Класифікація надзвичайних ситуацій,- Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікація



Безпека життєдіяльності

3. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

3.1. Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікація

3.1.3. Класифікація надзвичайних ситуацій

Загально уживаної класифікації НС не існує. В основу існуючих класифікацій кладуть масштаб та глибину НС. Згідно з цим принципом НС поділяють на:

– локальні;

– об’єктові;

– місцеві;

– регіональні;

– національні;

– глобальні.

Локальна НС – це така ситуація, коли загроза її виникнення чи поширення наслідків

(у випадку настання) обмежена виробничим приміщенням.

Об’єктова НС – це така ситуація, коли загроза її виникнення чи поширення наслідків (у випадку настання) обмежена об’ємом та територією об’єкта.

Місцева НС – це така ситуація, коли загроза її виникнення чи поширення наслідків (у випадку настання) обмежена територією міста (району) чи області.

Регіональна НС – це така ситуація, коли загроза її виникнення чи поширення наслідків (у випадку настання) обмежена територією краю, декількох областей.

Глобальна НС – це така ситуація, коли загроза її виникнення чи поширення наслідків (у випадку

настання) обмежена територією декількох суміжних країн.

Повніша класифікація враховує сутність та причини виникнення подій НС. Це дає змогу виділити такі НС:

– техногенні;

– природні;

– екологічні;

– соціальні.

У свою чергу, надзвичайні події, що лежать в основі НС, можуть бути класифіковані за:

– суттю та характером подій і процесів, які становлять їх основу;

– найважливішими ознаками прояву;

– характером уражаючих чинників чи джерел небезпеки (теплові, хімічні, радіаційні, біологічні та ін.);

– місцем виникнення чи відомчої належності;

– основними причинами виникнення (конструктивні, виробничі, експлуатаційні, погодні та ін.);

– інтенсивністю перебігу;

– масштабами ураження чи впливу;

– характером впливу (руйнування, зараження, затоплення та ін.)

У кінцевому підсумку в загальній класифікації НС техногенного, природного, екологічного та соціального характеру, виконаної для практичних цілей, за головну ознаку буде взята систематизація за суттю та характером базових подій та процесів, які мають місце у НС із врахуванням важливих ознак їх вияву.

Серед НС особливе місце займають події, пов’язані із застосуванням сучасних засобів ураження, вплив яких на об’єкти та людей дорівнює розмірам стихійних лих чи катастроф або перевищує їх. Вищесказане дає змогу пропонувати наступну класифікацію НС:

1. НС техногенного характеру.

1.1. Транспортні аварії та катастрофи.

1.1.1. Катастрофи та аварії товарних поїздів.

1.1.2. Катастрофи та аварії пасажирських поїздів, поїздів метрополітену.

1.1.3. Аварії вантажних суден.

1.1.4. Аварії (катастрофи) пасажирських суден.

1.1.5. Авіаційні катастрофи в аеропортах та населених пунктах.

1.1.6. Авіаційні катастрофи поза аеропортами та населеними пунктами.

1.1.7. Аварії (катастрофи) на автомобільних шляхах (великі автомобільні катастрофи).

1.1.8. Аварії транспорту на мостах, у тунелях та на залізничних переїздах.

1.1.9. Аварії на магістральних трубопроводах.

1.2. Пожежі, вибухи.

1.2.1. Пожежі (вибухи) у будинках, на комунікаціях та технологічному обладнанні промислових об’єктів.

1.2.2. Пожежі (вибухи) на об’єктах видобування, переробки та зберігання легкозаймистих, горючих та вибухових речовин.

1.2.3. Пожежі (вибухи) на транспорті.

1.2.4. Пожежі (вибухи) у шахтах, підземних та гірничих вирубках, метрополітенах.

1.2.5. Пожежі (вибухи) у будинках та спорудах житлового, соціально-побутового призначення.

1.3. Аварії з викидом (загрозою викиду) СДОР.

1.3.1. Аварії з викидом (загрозою викиду) СДОР при їх виробництві, переробці чи зберіганні (захованні).

1.3.2. Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) СДОР.

