КИСЛОТНІСТЬ МЕДУ

Related posts:

1. ВУГЛЕВОДИ МЕДУ ВУГЛЕВОДИ МЕДУ. Мед – основне джерело вуглеводного харчування бджіл. Основна сировина для одержання меду – нектар, виділюваний квітками, а також падь, що складається з випорожнень попелиці й комах і солодкого випоту листя рослин. Нектар складається з води (40-80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. До складу натуральних і падевих медів входить більше […]...
2. КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) – конц. йонів водню в грунт, розчині (активна, або актуальна, кислотність) і в грунт, вбирному комплексі (потенційна кислотність); один із найважливіших агрохім. показників....
3. КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ – кількість тепла, виділювана при згорянні 1 кг меду. У 100 г меду міститься близько 330 ккал, або 1300 Дж. Головними складовими меду є вуглеводи, що в процесі переробки організмом виділяють тепло. Кількість вуглеводів у меді коливається від 65 до 80 %. В організмі людини вони окисляються, у результаті чого утворюються вуглекислий газ […]...
4. ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕДУ ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕДУ – обумовлені тим, що до його складу входять різні цукри, декстрини, органічні кислоти, ферменти, гормоноподібні й мінеральні речовини. Мед – висококалорійний продукт. У 100 г меду міститься близько 330 кКал, або 1300 Дж. Він використовується як загальнозміцнювальний засіб, сприяє підвищенню опірності організму інфекціям, у поєднанні з вітаміном С застосовується при захворюваннях печінки […]...
5. КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ – відбувається при кип’ятінні меду. Відзначається розкладання цукрів, що містяться в меді, з виділенням води й утворенням карамеланів. Такий мед набуває неприємного запаху та смаку, темніє. При вапняній реакції він утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати бджолам, тому що за дією на організм бджоли він подібний на падевий. Цукри карамелізуються при нагріванні […]...
6. Хімічні властивості карбонових кислот: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями, спиртами. Кислотність карбонових кислот, її залежність від складу й будови. Взаємний вплив карбоксильної та вуглеводневої груп II Семестр Тема 4. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 38 Тема уроку. Хімічні властивості карбонових кислот: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями, спиртами. Кислотність карбонових кислот, її залежність від складу й будови. Взаємний вплив карбоксильної та вуглеводневої груп Цілі уроку: формувати знання учнів про хімічні властивості одноосновних карбонових кислот; показати взаємний вплив карбоксильної групи та […]...
7. АНАЛІЗ МЕДУ АНАЛІЗ МЕДУ – проводиться для визначення його якості. А. м. на натуральність містить у собі визначення таких показників: сума простих цукрів, кількість сахарози, оптична активність (кут обертання), вміст декстриноподібних речовин, наявність оксиметилфурфуролу, водність, смак й аромат. Частково натуральність меду можна визначати за пилковим складом, консистенцією, загальним кислотним складом, кристалізацією й кольором. Існує кілька видів фальсифікату: […]...
8. СОРТИ МЕДУ СОРТИ МЕДУ – визначаються цілим рядом показників. С. м. розрізняють за регіональною ознакою, тобто за місцем, де був проведений медозбір: далекосхідний липовий, башкирський липовий, башкирський квітковий тощо. За технологічною ознакою (способом одержання й обробки) розрізняють стільниковий та відцентровий, або спускний, мед. (Стільниковий мед уважається одним із найбільш стерильних і надходить споживачеві в абсолютно зрілому стані.) […]...
9. ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ – полягає в підмішуванні до натурального меду крохмальної патоки, клейстеру, борошна, солоду, штучного меду тощо. Порошкоподібні домішки (борошно, крохмаль) визначають розчиненням меду в 3-5-кратних обсягах води, при цьому домішки осядуть на дно. При наявності в меді борошна та крохмалю 1- 2 краплі йоду забарвлять розчин у синій колір. Мед, у якому є домішка […]...
10. ПИТОМА ВАГА МЕДУ ПИТОМА ВАГА МЕДУ – вага 1 см3 меду в грамах. П. в. меду залежить від температури й кількості води в меді. Чим вища його температура і вміст у ньому води, тим нижча його П. в. Найпростіший зі способів визначення П. в. меду, що не потребує наявності хімічних лабораторій і може бути застосовний на дрібних заготівельних […]...
