Концепції ринкової конкуренції – спосіб аналізу й певна сукупність ідей, положень щодо поведінки фірм, компаній за умов конкурентної боротьби на різних ринках. Основними К. р. к. є: концепції конкурентної еволюції, конкурентної раціональності, модель п’яти сил конкуренції. На початку 80-х XX ст. на Заході розвинувся відносно новий напрям у конкурентній теорії фірми – власне еволюційний підхід, який розробили С. Уїнтер і Р. Нельсон, пов’язаний із осмисленням висновку Й. Шумпетера про те, що капіталістична економіка розвивається й обирає
нові й досконаліші способи дій. Р. Нельсон наголошує на трьох конкурентних характеристиках фірми: стратегії, структурі та ключових можливостях. Стратегія – це сукупність зобов’язань, які бере на себе фірма, що визначають і уточнюють її цілі й способи їх досягнення. Тому мета максимізації прибутку потребує уточнення. Зокрема, зобов’язання, прийняті в стратегії, більшою мірою грунтуються на чесності керівництва і традиціях компанії, ніж на конкретних розрахунках. Проте такий підхід ігнорує сутність економічної системи капіталізму, її основний закон. На думку П. Діксона, основною передумовою концепції конкурентної
раціональності є модель процесу динамічної конкуренції на типовому олігополістичному ринку. Можливості, на яких сконцентрували свою увагу прихильники еволюційної концепції, – це здатність до інновацій та отримання від них економічних вигод. Щоб мати успіх у конкурентному світі, потрібні не лише інновації, а й чітка організаційна стратегія, культура і структура, що дають можливість вирішувати, які нові проекти слід почати, а від яких треба відмовитися тощо, а отже, потрібний організаційний розвиток. Такий розвиток означає процес позитивних і якісних змін в організації, що стосуються переважно структури, способів діяльності та взаємодії з урахуванням критеріїв позитивності (виживання організації, ефективності діяльності, забезпечення доступу до влади або її збереження, відповідності проекту або цінностям). Організаційний розвиток конкурентоспроможної фірми може бути класифікований за такими ознаками, як еволюція типу власності, використовуваних засобів економічної та соціальної регуляції, зміна ставлення до влади, еволюція типів організаційної культури, еволюція стилю керівництва та ін. Водночас економісти-еволюціоністи довели, що невизначеність щодо нової моделі конкурентної організації фірми навіть більша, ніж невизначеність щодо технологічних нововведень. Такий підхід демонструє концепція стратегічного маркетингу. Якщо в класичній і неокласичній концепціях розвитку фірми терміни “виживання” і “процвітання” трактуються як параметри ефективного перетворення рідкісних ресурсів у товари і послуги, то в еволюційній теорії фірму розглядають як один з об’єктів у середовищі подібних об’єктів, що можна уподібнити біологічній популяції, її економічна поведінка визначається насамперед взаємовідносинами між членами цієї популяції, правилами прийняття рішень, які є сталими щодо внутрішніх або зовнішніх впливів. Ці правила, за Р. Нельсоном та С. Уїтнером, визначають обличчя фірми і її відмінність від іншої фірми в конкурентній боротьбі. Водночас ці правила не є жорстко регламентованими, вони еволюціонують відповідно до зміни ділового середовища підприємства і несуть на собі відбиток як особистостей керівників фірми, так і характеру взаємовідносин з партнерами з інших фірм. Конкурентна фірма також наполегливо прагне удосконалити процедури прийняття рішень і їх реалізації за допомогою використання нових інформаційних технологій та аналітичного інструментарію всередині організації, щоб перемогти в конкурентній боротьбі. Це передбачає формування нових процесів прийняття рішень та їх реалізації, які створюють унікальну, конкурентоспроможну, таку, що не підлягає імітації, організаційну культуру й структуру фірми. Особливого значення набувають темпи розробки нового продукту. Згідно з концепцією конкурентної раціональності, боротьба на олігополістичному ринку змушує продавця задовольняти потреби покупців на значно вищому рівні, ніж за досконалої конкуренції. Важливою умовою цього успіху є поліпшення сервісу. Водночас концепція маркетингу позбавлена будь-якої системи моральних або етичних цінностей. На думку П. Діксона, теорія конкурентної раціональності підтверджує, що швидке прийняття рішень на підставі наявної інформації є безумовною перевагою перед конкурентами, а життєстійкість організації залежить від її здатності до швидкого навчання та адаптації. Це означає, що плани можуть змінюватися в процесі їх реалізації, але такі зміни повинні бути ретельно продумані й обгрунтовані. Отже, конкурентоспроможність, ефективність і продуктивність залежать від конкурентної раціональності фірми, тобто її змагальницького духу й уміння приймати рішення. Однак такий підхід не відповідає вимогам системності (див. Концепція конкурентних переваг Портера).
Loading...