певний період (звітний рік, півріччя, квартал). Здійснюється шляхом вивчення даних оперативної статистики за поточний рік чи порівняння з минулим роком з використанням господарсько-фінансових показників […]...
29. Контрольні запитання – ВПРАВИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА І. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВПРАВИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ Контрольні запитання 1. В чому полягає сутність методології і методу економічного аналізу? 2. В чому полягає суть прийому порівняння, і в яких напрямках він застосовується? 3. Розкрийте зміст логічного прийому “елімінування”, і де він використовується в економічному аналізі? 4. […]...
30. Система економічних відносин Система економічних відносин – сукупність техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності у процесі діалектичної взаємодії між підсистемами, з одного боку, та системою продуктивних сил – з іншого. Домінантною підсистемою С. е. в. є відносини економічної власності, розвиток яких, передусім властивих їм економічних законів і закономірностей, надає цілісності всій системі, детермінує еволюцію техніко-економічних та організаційно-економічних відносин […]...
31. Державне прогнозування і соціального розвитку Державне управління Державне прогнозування і соціального розвитку. Науково обгрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економічного економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного та соціального розвитку. Прогноз економічного і соціального розвитку є засобом обгрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та […]...
32. Тести для самоконтролю – ВПРАВИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА І. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ 1. ЗМІСТ, ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВПРАВИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ Тести для самоконтролю 1. Аналіз це наука, яка вивчає: А) розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їх якісними сторонами; Б) закономірності і тенденції розвитку економічних явищ у минулому і стан їх […]...
33. ВСТУП – ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ВСТУП Хоча в сучасній літературі існують різні думки щодо ролі експерименту в здобутті психологічних знань, безперечно, саме експериментальний метод може бути певною “точкою відліку”, у зіставленні з якою можна оцінити інші методичні підходи до пізнання психічної реальності. Тому вивчення особливостей застосування експериментального методу в психології є важливим компонентом професійної підготовки психолога, що допомагає […]...
34. Екстраполяція Екстраполяція – метод наукового пізнання, за якого відбувається поширення висновків, показників, тенденцій та закономірностей одних явищ, процесів, а також стадій та етапів цілісної економічної системи на інші майбутні очікувані явища і процеси, на більш розвинені стадії та етапи цієї системи на основі обгрунтованих та чинних законів і їх внутрішніх суперечностей. У математиці й статистиці Е. […]...
35. Економіка регіональна Економіка регіональна – галузь економічної науки, яка вивчає закони й закономірності суспільного відтворення загалом й окремих сфер зокрема, механізм їх дії та реалізації на регіональному рівні. До них відносять: закон планомірного розвитку регіонів, закон пропорційного розвитку регіонів, закони окремих сфер суспільного відтворення на даному рівні та ін. Вони діють лише у країнах, які провадять раціональну […]...
36. Філософія історії Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія історії Філософія історії як відносно самостійний напрям соціально-філософських досліджень сформувалася вже у дослідженнях Вольтера, який вперше запропонував до вжитку цей термін. Філософський аналіз історичного процесу спрямовано на вивчення закономірностей історичного розвитку суспільства, визначення його закономірного та прогресивного характеру. Суттєва увага приділяється аналізу ролі […]...
37. Матриця Мескона-Хедоутрі Матриця Мескона-Хедоутрі – класифікація стратегічних цілей розвитку компаній за критерієм темпів їх розвитку, розроблена американськими економістами М. Месконом та Ф. Хедоутрі. М. М.-X. охоплює такі стратегічні цілі за умов регульованої ринкової економіки: 1) максимальне зростання обсягів виробництва порівняно з плановими показниками попереднього періоду; 2) обмежене зростання у формі досягнення планів випуску товарів і послуг порівняно […]...
38. Поясніть зміст ідеї “неокласичного синтезу”, висунутої П. Самуельсоном Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ XX ст. Поясніть зміст ідеї “неокласичного синтезу”, висунутої П. Самуельсоном Ідею “неокласичного синтезу” висунув американський економіст Пол Самуельсон (нар. 1915 р.). Її зміст полягає в тому, щоб подолати розрив між теоріями, погодити досягнення сучасної науки і все позитивне, що міститься в працях попередників. На думку Самуельсона, провідною тенденцією в […]...
39. Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
40. Парадокс Фельдштейна-Хоріоки Парадокс Фельдштейна-Хоріоки – емпірично встановлена американськими економістами М. Фельдштейном і Ч. Хоріокою залежність, згідно з якою інвестиції в національну економіку зростають лише із зростанням внутрішніх заощаджень. Це суперечило ідеї неокласичного і кейнсіанського напрямів, згідно з якими низький рівень заощаджень, а отже, нестача інвестицій у країнах, що розвиваються, можна подолати залученням іноземного капіталу. П. Ф.-X. підтвердила, […]...