КИШКОВОПОРОЖНИННІ, ЇХ ОСОБЛИВОСТІ Й СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ
ТЕМА 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН
Кишковопорожнинні немовби завмерли у своєму розвитку на стадії двошарового зародка багатоклітинних тварин.
І. Акімушкін
&7. КИШКОВОПОРОЖНИННІ, ЇХ ОСОБЛИВОСТІ Й СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ
Основне поняття: КИШКОВОПОРОЖНИННІ
Пригадайте! Які ознаки справжніх багатоклітинних тварин?
Знайомтеся
Однієї днини відомий натураліст XVІІ-XVIII століть Антоні ван Левенгук, розглядаючи водяні рослини за допомогою своїх дивовижних мікроскопів, помітив цікаву тваринку з багатьма щупальцями. Учений
Iл. 20. Гідра прісноводна
ЗМІСТ
Які ознаки є визначальними для кишковопорожнинних?
Радіальносиметричні, або Кишковопорожнинні – це справжні багатоклітинні тварини, які вже мають найпростіші тканини. їхнє тіло складається з багатьох спеціалізованих клітин, які утворюють
Кишковопорожнинні об’єднують приблизно 10 000 сучасних видів. В Україні відомо майже 40 видів, їх можна зустріти в прісних водоймах і у водах Чорного й Азовського морів. Розміри тіла цих тварин становлять від 1 мм (деякі гідри, реброплави) до 30 м (медуза Ціанея).
У кишковопорожнинних симетрія тіла променева (радіальна). Це наслідок малорухливого або прикріпленого способу життя. Клітини утворюють два шари тіла – зовнішній та внутрішній. Між ними є неклітинний шар мезоглеї.
Кишковопорожнинні – хижаки, які полюють на дрібних тваринок за допомогою жалких клітин (гідри, медузи) або клею на поверхні щупалець. Усередині їхнього тіла є кишкова порожнина, що поєднується із зовнішнім середовищем тільки через ротовий отвір (гідри, медузи) або ротовий і відхідний отвори(реброплави). Тварини мають щупальця, призначені для захоплення, утримування та переміщення їжі. Кишковопорожнинні мають незвичайну здатність до регенерації. Реброплави можуть відновлювати навіть нервові клітини та дуже пошкоджені частини тіла, а гідра здатна відновитися з 1/200 частини свого тіла.
Iл. 21. Велетенська медуза Намура – найбільша медуза у світі
Отже, КИШКОВОПОРОЖНИННІ – це справжні багатоклітинні двошарові тварини, загальними ознаками яких є радіальна симетрія, хижий спосіб життя й добре розвинена регенерація.
Які біологічні особливості Кнідарій?
Характерною особливістю жалких кишковопорожнинних є наявність жалких клітин, що й зумовило назву Кнідарії (латинська назва Cnidaria так і перекладається: “ті, що жалять”). Жалкі клітини мають, крім цитоплазми та ядра, ще й жалку капсулу, усередині якої згорнута трубчаста жалка нитка, а назовні з клітини виходить чутлива волосинка. Коли доторкнутися до цієї волосинки, нитка викидається назовні та, наче стріла, проколює тіло здобичі, а з капсули в ранку виливається отрута, що паралізує жертву. Ця ланцюжкова реакція триває 0,0005 секунди. Нові жалкі клітини, як й інші типи клітин, утворюються за рахунок проміжних. Саме завдяки цим клітинам відбувається регенерація, що дуже добре розвинена в гідри.
Для жалких кишковопорожнинних характерні дві життєві форми тіла: форма поліпа (гідра) та форма медузи (вухата медуза). Поліпи – життєва форма кишковопорожнинних, які ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя. Тіло поліпів видовжене. На його верхньому кінці є ротовий отвір, оточений щупальцями, а на нижньому – підошва, яка здійснює прикріплення до субстрату. Медуза – життєва форма кнідарій, які ведуть рухливий спосіб життя. Тіло медуз має форму парасольки, усередині якої розташована порожнина у вигляді системи каналів.
Тіло жалких кишковопорожнинних укрите шкірно-м’язовими клітинами, які утворюють покриви, здійснюють опору та забезпечують крокуючий (у гідри) або реактивний (у медуз) види рухів. Багато видів коралів, що також належать до жалких тварин, мають мінеральний скелет для опори й захисту.
Травлення відбувається в кишковій порожнині за допомогою залозистих і травних клітин. У кнідарій уже розрізняють порожнинне та внутрішньо-порожнинне травлення.
