КОНВЕРГЕНЦІЯ

Related posts:

1. Конвергенція етнічна Політологічний словник Конвергенція етнічна (від лат. convergere (converge) – сходжусь, наближаюсь) – виникнення в різних місцях незалежно один від одного схожих або однакових культурних явищ під впливом загальних законів суспільного розвитку. О. Антонюк...
2. ЕТНОГЕНЕЗ Культурологічний словник ЕТНОГЕНЕЗ (грец. ethnos – народ, genesis – походження, джерело) – походження народів. Це сукупність історичних, соціально-культурних явищ і процесів, які спричинилися до утворення етносу. Охоплює значний історичний період становлення та існування етносу у різних етноісторичних джерелах (рід, плем’я, народ, нація)....
3. УРБАНІЗАЦІЯ Культурологічний словник УРБАНІЗАЦІЯ – процес перетворення міста у найвагоміший осередок проживання людей і центр зосередження та обміну культурних цінностей, утворення штучного середовища, протилежного природі....
4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – загальне позначення різних досліджень психічних явищ експериментальними методами....
5. Антагонізм етнічний Політологічний словник Антагонізм етнічний – суперечливий стан у міжетнічних відносинах, який характеризується напругою у стосунках як між домінуючою більшістю і окремими меншинами, так і між етнічними (національними) меншинами. Виникає на основі конфлікту ідеологічних, політичних, соціальних, економічних, релігійних тощо інтересів. О. Антонюк...
6. ДИФУЗІЯ ІДЕНТИЧНОСТІ Культурологічний словник ДИФУЗІЯ ІДЕНТИЧНОСТІ (лат. diffusio – поширення і identicus – однаковий) – статус Я-ідентичності, за якого молода особа може переживати або не переживати кризу ідентичності, пов’язану з вибором кар’єри або ідеологічних переконань, але не здійснює такого вибору, не виражає готовності його здійснити....
7. КУЛЬТУРА МАСОВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАСОВА – явище культури ХХ ст., породжене науково-технічною революцією, урбанізацією, руйнуванням локальних спільностей та розмиванням територіальних і соціальних кордонів. К. м. характеризує особливості виробництва культурних цінностей у сучасному індустріальному суспільстві, розрахованих на масове споживання (масове виробництво культури при цьому розуміється, як аналог з поточно-конвеєрною індустрією). Масова культура являє собою культуру щоденного життя, […]...
8. МАТРІАРХАТ Культурологічний словник МАТРІАРХАТ (від лат. mater – мати і грец. arche – влада) – домінуюче становище жінки у сім’ї та суспільстві....
9. АРИСТОКРАТІЯ Культурологічний словник АРИСТОКРАТІЯ – (від грец. “аристос” – найкращий і “кратер” – сила, влада, панування) – вищий прошарок привілейованого стану в суспільстві....
10. САКРАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник САКРАЛІЗАЦІЯ (від лат. sacrum – священна річ, дія) – наділення предметів, речей, явищ, людей “священним” змістом....
11. ВАНДАЛІЗМ Культурологічний словник ВАНДАЛІЗМ – асоціальна діяльність, неаргументоване, безглузде, дике знищення матеріальних і культурних цінностей. До В. вдаються найбільш реакційні групи людей і окремі особи. В. ворожий людству, його культурі....
12. Міжнародні розрахунки Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Міжнародні розрахунки – регулювання платежів за грошовими зобов’язаннями, які виникають між юридичними та фізичними особами країн на основі економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин....
13. КАТЕГОРІЯ Культурологічний словник КАТЕГОРІЯ (від грец. – обвинувачення, ознака) – 1) філософ. Загальне поняття, яке відображає універсальні властивості і відношення об’єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ. 2) Родове поняття, що означає розряд предметів. 3) Група однорідних предметів, явищ, осіб....
14. МОВА Культурологічний словник МОВА – основний засіб спілкування і взаємного розуміння в людському суспільстві, сукупність відтворюваних мовними органами загальноприйнятих у межах певного суспільства звукових знаків для предметів, явищ дійсності й відображень їх у процесі вираження думок. М. існує у формі конкретних актів мовлення, у т. ч. й повторюваних усно або механічним способом і фіксованих за допомогою […]...
15. ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ (від лат. generalis – загальний) – головний, узагальнений, такий, що передбачає узагальнення, підпорядкування окремих явищ загальному принципу....
16. ЕКЛЕКТИКА, ЕКЛЕКТИЗМ Культурологічний словник ЕКЛЕКТИКА, ЕКЛЕКТИЗМ (від грец. eklektikos – той, що вибирає) – 1) Напрям в античній філософії ІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е., для якого характерні поєднання елементів різних філософських систем і тенденцій до стирання відмінностей між ученнями і школами. 2) Механічне поєднання в одному вченні різнорідних, суперечливих, органічно несумісних положень, […]...
17. СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА (лат. верства та робити) – система ознак та критеріїв соціального розшарування, нерівності у суспільстві, соціальна структура суспільства. 270...
18. ОБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник ОБ’ЄКТИВНІСТЬ – незалежність від суб’єкта; характеристика людської діяльності та пов’язаних з нею явищ, яка наголошує на їх зумовленості зовнішньою, незалежною від волі та почуттів людини реальністю....
19. СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС (лат. стан, положення) – становище особистості в суспільстві, що встановлюється в термінах прав, обов’язків, привілеїв та свобод, які вона отримує завдяки своєму становищу....
20. Класифікація соціальних законів Класифікація соціальних законів – виділення певних типів та видів соціальних законів за критеріями їх розмежування. Кожна сфера діяльності має певні типи соціальних законів: 1) всезагальні, які розкривають сутність процесів становлення, розвитку, занепаду й зміни всіх суспільно-економічних формацій і охоплюють усі підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних, духовних, культурних, ідеологічних тощо). До них належать закон […]...
21. ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ Культурологічний словник ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ (від латин. ехtrа – поза, роnо – пригладжую, обробляю) – поширення кількісних характеристик і висновків, одержаних в результаті вивчення соціально-економічних явищ та процесів досліджуваної сукупності, на іншу однорідну сукупність або на інший час. Е. в просторі грунтується на вибірковому спостереженні, результати якого поширюють на сукупність у цілому (напр., у бюджетних обстеженнях). Е. […]...
22. ЕКОНОМІКА ОСВІТИ Культурологічний словник ЕКОНОМІКА ОСВІТИ – наука про дію економічних законів у народній освіті, про особливості матеріальних відносин, які складаються у сфері освіти і зв’язках її з рештою галузей народного господарства. Е. о. має різний зміст залежно від панівних у суспільстві тих чи інших виробничих відносин. Однією з актуальних проблем Е. о. є точний розрахунок економічної […]...
23. Роздержавлення Роздержавлення – поступове зниження функцій держави у всіх сферах суспільних відносин – економічних, соціальних, правових, політичних, ідеологічних, культурних та ін. Таке комплексне Р. є доцільним в оптимальних межах лише у так званих постсоціалістичних країнах внаслідок тотального одержавлення в них усіх сфер суспільного життя. Водночас у більшості інших країн світу воно недоцільне, передусім у сфері економіки, […]...
24. СТАДІАЛЬНИЙ Культурологічний словник СТАДІАЛЬНИЙ – такий, що виникає на певній стадії розвитку суспільства. Вважається, що суспільства, які перебували в однакових або схожих умовах розвитку, без взаємовпливів проходили однакові стадії культурної еволюції....
25. МИТЕЦЬ Культурологічний словник МИТЕЦЬ – 1) Той, хто творчо працює в одному з видів мистецтва. 2) перен. Знавець своєї справи; людина, яка майстерно виконує що-небудь....
26. РИФЛЕННЯ Культурологічний словник РИФЛЕННЯ (від англ. riffle – жолобок) – утворення на посудині або іншій речі правильних рядів горизонтально орієнтованих боріздок та виступів....
27. РЕТРОСПЕКЦІЯ Культурологічний словник РЕТРОСПЕКЦІЯ (від лат. retro – назад і spekto – дивлюсь) – погляд у минуле, спосіб аналізу сучасного під кутом зору минулого, звернення до минулого у пошуках витоків сучасних явищ, тенденцій....
28. ЕКСТАЗ Культурологічний словник ЕКСТАЗ (від грец. нестяма, несамовитість) – стан захоплення й замилування, що поєднується зі скованістю рухів (заціпеніння), може наставати у віруючих і під сильним емоційним впливом творів мистецтва, людської праці, явищ природи....
29. ГРА РОЛЬОВА Культурологічний словник ГРА РОЛЬОВА – спільна групова гра, в якій учасники виконують різні соціальні ролі....
30. ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА – підготовка спеціалістів із планування, обліку, фінансів та інших напрямів економічної роботи в народному господарстві, а також для науково-педагогічної діяльності в галузі економічних наук....
31. ДАО Культурологічний словник ДАО (китайськ. – букв. “шлях”) – у китайській філософії першооснова усього сутнього і універсальний закон буття. Д. – це вічний шлях єдиного життя, котрий пронизує все суще, приймаючи різні форми і втілюючись у безконечності різних станів....
32. РОМАНТИЗМ Культурологічний словник РОМАНТИЗМ (франц.) – ідейний і художній напрям кінця XVIII – поч. XIX ст., що охопив усі види мистецтва і науку, надавши їм національно-патріотичного забарвлення. Характеризувався проникненням фольклорних явищ у професійне мистецтво, зверненням до національних традицій та історії....
33. ГОСПОДАРСЬКО-КУЛЬТУРНІ ТИПИ Культурологічний словник ГОСПОДАРСЬКО-КУЛЬТУРНІ ТИПИ – історико-типологічні спільності, що характеризуються традиційними комплексами господарства і культури, серед народів, які живуть у подібних природних і соціально-економічних умовах....
34. ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ – здатність людини пізнавати, відображати і узагальнювати економічну дійсність, передбачати і прогнозувати розвиток економічних процесів....
35. КОМЕДІЯ Культурологічний словник КОМЕДІЯ (грец.) – 1) У стародавній Греції імпровізована весела вистава – процесія з музикою, піснями й танцями. 2) Драматичний твір веселого характеру, часто з висміюванням негативних явищ у побуті чи суспільному житті. 3) Переносно – смішна подія; удавання, лицемірство....
36. ЕКОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник ЕКОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – галузь соціології, що вивчає суспільно-історичні взаємовідношення людини і природного середовища в аспекті закономірностей розвитку суспільно-економічних формацій....
37. ЕКОНОМІЧНИЙ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНИЙ (від грец. – господарський) – той, що стосується економіки або політичної економії; господарський, найвигідніший, раціональний; економічна політика – система економічних заходів, що їх здійснює держава....
38. ВІДБИТОК Культурологічний словник ВІДБИТОК – у графіці зображення на папері або іншій основі, одержане внаслідок контакту з друкарською формою, що вкрита фарбою....
39. ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ Культурологічний словник ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ (від лат. determinore – визначити) – концепція, за якою культура розглядається як відносно автономне утворення, незалежне від інших сфер суспільного життя, що відіграє вирішальну роль у суспільному розвитку....
40. АСОЦІАТИВНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник АСОЦІАТИВНА ПСИХОЛОГІЯ – один із напрямів психологічної думки, згідно з яким складні психічні утворення (уявлення, думки) виникають з простих (відчуттів) завдяки асоціаціям....