11. ДОЗРІВАННЯ МЕДУ ДОЗРІВАННЯ МЕДУ – так називається досить складний процес переробки бджолами нектару або паді на мед. У зібраних бджолами нектарі й паді міститься до 92 % води. У меді – близько 20 %. Насамперед бджоли з корму видаляють надлишок вологи. Основна частина вологи з нектару передається ректальними залозами бджіл у пряму кишку ще під час польоту. […]...
12. ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ – визначення фахівцем якості меду на колір, запах і смак. При О. д. звертають увагу на колір меду. Забарвлення його різноманітне, багате відтінками. Мед буває від прозорого й світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. На колір впливають порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. Колір меду залежить насамперед від рослин, з яких […]...
13. КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ (саджання) КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ (саджання) – перехід меду з рідкого стану в кристалічний без погіршення його якостей. Досить часто цей процес називають зацукровуванням, але це неправильно, тому що термін “зацукровування” у харчовій промисловості означає погіршення якості продукту. При кристалізації меду в осад виділяються кристали виноградного цукру, а плодовий цукор огортає їх або утворює зверху рідкий шар (що […]...
14. ВОДНІСТЬ МЕДУ ВОДНІСТЬ МЕДУ – відсоток вмісту води в меді залежить від часу медозбору, вологості місцевості, погоди тощо. У суху, пекучу погоду, природно, В. низька, у дощову, відповідно, підвищена. Мед, у якому міститься більше ніж 20 % води, вважається незрілим. Наприклад, В. квіткового меду приблизно дорівнює 18 %, а падевого – на 0,5-1,5 % менше, що пояснюється […]...
15. ЗРІЛІСТЬ МЕДУ ЗРІЛІСТЬ МЕДУ – дозрілий мед бджоли печатають восковими кришечками. Мед з таких рамок виходить першокласним, а віск – найкращої якості. Одержувати зрілий мед можна тільки від сильних і продуктивних сімей і за наявності на пасіці достатньої кількості запасних стільників на кожну бджолосім’ю. Дозріванням меду називається процес переробки бджолами нектару або паді в мед. Це дуже […]...
16. КОЛІР МЕДУ КОЛІР МЕДУ – буває від прозорого та світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. К. м. залежить насамперед від рослин, з яких він зібраний, і від часу його збирання (зібраний з одного медоноса, весняний світліший, ніж осінній). На К. м. впливають: порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. При короткому й рясному медозборі одержують світліший мед, […]...
17. МОНОФЛОРНИЙ МЕД МОНОФЛОРНИЙ МЕД – квітковий мед, перероблений з нектару одного виду медоносних рослин: липи, акації білої, гречки, фацелії, зніту, соняшника й інших. Монофлорні сорти, зібрані з певного виду рослин, зустрічаються досить рідко. Однак для визначення сорту досить, щоб у ньому переважав нектар якої-небудь однієї рослини, наприклад, у липці нектар липи. Незначні домішки нектару інших медоносних рослин […]...
18. Номенклатура та ізомерія амінокислот – АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Номенклатура та ізомерія амінокислот Амінокарбонові кислоти, або амінокислоти – це клас органічних сполук, які містять одночасно дві функціональні групи: аміногруппу NН2 – та карбоксильну групу – СООН. Назви амінокислот походять від назв відповідних карбонових кислот із зазначенням положення […]...
19. ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ – загальна кількість меду, зібрана за один сезон. Сюди входить кількість меду, зібраного у вуликах, і кількість меду, залишеного бджолам як кормовий запас на період зимівлі....
20. УПАКУВАННЯ МЕДУ, ВОСКУ Й ВОЩИНИ УПАКУВАННЯ МЕДУ, ВОСКУ Й ВОЩИНИ. Мед зберігають у дерев’яних бочках із клепок, але найкраще зберігати його в бочках з липи, чинари, верби, бука, вільхи, кедра тощо або в липівках. Бочки й липівки роблять тільки із сухого дерева (вологість не більше 20%), усередині вкривають їх тонким шаром воску або чистим парафіном. Для виготовлення бочок годиться деревина […]...
21. КОЛОЇДИ МЕДУ КОЛОЇДИ МЕДУ – складні його речовини, що не розчиняються у воді й перебувають у вільному стані. До складу меду входять білки й ферменти. Здебільшого колоїди квіткового меду несуть позитивний заряд, а падевого – негативний. К. м. мають певний колір і мутність. У темних медах міститься близько 0,8 % колоїдних речовин, у світлих – 0,2 % […]...
