Концепція охорони видового багатства тварин

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ

Розділ 12. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОХОРОНИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

12.6. Концепція охорони видового багатства тварин

Загальна біомаса тварин Землі складає лише 2% всього живого. Тварини щорічно створюють біля 1,5 млрд. тон біомаси. Видове розмаїття та чисельність тварин дуже велика. Так, на кожну людину лише комарів і мух припадає близько 200 млн. особин.

Перебуваючи в залежності від рослин, тварини значно впливають на них, разом з ними беруть участь у кругообігу речовин і енергії в природі, забезпечують стійкість

біосфери. Тому при організації охорони природи на популяційно-видовому рівні необхідно виходити з позицій, що для біосфери всі види потрібні і корисні, кожен займає свою екологічну нішу в ній. Щоб стримати зростаючий негативний антропогенний вплив на дику фауну, Міжнародна спілка

Охорони природи після узагальнення відомостей про рідкісні і зникаючі види тварин видала Червону книгу фактів (1979 p.). В неї включено 894 види і підвиди хребетних тварин, серед них ссавців – 305, птахів – 258, плазунів – 98, земноводних – 40, риб – 193 види.

За даними зоологів, тваринний світ України нараховує 44800 видів. З них

98,5% припадає на безхребетних тварин і лише 1,5% – на хребетних. Серед безхребетних нараховується близько 20 тис. видів комах. Хребетних тварин в Україні близько 800 видів: ссавців – 108, птахів – 367, плазунів – 21, земноводних – 17, риб – понад 250, інших – 12 видів. До фауністично найбагатших регіонів належить Крим, Полісся, Карпати. Так, у Карпатському регіоні (6,1% території України) зосереджена половина видів хребетних тварин. Зокрема, тут

11 видів плазунів, 180 – птахів, 74 – ссавців. Тому цей регіон має особливе екологічне значення для збереження генофонду тваринного світу.

Екологічний стан багатьох видів дуже критичний. У Карпатах під загрозою зникнення перебувають популяції видри, глухаря, тетерева; рідкісних чорних лелек в Україні менше 200 пар; по кілька пар стрепетів, орланів, чорних грифів.

До Червоної книги України занесено 85 видів і підвидів тварин: ссавців – 29, птахів – 28, плазунів – 6, земноводних – 4, комах – 18 (А. П. Федоренко, 1985).

До рідкісних і зникаючих видів тварин в Україні належать із ссавців Хохуля звичайна, бурозубка альпійська, кутора мала, їжак вухастий, підковоноси, нічниця триколірна, кіт лісовий, перев’язка звичайна, зубр; із птахів до рідкісних належать лелека чорний, змієїд, орел – могильник, орел степовий, беркут, орлан-білохвіст, сокіл, дрохва, стрепет, журавель сірий, пугач, сич волохатий. Охороні підлягають також із плазунів Гекон кримський, полоз лісовий (ескулапова змія) і леопардовий, а із земноводних – тритони карпатський і гірський, ропуха очеретяна.

У системі багатьох форм особливе місце належить Охороні окремих видів в окультурених ландшафтах і спеціалізованих господарствах. З цією метою виникла спеціальна галузь – Мисливство. У фауні України зараз нараховується майже 40 видів мисливських звірів, понад 70 видів мисливських птахів, розвинуте також риборозведення.

Оскільки об’єктом промислових господарств є популяції даного виду тварин у конкретних умовах, керувати промислом полювання, кількісним і якісним складом їх необхідно відповідно до можливостей відтворення.

Мисливство як спосіб прямого винищення промислових видів тварин за умови його розумного ведення – це активна і часто необхідна форма їх охорони, яка базується на знаннях структури популяції виду. Кожна популяція тварин має так званий екологічний резерв, який вона використовує лише за певних умов. При полюванні частина тварин вилучається і це підвищує відтворювальні можливості популяції. Наприклад, самка ондатри в умовах перенаселення території цим гризуном і при відсутності промислу народжує 6 малят, а там, де їх виловлюють, – 8-9 малят, які вже в перший рік життя беруть участь у розмноженні.

У великих копитних тварин і хижаків екологічний резерв створюється за рахунок зниження смертності молодняку, яка є високою в умовах перенаселення. Наприклад, у соболя і лося процент смертності молодняку зменшується в 3-4 рази, у песця – у 8-10 разів.

При експлуатації промислових видів тварин важливо вилучати лише допустиму кількість особин обох статей, щоб не порушити структуру популяцій. Охорона промислових видів передбачає науково обгрунтоване керування популяціями.

Ведення мисливських господарств включає не тільки добування тварин, а й цілу систему заходів: розведення цих тварин, створення кормової бази, допомога при стихійних лихах тощо. Сюди входить також розселення тварин у ті райони, де вони винищені, профілактичні заходи боротьби з хворобами, паразитами, боротьба з браконьєрством, дотримання законів і правил полювання.

Питання збереження і раціонального використання біологічних ресурсів дикої природи детальніше розглядаються у спеціальних біологічних та екологічних дисциплінах.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Концепція охорони видового багатства тварин