Подразливість реалізується нервовою системою дифузного типу. Ця система має нейрони, які поєднуються відростками з утворенням сітки. Завдяки цьому, збудження від місця подразнення передається в будь-якому напрямку, тому реагування відбувається всім тілом. Основними формами поведінки стають рефлекси, але спостерігаються й таксиси (наприклад, викидання жалкої нитки). Органи чуттів у поліпів розвинені слабо. У гідри сприйняття подразнень здійснюється чутливими закінченнями клітин, а в медуз, у зв’язку з рухливим способом життя, з’являються органи чуттів – світлочутливі вічка та органи рівноваги, розташовані по краю парасольки.
Іл. 22. Будова малої клітини:
1 – ядро; 2 – капсула; 3 – чутливий волосок; 4 – жалка нитка: 5 – шипи.
Розмноження в кишковопорожнинних може бути нестатевим (у вигляді брунькування) і статевим (здійснюється гаметами). Більшість кнідарій – роздільностатеві, є й гермафродити – організми, у яких одночасно функціонують жіночі та чоловічі статеві органи. Запліднення здійснюється у воді, тобто зовнішнє. У переважної більшості видів розвиток непрямий, є личинки, що мають війки.
Отже, кнідарії – це група кишковопорожнинних, у яких наявні жалкі клітини, життєві форми поліпа то медузи, нестатеве й статеве розмноження.
Які біологічні особливості реброплавів?
Реброплави – це винятково морські тварини. Сьогодні відомо майже 200 видів, більшість із них живе в тропічних морях. У Чорному та Азовському морях живуть плевробрахія, берое. Реброплави, здебільшого, є хижаками, які вільно плавають у товщі води. Їх розміри становлять від 2-3 мм (Тинерфе блакитний) і до 2,6 м (Пояс Венери). На відміну від гідри й медуз, реброплави не мають жалких клітин та форми поліпа в життєвому циклі. Тіло реброплавів на 90% складається з води й заповнене прозорою мезоглеєю, тому тварину не помітно у воді. Реброплави яскраво світяться. Найяскравіше світяться декотрі види роду Берое – світла однієї особини достатньо для читання! Більшість цих тварин має два щупальця, інколи значно довші за тіло, що втягуються в спеціальні щупальцеві кишені. Щупальця розгалужені та вкриті клейкими клітинами, які є лише в реброплавів. Ці клітини виробляють клейку речовину, завдяки якій налипають дрібні рачки, рибки тощо. Здобич потрапляє до травної системи, де й перетравлюється. Реброплави – гермафродити, серед них немає ні самок, ні самців. Нестатевого розмноження в реброплавів немає.
Отже, реброплави – це група кишковопорожнинних тварин, у яких відсутні жалкі клітини, нестатеве розмноження, наявна здатність до біосвітіння.
Іл. 23. Реброплав Батоцира Фостера виглядає, наче прибулець з іншої планети
ДІЯЛЬНІСТЬ
Навчаймося пізнавати
За допомогою додаткової літератури визначте будову гідри, позначивши подані назви, та поясніть їх значення. Накресліть у зошитах таблицю”Будова гідри” та заповніть її.
Назва елемента будови | Цифра позначення | Значення |
Ротовий отвір | ||
Ектодерма | ||
Ентодерма | ||
Кишкова порожнина | ||
Жалка клітина | ||
Нервова клітина | ||
Травна клітка | ||
Шкірно-м’язова клітина | ||
Яйцеклітина | ||
Сперматозоїд | ||
Залозиста клітина | ||
Підошва | ||
Проміжна клітина |
Біологія + Фізика
Біолюмінесценція – явище біологічного світіння живих організмів. Біолюмінесценція дуже поширена в природі: світяться в темряві деякі види бактерій, твариноподібних організмів (наприклад, ночесвітки), грибів, молюсків, риб, реброплавів тощо. Із комах, що світяться, загальновідомі жуки-світляки. Яка фізична природа світла? Який механізм біологічного світіння та яке значення для тварин має це явище?
Іл. 24. Представники реброплавів: 1 – венерин пояс, 2 – берос, 3 – мнеміопсис
РЕЗУЛЬТАТ
Оцінка | Запитання для самоконтролю |
1-6 | 1. Хто такі кишковопорожнинні? 2. Назвіть основні групи кишковопорожнинних. 3. Назвіть 2-3 ознаки жалких кишковопорожнинних. 4. Наведіть приклади жалких кишковопорожнинних тварин. 5. Хто такі реброплави? 6. Наведіть приклади видів, які належать до реброплавів. |
7-9 | 7. Які ознаки є визначальними для кишковопорожнинних? 8. Які біологічні особливості жалких кишковопорожнинних? 9. Які біологічні особливості реброплавів? |
10-12 | 10. Чому в кишковопорожнинних дуже добре розвинена регенерація? |
(2 votes, average: 3.00 out of 5)
Loading...