22. В’ЯЗКІСТЬ МЕДУ В’ЯЗКІСТЬ МЕДУ (густота, плинність) – залежить від зрілості меду, тобто вмісту в ньому води. Виражається в абсолютних одиницях – пуазах або в умовних одиницях – відношенні швидкості витікання меду через який-небудь отвір до швидкості витікання води. Пуаз – робота, необхідна для того, щоб зрушити на 1 см протягом однієї секунди паралельно один одному два шари […]...
23. ОБРОБКА МЕДУ ОБРОБКА МЕДУ – проводиться на пасіках і заготівельних підприємствах. На пасіках обробка меду включає розпечатування стільників, відкачування з них меду, фільтрування, тобто очищення меду від сторонніх домішок, і дозрівання меду, якщо був відкачаний незрілий мед. Найпростіша фільтрація проводиться за допомогою сита, що затримує відносно великі домішки. Для очищення меду від великих сторонніх домішок застосовують найпростішу […]...
24. Амінокислоти – Нітрогеновмісні органічні сполуки ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ 13. Нітрогеновмісні органічні сполуки 13.3. Амінокислоти Амінокислоти – це органічні сполуки, що містять карбоксильну – СООН та аміногрупу – NH2. Амінокислоти, як і органічні сполуки інших класів, утворюють гомологічні ряди, аналогічні до гомологічних рядів насичених карбонових кислот. Крім зазначених критеріїв, амінокислоти вирізняються: А) […]...
25. Поняття про карбонові кислоти Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Поняття про карбонові кислоти Оскільки органічні кислоти, так само, як і решта органічних сполук, мають у своєму складі вуглеводневий кістяк, то всі органічні кислоти називають карбоновими кислотами. Карбонові кислоти належать до оксигеновмісних органічних сполук і мають у своєму складі […]...
26. Класифікація карбонових кислот Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Класифікація карбонових кислот Класифікація за вмістом Оксигену: оскільки до складу функціональної групи кислот входять атоми Оксигену, то всі карбонові кислоти належать до оксигеновмісних кислот. Класифікація за силою кислот: усі карбонові кислоти є слабкими кислотами. Причому зі збільшенням вуглеводневого радикала […]...
27. ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВОСКУ ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВОСКУ – близько 15 хімічно самостійних сполук. Будучи об’єднаними в три групи, вони утримуються у воску в наступній кількості (%): – вільні жирні кислоти 13,5-15,0 – складні ефіри 70,4-74,7 – граничні вуглеводні 12,5-15,5 До складу воску також входять у невеликих кількостях барвники й ефірні олії, що обумовлюють його колір і запах. Вільні жирні […]...
28. Агрегатний стан, розчинність – Властивості карбонових кислот КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 5 . Карбонові кислоти 5.3. Властивості карбонових кислот Перші представники карбонових кислот (С1-С3) мають різкий специфічний запах, зі збільшенням вуглеводневого радикала (С4-С9) неприємний запах зникає. Агрегатний стан, розчинність Фізичні властивості пов’язані з полярністю карбоксильної групи. Полярність обумовлює утворення водневих зв’язків з молекулами води або іншими молекулами карбонових кислот. – Нижчі члени гомологічного […]...
29. Гомологічний ряд і номенклатура Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Гомологічний ряд і номенклатура карбонових кислот Правила складання назв карбонових кислот за міжнародною номенклатурою аналогічні до правил для спиртів, альдегідів та вуглеводнів. Назва кислоти походить від назви відповідного вуглеводню додаванням суфікса – ова до назви алкану. У зв’язку з […]...
30. Значення продуктів органічної хімії Тема 3 НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 60 Тема уроку. Значення продуктів органічної хімії Цілі уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів про органічні сполуки; формувати уявлення учнів про значення органічної хімії в життєдіяльності людини. Тип уроку: узагальнення й систематизації знань. Форми роботи: фронтальна, групова, самостійна робота. Обладнання: картки-завдання. ХІД УРОКУ I. Організація класу II. Перевірка домашнього […]...
31. Реакції естерів – Властивості естерів – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери 6.3. Властивості естерів Коротколанцюгові естери карбонових кислот – це безбарвні рідини з фруктовими солодкуватими запахами. Вищі естери запаху не мають. Вони мають нейтральну реакцію і меншу густину, ніж вода. Естери не містять гідроксильних груп і не можуть утворювати водневі зв’язки, тому вони нерозчинні у воді. Реакції естерів Неорганічні кислоти (наприклад, […]...