1.3.3. Виникнення та поширення СДОР у процесі протікання хімічних реакцій, які почалися внаслідок аварії.

1. 4. Аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР).

1.4.1. Аварії на АЕС, атомних енергетичних установках виробничого та дослідного призначення із викидом (загрозою викиду) РР.

1.4.2. Аварії з викидом (загрозою викиду) РР на підприємствах ядерно-паливного циклу.

1.4.3. Аварії транспортних засобів та космічних апаратів із ядерними установками чи вантажем РР на борту.

1.4.4. Аварії на промислових та дослідних ядерних вибухах з викидом (загрозою викиду) РР.

1.4.5. Аварії з ядерними боєприпасами чи у місцях їх зберігання (розташування, установки).

1. 5. Аварії з викидом (загрозою викиду) біологічно небезпечних речовин (БНР).

1.5.1. Аварії з викидом (загрозою викиду) БНР на підприємствах промисловості та в науково-дослідних установах (лабораторіях).

1.5.2. Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) БНР.

1.5.3. Аварії з біологічними боєприпасами.

1.6. Раптове завалювання будинків та споруд.

1.6.1. Завалювання елементів транспортних комунікацій.

1.6.2. Завалювання промислових будинків та споруд.

1.6.3. Завалювання будинків та споруд житлового, соціально побутового та культурного призначення.

1.7. Аварії на енергетичних системах.

1.7.1. Аварії на автономних електростанціях із тривалою перервою електропостачання усіх споживачів.

1.7.2. Аварії на електроенергетичних системах (мережах) із багатогодинною перервою електропостачання основних споживачів чи територій.

1.7.3. Вихід із ладу транспортних електричних контактних мереж.

1.8. Аварії на комунальних системах життєзабезпечення.

1.8.1. Аварії на каналізаційних системах із масовим викидом забруднювальних речовин.

1.8.2. Аварії на теплових мережах (системах гарячого водопостачання) у холодну пору року.

1.8.3. Аварії у системах водопостачання населення питною водою.

1.8.4. Аварії на комунальних газопроводах.

1.9. Аварії на очисних спорудах.

1.9.1. Аварії на очисних спорудах стічних вод промислових підприємств з масовим викидом забруднювальних речовин.

1.9.2. Аварії на очисних спорудах промислових газів з масовим викидом забруднювальних речовин.

1.10. Гідродинамічні аварії.

1.10.1. Прориви гребель (дамб, шлюзів, перемичок та ін.) зі створенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень.

1.10.2. Прориви гребель (дамб, шлюзів, перемичок та ін.) зі створенням проривного паводку.

1.10.3. Прориви гребель (дамб, шлюзів, перемичок та ін.), які викликали змив орних грунтів чи відкладання наносів на великій території.

2. НС природного характеру.

2.1. Геофізичні.

2.1.1. Землетруси.

2.1.2. Виверження вулканів.

2.2. Геологічні (екзогенні геологічні події).

2.2.1. Зсуви.

2.2.2. Селі.

2.2.3. Обвали, обсипи.

2.2.4. Лавини.

2.2.5. Пилові бурі.

2.3. Метеорологічні та агрометеорологічні.

2.3.1. Бурі (9-11 балів).

2.3.2. Урагани (12-15 балів).

2.3.3. Смерчі, торнадо, шквали, вихори.

2.3.4. Сильний град.

2.3.5. Сильний дощ (злива), сильний снігопад.

2.3.6. Сильна ожеледь, сильний мороз, сильна завірюха.

2.3.7. Сильна спека.

2.3.8. Густий туман.

2.3.9. Посуха.

2.4. Морські гідрологічні та метеорологічні.

2.4.1. Тропічні циклони (тайфун).

2.4.2. Цунамі.

2.4.3. Сильне хвилювання (5 балів та вище).

2.4.4. Ранній льодовий покрив чи припай.

2.4.5. Напір льоду, інтенсивне дрейфування льоду.

2.4.6. Непрохідний лід (важкопрохідний).

2.5. Гідрологічні.

2.5.1. Високі рівні води (повені).

2.5.2. Низький рівень води.

