КАТЕГОРІЯ ОБМЕЖЕННЯ ОЗНАКИ



ПРИКМЕТНИК

4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

КАТЕГОРІЯ ОБМЕЖЕННЯ ОЗНАКИ

У поверхневій структурі речення прикметники вищого та найвищого ступенів утворюють синтаксичну категорію обмеження ознаки. Суть нього явища полягає в тому, що ознака, виражена ад’єктивом у функції інтенсивності, сягає тільки певних меж, напр.: “Слово буває гострішим від криці” (з газ.). Тут прикметник вищого ступеня має при собі залежний член, зміст якого фіксує рівень інтенсивності. За семантикою та формою синтаксичні конструкції

з ад’єктивом-інтенсифікатором вищого ступеня різноманітні. Частина з них констатує обмеження міри вияву якості ознаки через конструкції із службовими словами ніж, за, від, напр.: “…на обрії спалахували далекі “лампади”, розвішані літаками. Сьогодні дрібніші, ніж учора, завтра дрібніші, ніж сьогодні” (О. Гончар); “Та… око було дужче за темряву” (П. Загребельний).

Засобом обмеження функції інтенсивності є прислівник ще (іще) у препозиції перед формою ступеневого прикметника, напр.: “Обсипалася вона слізьми ще дрібнішими” (Марко Вовчок); “Високий Андрій став іще вищий” (ІО.

Яновський). Значна кількість ад’єктивів із семою інтенсивності може зазнавати обмеження ознаки у складних конструкціях, що входять у структуру всього речення, напр.: “Трактор із сівалками був уже близько… фари, ловлячи сонце, ставали пекучіші й веселіші” (Ю. Бедзик); “Ще веселіша стала, ніж колись передніше, як була панною” (І. Нечуй-Левицький); “Всі поля і луг – у квітному цвіту. Диво! – що один другого веселіший” (П. Тичина).

Зміст підпорядкованого прикметникові другорядного члена речення вказує, з чим порівнюється інтенсивність, напр.: “Чорніше чорної землі блукають люди” (Т. Шевченко); “Щось дужче за її волю штовхнуло її ліворуч, далі в коридор” (Ю. Смолич); її кількісні і якісні параметри, напр.: “Він схопив за чуба Змія, Чуб на руку намотав – Втричі дужчим Змія став” (Л. Первомайський); “Він почував, що на нього наступає якась сила, … непереможна, дужча за нього, без кінця дужча” (І. Нечуй-Левицький); локалізація якості ознаки, напр.: “У цій боротьбі черемхи з вишнею веде перед, виходить, черемха. От вона вгорі й дужча, а внизу перемогла вишня” (О. Довженко); причини інтенсивності, напр.: “Пожежі сльозою не загасиш, а повінь від сліз дужча буде” (М. Горький); наслідок, напр.: “Після бур ми ще дужчими стали” (В. Сосюра); інтенсивність у часі тощо, напр.: “…ми пісню чуєм на будові, ще дужчу, голоснішу, ніж колись” (І. Гончаренко).

У реченнєвих конструкціях з опорним ад’єктивом форма ступеневого прикметника перебуває в позиції дієслова, тобто виконує функцію предикатива.

Функцію означення – атрибута форми вищого ступеня виконують у позиції приіменникового другорядного члена, напр.: “Спритніші чайханщики серед цього мотлоху сиділи в готовій чайхані, підібгавши під себе ноги” (І. Ле). Міра вияву ознаки через зіставлення з іншим предметом тут завуальована. Такі форми вищого ступеня не утворюють якихось усталених конструкцій, оскільки прямого, вираженого словами протиставлення тут немає. З тієї ж причини ці форми не можуть мати уточнюючих прислівників або зворотів: уточнення міри вияву ознаки неможливе при відсутності прямої вказівки на об’єкт зіставлення.

Словосполучення іменника з прикметником вищого ступеня, міра ознаки якого не закріплена формами слів у структурі речення, лежить в основі лексикалізованих стійких словосполучень і термінологічних зворотів, напр.: вища школа, вищий сорт, вище командування, вища математика, вища освіта; нижчий тип тварин, нижча освіта, старший науковий співробітник, старший лаборант, старший викладач, старший лейтенант; молодший науковий співробітник, молодший лейтенант; у кращому разі тощо. Лексикалізація граматичної форми ступеневого прикметника спричинена відсутністю порівняння з конкретним об’єктом, вираженим формою окремого слова або словосполученням; тут відбувся лексично закріплений вплив плану вираження на план змісту граматичних одиниць.

Прикметник у формі вищого ступеня якості ознаки може зазнавати десемантизації і переходити в категорію іменника, коли втрачає свою формально закріплену позицію приіменникового другорядного члена. Останнє відбувається тоді, коли переміщуються семантичні акценти з предмета на його ознаку, як домінантну для певної ситуації. За таких умов прикметник перебирає на себе функцію опорного, основного слова і набуває його граматичних ознак: має рід, змінюється за відмінками і числами,- зберігаючи за собою тільки форму ад’єктива, напр.: “Не цурайтесь, лебедики: Воно сиротина; Візьміть його та оддайте Старшому за сина” (Т. Шевченко); “…загинули в болоті дні життя, молоді сили, молоді надії. Все пішло на других, на сильніших, на щасливіших, немов так і треба…” (М. Коцюбинський).

Прикметники найвищого ступеня реалізують сему інтенсивності в подібного типу синтаксичних конструкціях, проте значення, яке в них формується, відмінне від значення в конструкціях з вищим ступенем. Для форм вищого ступеня характерне зіставлення міри вияву ознаки з якимось предметом, явищем тощо, у прикметниках найвищого ступеня увага зосереджується на виділенні інтенсивної ознаки носія з ряду, сукупності, середовища, подібних йому, напр.: “Він як найдосвідченіший з командирів, узяв на себе командування ротою” (О. Гончар); “Це була вона, найгаласливіша на всю Зачіплянку Шпачиха” (О. Гончар).

Обмеження найвищого рівня ознаки відтворюють синтаксичні конструкції з прийменниками з (із) в, на, за, від, напр.: “Тільки найвища з істот, найгостріша, найтонша на розум, Ще не з’явилась, щоб світ покорити й держати у владі” (М. Зеров); “Четвертим ішов… Цівадіс, красивий, чубатий…найвищий від усіх у колоні” (Г. Тютюнник) ; “…працьовитий овочівник рік у рік вирощує найвищі в районі врожаї городини” (з газ.); “Найкраща хата буде на селі” (П. Воронько).

Інтенсивність ознаки, як і в прикметниках вищого ступеня, регулюється контекстом. Порівняння на чітко окреслену сукупність предметів, явищ формує поняття найвищої, але відносної інтенсивності, напр.: “Навдивовижу тямковитий хлопець, … для домогосподарок свого кутка він в техніці авторитет найвищий” (О. Гончар); “Тепер моя переправа найкраща на фронті” (журн.); “Він справедливо вважався найкращим оратором у дивізії і полку” (О. Гончар). За умови порівняння якості ознаки з усіма можливими її носіями інтенсивність є абсолютною, напр.: “Проблема ядерної зброї стала найгострішою у світі” (з газ.); “…космічний корабель багаторазового використання стартує сьогодні в політ, найтриваліший за всю історію існування цієї програми” (з газ.); “Білки – най – дефіцитніші й найдорожчі з компонентів усієї людської їжі” (журн.).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Доместикація.
Ви зараз читаєте: КАТЕГОРІЯ ОБМЕЖЕННЯ ОЗНАКИ