32. Властивості амінокислот – Амінокислоти – Протеїни (білки) КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 9. Протеїни (білки) Основними будівельними блоками білків є амінокислоти, які зв’язані між собою у вигляді ланцюга. Залежно від розміру отриманого полімеру розрізняють пептиди (2-9 залишків амінокислот), поліпептиди (10-100 залишків амінокислот) і протеїни (більше 100 залишків амінокислот). 9.1. Амінокислоти Амінокислоти окрім функціональної карбоксильної групи містять аміногрупу (-NH2). У природних амінокислотах аміногрупа завжди пов’язана […]...
33. ХЛОРОВОДЕНЬ. ХЛОРОВОДНЕВА (ХЛОРИДНА, СОЛЯНА) КИСЛОТА Хімія – універсальний довідник ГАЛОГЕНИ ХЛОРОВОДЕНЬ. ХЛОРОВОДНЕВА (ХЛОРИДНА, СОЛЯНА) КИСЛОТА У промисловості хлороводень одержують у результаті реакції: У лабораторних умовах хлороводень одержують нагріванням твердого хлориду натрію з концентрованою сульфатною кислотою: Хлороводень – безбарвний газ із характерним запахом, дещо важчий за повітря. Отруйний. Він дуже добре розчиняється у воді. В 1 об’ємі води розчиняється до 450 […]...
34. КИСЛОТИ Екологія – охорона природи КИСЛОТИ – хім. сполуки, що дисоціюють у водному розчині з утворенням йонів водню. Чим більша концентрація цих йонів, тим сильніша кислота (сірчана, азотна, соляна) і тим менший показник рН (водневий показник). К. можуть викликати сильні хімічні опіки шкіри та очей. У димових газах, що утворюються при спалюванні палива, є оксиди азоту […]...
35. Водневий показник розчинів слабких кислот і основ – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Водневий показник розчинів слабких кислот і основ Оскільки при протолізі кислоти чи основи утворюється рівна кількість позитивних і негативних іонів, їхня концентрація буде однаковою: Якщо в даних рівняннях прологарифмувати значення концентрацій іонів (Н3О+) і (ОН-), то одержимо значення pH розчину кислоти або значення рОН […]...
36. Фізичні властивості карбонових кислот Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Фізичні властивості карбонових Кислот На відміну від альдегідів, уже перший член ряду – мурашина кислота – рідина з досить високою температурою кипіння, початкові члени ряду мають різкий запах, пропіонова має запах поту, запах масляної кислоти відчувається при підгоранні їжі […]...
37. Класифікація естерів карбонових кислот – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери Естери дуже поширені в природі. Вони є основою так званих ефірних олій, надають приємного запаху квітам, плодам і ягодам. Естери – це похідні карбонових кислот і спиртів (утворення складних ефірів), що мають таку загальну формулу: 6.1. Класифікація естерів карбонових кислот Залежно від природи кислоти і спирту естери карбонових кислот поділяються […]...
38. Фізичні властивості амінокислот – АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ АМІНОКИСЛОТИ Й БІЛКИ Фізичні властивості амінокислот Амінокислоти являють собою тверді кристалічні речовини, добре розчинні у воді й мало розчинні в органічних розчинниках. Розчинність амінокислот може бути пояснена присутністю карбоксильної групи, що обумовлює розчинність карбонових кислот, і залишку молекули амоніаку (аміногрупи). Багато […]...
39. Сильні кислоти й основи – Сила кислот і основ – Протолітична рівновага КИСЛОТИ Й ОСНОВИ 2. Протолітична рівновага 2.3. Сила кислот і основ Силу кислоти або основи, за Бренстедом, визначають здатністю до протолізу, що залежить від того, як сильно виражена готовність речовини віддавати або приймати протони. Реагент визначає, яку функцію – кислоти чи основи – виконує речовина в реакції. У цьому випадку важливим реагентом є вода, оскільки […]...
40. ВІДКАЧУВАННЯ МЕДУ ВІДКАЧУВАННЯ МЕДУ – звільнення стільників від меду. Для В. відбирають тільки зрілий мед, що його бджоли вже почали запечатувати, або він уже добре згустився й не виливається з чарунок при нахилі рамок. Якщо викачати рідкий мед, то він незабаром забродить. Для того щоб менше турбувати бджіл у період В. м., треба, відібравши рамки з медом, […]...