2.5.3. Ранній льодостав та поява льоду на суднохідних водоймах та річках.

2.5.4. Підвищення рівня грунтових вод (підтоплення).

2.6. Природні пожежі.

2.6.1. Лісові пожежі.

2.6.2. Пожежі степових та хлібних масивів.

2.6.3. Торфяні пожежі.

2.6.4. Підземні пожежі горючих копалин.

2.7. Інфекційні захворювання людей.

2.7.1. Окремі випадки екзотичних та особливо небезпечних інфекційних захворювань.

2.7.2. Групові випадки небезпечних інфекційних захворювань.

2.7.3. Епідемічний спалах небезпечних інфекційних захворювань.

2.7.4. Епідемії.

2.7.5. Пандемії.

2.7.6. Інфекційні захворювання нез’ясованої етимології.

2.8. Інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин.

2.8.1. Окремі випадки екзотичних та особливо небезпечних інфекційних захворювань.

2.8.2. Екзостії.

2.8.3. Епізоотії.

2.8.4. Псизоотії.

2.8.5. Інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин нез’ясованої етимології.

2.9. Ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.

2.9.1. Прогресуюча епіфітотія.

2.9.2. Панфітотія.

2.9.3. Хвороби сільськогосподарських рослин нез’ясованої етимології.

2.9.4. Масове поширення шкідників рослин.

3. НС екологічного характеру.

3.1. НС, пов’язані зі зміною стану суші (грунту, надр, ландшафту).

3.1.1. Катастрофічні провали, зсуви, обвали земної поверхні через виробки надр при добуванні корисних копалин та іншої діяльності людини.

3.1.2. Надмірна концентрація важких металів (у т. ч. радіонуклідів) та інших шкідливих речовин у грунті.

3.1.3. Інтенсивна деградація грунтів, опустелення на великій території через ерозію, засолення, заболочення тощо.

3.1.4. Кризові ситуації, пов’язані із виснаженням не поновлюваних природних копалин.

3.1.5. Кризові ситуації, пов’язані із переповненням сховищ (звалищ) промисловими та побутовими відходами та забруднення ними навколишнього середовища.

3.2. НС, пов’язані із зміною складу та властивостей атмосфери (повітряного середовища).

3.2.1. Різкі зміни погоди та клімату внаслідок антропогенної діяльності.

3.2.2. Перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих до мішок в атмосфері.

3.2.3. Температурні інверсії над містами.

3.2.4. Гостре “кисневе” голодування у містах.

3.2.5. Значне перевищення гранично допустимого рівня міського шуму.

3.2.6. Виникнення великої зони кислотних опадів.

3.2.7. Руйнування озонового шару атмосфери.

3.2.8. Значна зміна прозорості атмосфери.

3.3. НС, пов’язані із зміною стану гідросфери (водного середовища).

3.3.1. Різка нестача питної води внаслідок виснаження вод чи їх забруднення.

3.3.2. Виснаження водних ресурсів, необхідних для організації господарчо-побутового водопостачання та забезпечення технологічних процесів.

3.3.3. Порушення господарської діяльності та екологічної рівноваги внаслідок забруднення зон внутрішніх морів та світового океану.

3.4. НС, пов’язані зі зміною стану біосфери.

3.4.1. Зникнення видів (тварин, рослин), чутливих до зміни умов середовища існування.

3.4.2. Загибель рослинності на значній території.

3.4.3. Різке зниження здатності біосфери до відтворення поновлюваних ресурсів.

3.4.4. Масова загибель тварин.

4. НС соціального характеру.

4.1. Групові порушення громадського порядку.

4.2. Масові заворушення.

4.3. Втеча озброєних злочинців.

4.4. Озброєні напади.

5. НС, пов’язані із використанням сучасних засобів ураження.

5. 1. Ядерні вибухи.

5.2. Вибухи хімічних боєприпасів та аварії з ними.

5.3. Аварії, вибухи бактеріологічної зброї.

5.4. Вибухи та аварії із сучасними засобами немасового ураження.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Значення вод суходолу.
Ви зараз читаєте: Класифікація надзвичайних ситуацій,- Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікація