КЛАС СИСУНИ (TREMATODA) – ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВ’ЯКИ (PLATHEMINITHES) – ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

Довідник з біології

ТВАРИНИ

ЦАРСТВО ТВАРИНИ

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВ’ЯКИ (PLATHEMINITHES)

КЛАС СИСУНИ (TREMATODA)

Клас включає тільки паразитичні форми. Деякі мешкають на покривах тіла – ектопаразити, інша група паразитує у внутрі­шніх органах – ендопаразити. Велика частина їх живе в травно­му тракті тварин, а також в печінці та підшлунковій залозі. Черв’яки, які поселяються в травному тракті, мають листкоподібну форму. Деякі сисуни пристосувалися до життя в органах ди­хання (в легенях, трахеї,

легеневих мішках птахів), виділення (нирках, сечоводах), у кровоносних судинах. Черв’яки, що меш­кають у кровоносних судинах, мають подовжену округлу форму. Мають спеціальні органи прикріплення (фіксації) до тіла госпо­даря – присоски. Присоски особливо сильно розвинені у тих видів, які поселяються в кишечнику. Кожний присосок є циркулярним м’язом з порожниною всередині. Звичайно є 2 присоски – ротовий і черевний. Ротовий розташований на передньому кінці тіла, тер­мінально, і пов’язаний з ротовим отвором, черевний – на черев­ній стороні й служить тільки для фіксації.

Тіло сисуна вкрито щільною оболонкою,

котра виконує захи­сну функцію. Під поверхневою оболонкою розташовуються шари кільцевих, спинно-черевних і поздовжніх м’язів.

Нервова система складається з парного мозкового вузла та трьох пар нервових стовбурів, які відходять від нього, вони пов’я­зані перемичками, з яких краще розвинені бічні стовбури. Нервова система сисунів у порівнянні з вільно-існуючими війчас­тими спрощена. Органи зору редуковані.

Травна система починається ротовим отвором, розташова­ним у центрі ротового присоска, що веде в м’язисту глотку, що є могутнім сисним апаратом. За глоткою слідує стравохід і кишеч­ник, який сліпо закінчується. Дихання анаеробне. Виді­льна система представлена протонефридіями.

Статева система досягає виняткового розвитку і має дуже складну будову. Всі сисуни, за винятком шистозом, гермафроди­ти. Чоловіча статева система складається звичайно з двох компа­ктних сім’яників, від кожного з яких відходять сім’япроводи. На передньому кінці тіла вони об’єднуються та утворюють непарне поєднання – сім’яний пузир, що переходить у сім’явиносний ка­нал. Дистальний відділ цього каналу проходить усередині пару­вального органу – цируса. Чоловічі статеві клітини утворюються в сім’яниках, потім по сім’япроводам поступають у цирус.

Жіноча статева система починається яєчником (непарний), в якому утворюються жіночі статеві клітини. Він має форму розга­луженої трубки або округлого тільця. Від яєчника відходить яй­цепровід, який відкривається в невелику порожнину – оотип. По яйцепроводу жіночі статеві клітини проходять із яєчника в камеру оотипу, де відбувається заплід­нення.

До жіночої статевої системи від­носяться також жовчотоки, які скла­даються з великого числа округлих пухирців, розташованих у бічних части­нах тіла. Від жовчотоків відходять кана­ли, які впадають в оотип. У жовчотоках утворюються клітини, багаті жовтком, який використовується зародком, що розвивається.

КЛАС СИСУНИ (TREMATODA)   ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВЯКИ (PLATHEMINITHES)   ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

Рис. 55. Будова линцетоподібного сисуна: 1 – ротовий присосок; 2 – глотка; З – стравохід; 4 – гілка кишечнику; 5 – черевний присосок; 6 – сім’яники; 7 – яєчник; 8 – матка.

Величезна плодючість цих черв’я­ків – найважливіше пристосування до паразитичного способу життя. Вони відкладають величезну кількість яєць і здатні розмножуватися також у личи­нковій стадії, при цьому кожна личин­ка, що розвивається з яйця, перетво­рюється на безліч нових зародків. Для більшості паразитичних черв’яків характерний складний цикл розвитку.

Печінковий сисун мешкає в жовчних протоках печін­ки, жовчному міхурі. Викликає захворювання фасціольоз. Життє­вий цикл його пов’язаний зі зміною хазяїнів, остаточний хазяїн – травоїдні ссавці (велика та дрібна рогата худоба, коні, свині, кро­лі тощо). Рідше печінкові сисуни зустрічаються у людини. Про­міжним хазяїном служить молюск – малий ставковик. Яйце пе­чінкового сисуна починає розвиватися, потрапивши до води, де з нього виходить личинка, забезпечена війками. Потім личинка проникає до малого ставковика. У тілі молюска паразит перетво­рюється на наступну личинкову стадію, потім він покидає молюс­ка й активно пересувається у воді. На цій стадії печінковий сисун прикріпляється до стебел рослин і вкривається товстою оболон­кою. Утворюється циста, що довго зберігає життєздатність. Цис­та, котру проковтне тварина, потрапляє в кишечник, оболонка цисти розчиняється, і паразит проникає через кишкові вени до печінки, де досягає статевозрілого стану.

Для дорослих сисунів характерні наступні пристосування до паразитичного способу життя: поява оболонки, перешкоджаючої дії травних ферментів; розвиток присосків, шипів, крюків, якими черв’як прикріпляється до стінки слизової оболонки кишечника; велика плодючість. Морфологічна дегенерація (спрощення орга­нізації) виражається в редукції органів чуття, органів зору й спро­щенні будови нервової системи.

Сисуни, мабуть, походять від війчастих черв’яків, які пере­йшли до паразитичного способу життя.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: КЛАС СИСУНИ (TREMATODA) – ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВ’ЯКИ (PLATHEMINITHES) – ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)