Класифікація розділів політики



БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ

Розділ ХІІІ

ПОЛІТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ПОДАТКОВИХ

ВІДНОСИН

13.2. Класифікація розділів політики

Раніше вже було відмічено, що у загальнотеоретичному плані облікову політику можна розглядати у чотирьох основних аспектах, а саме: теоретичному, методологічному, технологічному і організаційному.

Теоретичні аспекти облікової політики розробляються переважно бухгалтерами-дослідниками. Теоретичні дослідження облікової політики у різних її аспектах є

основою для розробки її методологічного, технологічного і організаційного забезпечення. Методологічна основа облікової політики в Україні – Національні стандарти бухгалтерського обліку, які затверджуються Міністерством фінансів України. Технологічні елементи облікової політики у загальному плані визначаються також Міністерством фінансів України шляхом затвердження Національного плану рахунків та інструкції про його застосування, а у конкретному – підприємством. Організаційні аспекти облікової політики визначаються виключно господарюючим суб’єктом.

Класифікація розділів політики

Рис. 13.2. Класифікація

факторів впливу на облікову політику підприємства1.

Класифікувати облікову політику можна за різними ознаками. Так, на рис. 13.3 наведена класифікація облікової політики відносно до користувачів звітності. Окремо слід виділити облікову політику щодо організації обліку, яка носить внутрішній характер.

Класифікація розділів політики

Рис. 13.3. Класифікація облікової політики відносно до користувачів звітності.

Облікова політика щодо фінансової звітності визначається виходячи з вимог стандартів бухгалтерського обліку і передбачає обрання дозволених альтернативних способів відображення в обліку і звітності доходів і витрат та оцінки статей балансу.

Облікова політика щодо податків і зборів визначається виключно законами про податки і збори і передбачає вибір альтернативних методів оподаткування, відображення у податковій звітності доходів і витрат. Наприклад, згідно з пп. 8.6.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підприємство має можливість самостійно обирати метод нарахування амортизації на повне відновлення основних фондів (за загальними нормами чи з застосуванням інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених законом), строки використання нематеріальних активів, спосіб відображення доходу за довгостроковими контрактами тощо.

Облікова політика щодо отримання управлінської інформації має передбачати виділення центрів відповідальності, які охоплюють всю організаційну структуру підприємства. Щодо витрат, то важливим є вибір методів обліку витрат виробництва (за замовленнями, за процесами, за окремими видами продукції тощо). Для обліку доходів і витрат за центрами відповідальності необхідно виділити окремі субрахунки, або організувати їх аналітичний облік. Важливим моментом в управлінському обліку є отримання даних, які дають можливість здійснити оцінку діяльності центрів відповідальності. Для цього мають бути визначені: методи калькулювання; трансфертні ціни; порядок визначення вкладу центру відповідальності у загальні результати роботи підприємства; порядок розподілу накладних витрат; форми, терміни надання та одержувачі інтерпретованої інформації тощо.

_________________________________

1 Класифікація подана за А. Г. Загороднім та Г. О. Партіним (Бухгалтерський облік: Основи теорії та практики: Навч. посіб. – К: Т-во “Знання”, КОО, 2003. – 327 с.)


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Основна частина тексту це.
Ви зараз читаєте: Класифікація розділів політики