Католикос

Related posts:

1. Конфесія Політологічний словник Конфесія (від лат. confesio – визнання, сповідування) – релігійне об’єднання, що має своє віровчення, культ й організаційну структуру. Поняття “К.” не тотожне поняттю “віросповідання”, оскільки реально церкви одного віросповідання можуть належати до різних конфесій. В Україні, за офіційною статистикою, на початку XXI ст. діяли релігійні організації 105 конфесій. Традиційно найвпливовішою К. в Україні […]...
2. Церква державна (церква, підпорядкована державі) Політологічний словник Церква державна (церква, підпорядкована державі)- гарантоване конституцією або іншим правовим актом у державі виняткове становище будь-якої релігії чи конфесії. Ознаками Ц. д. є також тісне персональне співробітництво церкви і держави. М. Головатий...
3. Автокефалія Політологічний словник Автокефалія (від грецьк. autos – сам, kephale – голова) – самоврядування, адміністративна незалежність помісних православних церков. Перші автокефальні церкви виникли на території східної частини Римської імперії і суміжних з нею держав. У IV ст. в результаті відокремлення ряду патріархій і митрополій провінцій Візантії з’явилися чотири таких церкви: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська. У міру […]...
4. Амбівалентність у політиці Політологічний словник Амбівалентність у політиці (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – внутрішня суперечливість, подвійність політичного явища, зумовлена наявністю протилежних вихідних у його структурі. Термін “А.” запровадив швейцарський психолог Е. Блейлер. Він вважав амбівалентність основною характеристикою психологічного життя людини, що хворіє на своєрідне роздвоєння особистості. Стосовно соціальних інститутів поняття, застосовував американський вчений […]...
5. Журавський Віталій Станіславович Політологічний словник Журавський Віталій Станіславович (8.05.1955, м. Володарськ-Волинський Житомирської обл.) – український політолог і правознавець, доктор політичних наук з 1996 p., доктор юридичних наук з 2002 p., професор з 1999 p., академік УАПН. Заслужений діяч науки і техніки України з 2000 р. Закінчив у 1980 р. факультет журналістики, в 1982 р. – філософський факультет Київського […]...
6. Локк Джон Політологічний словник Локк Джон (1632 – 1704) – англійський філософ, політик, основоположник соціально-політичної доктрини лібералізму. Критикуючи вчення Т. Гоббса про абсолютний, необмежений характер державної влади, Л. стверджував, що основним обов’язком держави, що виникла на основі договору, є дотримання “природного права”, захист особистої свободи і приватної власності громадян. На думку Л., держава отримує від людей саме […]...
7. Соловйов Володимир Сергійович Політологічний словник Соловйов Володимир Сергійович (1853 – 1900) – російський філософ. Закінчив Московський університет, захистив магістерську дисертацію на тему “Критика західної філософії”, в якій зазначав обмеженість позитивізму. Вивчав історію релігії, кабалістику, окультизм в Азії, захистив докторську дисертацію (“Критика абстрактних джерел”). Вважав, що “справжнє “нормальне суспільство” має бути вільною теократією”. Закликав, зокрема росіян, розвивати християнську цивілізацію, […]...
8. Духовенство України Політологічний словник Духовенство України – служителі культу, які діють у межах України і належать до однієї з конфесій, що діють на її території. Д. У. має свою особливість, яка викликана значною кількістю конфесій та адміністративним устроєм України, від якого залежить їх релігійно-адміністративна діяльність. Історія релігії в Україні. – К., 1999; Панченко П. Релігійні конфесії в […]...
9. Етика політична Політологічний словник Етика політична – 1) специфічна дисципліна, що склалася в межах політичної філософії і вивчає вплив моральних принципів, норм і уявлень людей на політику, а також вплив політики на мораль; 2) нормативна система, що сформувалася на базі морального усвідомлення людьми своїх політичних цілей і цінностей; своєрідний синтез моральної і політичної свідомості, форма внутрішньої єдності […]...
10. Порядок політичний Політологічний словник Порядок політичний – сукупність умов, що забезпечують ефективність, стабільність функціонування і розвитку політичної системи суспільства. П. п. виявляється у такому: 1) послідовності та обов’язковості реалізації завдань політичної системи, виконанні прийнятих рішень; 2) узгодженості дій елементів системи управління; 3) наявності реальних гарантій і засобів підтримки усіх аспектів безпеки: військових, правових, економічних, технологічних, соціально-політичних та […]...
11. Ізоляціонізм Політологічний словник Ізоляціонізм (політичний) (фр. isolation – відділення, відокремлення) – специфічний тип поведінки політичного суб’єкта, який орієнтований на обмеження і згортання його зовнішніх зв’язків і відносин. І. часто спостерігається у торговельних санкціях, посиленні, обмеженні візового режиму, військовій або інформаційній блокаді, згортанні культурних контактів тощо. Политология: Словарь-справочник / М. А. Василик, М. С. Вершинин и др. […]...
12. Інтерес національний Політологічний словник Інтерес національний – система відносин, яка поєднує в собі потреби функціонування і розвитку нації – народу як єдиного організму. Основу І. н. становлять потреби суспільства, необхідні для його розвитку і функціонування, захист народу від загроз з боку іншої держави (держав), а також підтримання соціального миру, порядку і злагоди всередині країни. До корінних І. […]...
13. КАТЕХІЗИС Культурологічний словник КАТЕХІЗИС – церковно-навчальний посібник, що у формі запитань і відповідей викладає основні догмати православної, католицької чи протестантської церкви....
14. Литвин Володимир Михайлович Політологічний словник Литвин Володимир Михайлович (нар. 1956) – доктор історичних наук, професор (1996 р.), академік НАНУ (Від ділення історії, філософії та права, новітня історія України, 2003), академік АПрНУ (2000). Голова Верховної Ради України (з 28.05.2002). Народився в с. Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області. Закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка (1973 – 1978 […]...
15. Церковна влада Політологічний словник Церковна влада (churchdom; power of church) – 1) органи управління в церкві; 2) духовний (не світський) вплив, дія церкви як організації на віруючих і невіруючих, на ієрархів церкви. М. Головатий...
16. Бойко Олександр Дмитрович Політологічний словник Бойко Олександр Дмитрович (нар. 1958) – народився у м. Новоселиця Новоселицького району Чернівецької області. Закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету (1980). Доктор політичних наук (2003). 1980-2002 рр. – асистент, викладач, старший викладач, доцент Ніжинського педагогічного університету ім. М. Гоголя; 1999-2003 рр. – декан історико-правознавчого факультету Ніжинського педагогічного університету ім. М. Гоголя; з лютого […]...
17. Протестантизм Політологічний словник Протестантизм (від. лат. protestans – той, що прилюдно доводить) – один із основних (поряд із православ’ям і католицизмом) напрямів у християнстві. Виник унаслідок Реформації – релігійного, соціально-політичного руху ХУІ-ХУІІ ст. у Західній Європі, спрямованого на відновлення чистоти католицької церкви. Виокремлюють два етапи розвитку П.: 1) ранній (XVI ст.), пов’язаний із появою таких напрямів, […]...
18. Інтервенція Політологічний словник Інтервенція (пізньо лат. interventio – вторгнення, втручання) – насильницьке втручання однієї або кількох держав у справи іншої (інших) держав або у їх відносини з іншими державами. І. може бути спрямована проти територіальної цілісності держави, її політичної незалежності. Розрізняють 1.: збройну, економічну, дипломатичну. Збройна І. називається ще агресією. Крім того, виокремлюють І.: індивідуальну і […]...
19. Релігія та церква в житті середньовічного суспільства РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ § 7. Релігія та церква в V – першій половині XI ст. 1. Релігія та церква в житті середньовічного суспільства У середньовіччі християнська церква мала абсолютний вплив на духовне життя європейського суспільства. Вона формувала його релігійну свідомість, сприяла розвитку культури й зміцненню єдності Європи, проповідуючи її народам нові етичні […]...
20. Асамблея конституційна Політологічний словник Асамблея конституційна (від фр. assemblee – зібрання і лат. constitution – настанова) – одна з можливих організаційних форм підготовки та прийняття конституції у тій чи іншій державі. А. к. діє тимчасово, як орган, члени якого обрані або призначені в установленому порядку. Здебільшого конституції приймаються парламентами або як результат обговорення їхніх проектів та проведення […]...