Концепція нації економічна


Концепція нації економічна – спосіб пізнання, сукупність ідей та поглядів щодо виникнення, розвитку та економічної сутності нації. Стосовно виникнення нації розрізняють психологічне тлумачення (його представники – австрійський філософ О. Бауер, французький філософ Е. Ренан та інші – розглядали націю як результат спільного характеру та психології людей і народів, узгодженої різними поколіннями); етатистське (виникнення нації його прихильники пов’язують з появою та розвитком держави); культурницьке (нація розглядається як результат

спільної національної культури, зокрема мови). Ці погляди абстрагуються від економічного аспекту проблеми (лише опосередковано й частково він представлений в етатистській теорії). Досліджуючи економічну сутність нації, засновники економічної теорії, зокрема Д. Рікардо, визначали її як географічний простір з природними факторами, грунтами різної родючості. Пов’язуючи націю передусім з факторами виробництва, деякі автори (насамперед англійський економіст Джон Мілль) вважали її регіоном, у межах якого фактори виробництва є мобільними, але ця мобільність обмежується державними кордонами. В працях Б. Оліна,
навпаки, нація та регіон характеризуються як центри щодо нерухомих факторів виробництва. Інший напрям тлумачення економічної сутності нації – спроба класифікувати її як певну цінову систему, пов’язану з проблемою ринків і рухом золота. Обидва різновиди економічного тлумачення нації різною мірою (найбільше той, що пов’язує її з ринками) помилково абстрагуються від комплексної характеристики економіки (тобто як певної сукупності відносин економічної власності, з одного боку, та господарства певної країни – з іншого). В історико-економічному тлумаченні німецький економіст К. Каутський основними ознаками нації називав наявність загальної території, спільної мови і традицій, з-поміж яких найважливішими вважав спільну територію і мову. В. Ленін визначав націю як неминучий продукт і неминучу форму епохи суспільного розвитку, зокрема формування буржуазних зв’язків, у т. ч. національних ідей. На думку, Й. Сталіна, який критикував визначення нації О. Бауера та К. Каутського, нація є стійкою спільністю людей, яка історично склалася, виникла на базі спільності мови, території, економічного життя та психологічного складу, що виявляється в спільності культури. В історико-економічному аспекті у визначенні нації органічно поєднуються базисні та надбудовні елементи. До комплексної характеристики перших наблизився К. Каутський, називаючи загальну територію та спільність економічного життя. Водночас така ознака нації, як спільність економічного життя, є надто аморфною, тому логічніше твердити про наявність загальної території, на якій формується і розвивається конкретна національна економічна система, в т. ч. її підсистеми, які формують різні складові економічної нації. Зокрема, конкретизуючи основні ознаки економічної сутності нації, слід виділяти людину економічну в діалектичній єдності людини-працівника і людини-власника, відповідні потреби та інтереси. Так, внаслідок трудової міграції близько 7 млн осіб з України значно послаблено економічний потенціал української нації, зменшується ареал вживання мови та ін. Похідні ознаки економічної нації у сфері надбудовних відносин – спільність мови, культури, психології, ідей, історії та ін. Як і всі інші економічні категорії, категорія “економічна нація” є історичним поняттям, одна з вимог якого – певна плинність, динамізм основних ознак. Так, на етапі становлення нації домінують такі її ознаки, як спільність території та окремих ознак економічної системи (передусім суспільного поділу праці в межах національних кордонів, що зумовлює виникнення та розвиток товарно-грошових відносин, концентрованим виявом яких є єдина національна валюта, центральний банк як суб’єкт господарського механізму). За інтенсивної інтернаціоналізації технологічного способу виробництва послаблюється значущість спільної території та спільність ознак економічної системи й зростає роль інших аспектів економічної системи (передусім спільних економічних потреб та інтересів) і надбудовних сторін – спільність мови, національної ідеї (в єдності економічного та неекономічного аспектів), менталітету, історії, а також соціальних і політичних інститутів, національної символіки тощо. Отже, системне визначення сутності нації передбачає комплексну характеристику цієї категорії в економічному, соціальному (наявність основних класів), політичному, правовому (наявність чинного національного законодавства), культурному, духовному (дух нації), психологічному, ідеологічному та інших аспектах. З урахуванням зазначеного сучасна нація означає населення, що проживає здебільшого на одній території (в регіоні), об’єднаній спільними продуктивними силами (передусім економічними потребами та інтересами індивідів, трудових колективів і суспільства), суспільним поділом праці, відносинами економічної власності, товарно-грошовими відносинами (насамперед єдиною валютою), а також національним господарським механізмом. Внутрішньою сутністю нації економічної є населення, що проживає здебільшого на одній території, об’єднане спільними продуктивними силами, економічними відносинами й господарським механізмом, до складу якого входять базисні та надбудовні елементи (наприклад, національне законодавство).



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір опис природи за власним спостереженням.
Ви зараз читаєте: Концепція нації економічна