Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ Клас Малощетинкові черви. Клас П”явки

Клас Малощетинкові черви. Клас П”явки

Тема 4. ЧЕРВИ

§ 19. Клас Малощетинкові черви. Клас П”явки

Клас Малощетинкові черви

У представників цього класу бокових виростів на тілі немає – щетинки сидять безпосередньо на стінці тіла. Крім того, в них значно менше щетинок, що й визначило їх назву (мал. 39).

Мал. 39. Зовнішній вигляд дощового черв’яка.

Особливості способу життя, будову і системи органів малощетинкових червів розглянемо на прикладі дощового черв’яка.

Спосіб життя. Дощовий черв’як живе в унті, риючи переднім кінцем

тіла довгі ходи – підземні галереї. При цьому він проковтує землю, яку пропускає через кишечник, де перетравлюються всі органічні речовини, і викидає її назовні у вигляді круглястих грудок. З’явилися навесні грудки землі,- отже, у червів почався період активного життя. Дощові черви живляться також рештками рослин, які затягують у свої ходи. (Пригадай, як звуться тварини, що живляться рештками відмерлих рослин і мертвих тварин.)

Мал. 40. Будова тіла дощового черв’яка:

1 – головна лопать; 2 – поясок; 3 – статеві отвори; 4 – щетинки.

Будова тіла. Тіло дощового черв’яка

поділене на добре помітні членаки. Передній кінець – головна лопать, на ній немає очей, антен, щупалець (мал. 40). По боках кожного сегмента тіла розташовано по чотири зовсім маленькі щетинки. Шкіра вкрита кутикулою і багата на шкірні залози, які виділяють речовини, що зволожують шкіру. Такого зволоження дощовий черв’як потребує через сухопутний спосіб життя. На передній частині тіла виокремлюється потовщення – поясок, який відіграє важливу роль у процесі розмноження. Шкірно-м’язовий мішок розвинений дуже добре. Тіло черв’яка здатне подовжуватися і стоншуватися завдяки роботі різних груп м’язів. Кільцеві м’язи забезпечують стискання тіла, при цьому воно стає тоншим і витягується, а поздовжні – підтягують задню частину тіла до передньої.

Травна система складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу, який розширяється у воло, шлунка, середньої та задньої кишок (мал. 41). Остання відкривається задньопрохідним отвором на задній лопаті. У дощового черв’яка шлунок формується з розширеної частини передньої кишки.

Мал. 41. Травна система дощового черв’яка:

1 – рот; 2 – глотка; 3 – стравохід; 4 – воло; 5 – шлунок; 6 – кишка.

Мал. 42. Малощетинковий черв’як трубочник під мікроскопом.

Його функція полягає в механічній обробці їжі. Розвинена травна система допомагає дощовому черв’яку засвоювати органічні речовини, що містяться в шматочках трухлявої деревини, перепрілому листі, якими він живиться.

Органи виділення шкідливих речовин у дощового черв’яка побудовані так само, як у нереїса.

Кровоносна, дихальна і нервова системи дощового черв’яка подібні до відповідних систем багатощетинкових червів. (Пригадай особливості будови кровоносної системи нереїса.) Проте газообмін здійснюється не в спеціальних виростах на тілі, яких у дощового черв’яка немає, а безпосередньо поверхнею тіла.

Органи чуття у дощового черв’яка розвинені дуже слабо. Він має органи дотику і органи зору, які тільки допомагають розрізняти світло і темряву. їх не можна назвати очима, це особливі світлочутливі клітини, розташовані по всій поверхні тіла.

Розмноження. Дощові черви – гермафродити. Статеві залози розташовані на передній частині тіла. Сім’яники містяться в 10-11-му сегментах тіла, а яєчники – у 13-14-му. Назовні сім’яники відкриваються в 15-му сегменті. Розмноження червів потребує участі двох особин. Запліднення відбувається всередині тіла. Дощові черви мають прямий розвиток – вільноживучих личинок у них немає.

Життєвий цикл. Малощетинкові черви відкладають яйця в спеціальному коконі, з якого виходять молоді черв’ячки.

Різноманітність малощетинкових червів. Ці черви поширені переважно в грунті або на дні прісних водойм. їх поділяють на дві великі групи. До першої належать дрібні черви, що живуть у донному мулі водойми, наприклад відомий кожному любителю-акваріумісту трубочник (мал. 42). Друга група об’єднує більших за розміром червів, що нагадують дощових. Вони поширені як у воді, так і на суходолі. Серед них трапляються паразитичні черви, які живуть на тілі раків та прісноводних крабів.

Клас П’явки

П’явки – це паразитичні черви, що живляться кров’ю різних тварин, а також поїдають дрібних червів (мал. 43).

Найхарактерніші ознаки п’явки, які відрізняють її від інших кільчастих червів:

– відсутність щетинок;

– наявність двох присосків на передньому і задньому кінцях тіла;

– вторинна порожнина заповнена паренхімою.

У різних видів п’явок кількість очей різна: від чотирьох до десяти. Вони можуть розташовуватися в два ряди, віночком навколо голови і підківкою (мал. 43). Типовий представник цього класу – медична п’явка. Вона поширена у прісних водоймах зі стоячою водою, мулистим дном і густою рослинністю. П’явка чутливо реагує на найменші коливання води і появу хімічних речовин, які свідчать про близькість ймовірної жертви.

Мал. 43. П’явки:

1 – землемір: 2 – гемопіс; 3 – медична; 4 – восьмиока;

5 – сплюснута; 6 – облямована; 7 – ставкова: 8 – число очей та їх розміщення у п’явок цих видів.

Вона нападає на різних тварин (риб, жаб, корів) і навіть на людей. Рот у п’явки має зазублені пластинки – щелепи, якими вона легко прорізує шкіру тварин та людини і відсмоктує кров. Тому медичну п’явку здавна використовують у лікуванні деяких хвороб. Нині медична п’явка – рідкісний вид, його включено до переліку видів тварин, що охороняються в Європі.

Малощетинкові черви і п’явки – це кільчасті черви, що зберегли сегментну будову тіла, але втратили парні бічні вирости, антени, зябра. Розмноження в них статеве, а розвиток відбувається без личинкової стадії.