Кругообіг, особливості та принципи планової (командної) економіки



РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії

Тема 1.5. Моделі ринкової, планової та змішаної економіки

4. Кругообіг, особливості та принципи планової (командної) економіки

Скориставшись схемою 1.5.2, розглянемо особливості кругообігу планової (командної) економіки.

Кругообіг, особливості та принципи планової (командної) економіки

Схема 1.5.2 Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у плановій (командній) економіці

Пояснення до схеми

На схемі зображено те, що кругообіг здійснюється між трьома суб’єктами командної економіки: державою, виробниками та споживачами при

посередництві, так званого, псевдоринку предметів споживання та “чорного” ринку. На першому ринку представлені держава та споживачі, на другому – виробники та споживачі.

Єдиним власником усіх ресурсів (включаючи частково і ресурс праці*) є держава. Вона забезпечує виробників засобами виробництва шляхом їхнього прямого розподілу. Виробники створюють продукт, який є власністю держави. На цьому завершується перше (мале) коло кругообігу планової економіки.

Частину одержаного від виробників продукту (предмети особистого споживання та деякі послуги) держава постачає на псевдоринок предметів споживання.

Псевдоринком він є тому, що обсяги та структуру виробництва тут визначають не покупці та продавці, ціни формуються не під впливом попиту і пропозиції, а визначаються центральними плануючими органами. Товари та послуги отримують споживачі, які (в межах власної економічної свободи) віддають свою працю державі. Держава відшкодовує споживачам витрати на відтворення робочої сили у формі централізовано визначеної заробітної плати та безоплатних послуг в освіті, охороні здоров’я, житлі. Грошові доходи споживачів використовуються на придбання предметів споживання і привласнюються державою як доходи від реалізації. Цим завершується друге коло кругообігу.

Постійними супутниками командної економіки є дефіцит продуктів, тобто незадоволені потреби, з одного боку, і невикористані ресурси через неможливість досягти раціональності при централізованому розподілі – з другого. Саме ці чинники породжують, так званий, “чорний”, тобто нелегальний, не визнаний державою, ринок.

Продукція “чорного” ринку створюється працею робітників у робочий або позаробочий час на устаткуванні державних підприємств із матеріалів, прихованих від державного обліку. Таке приховане виробництво стає логічним наслідком незацікавленості виробників у інтенсивній і продуктивній праці на офіційних засадах. У прихованому виробництві створюються товари та послуги, які реалізуються на “чорному” ринку за кошти, що їх споживачі не могли “отоварити” в державній торгівлі. Виробники отримують додаткові, невраховані державою, доходи, споживачі – потрібні їм товари. Цим завершується третє коло кругообігу.

* За командної економіки держава стає розпорядником ресурсу праці завдяки обмеженню громадян у пересуванні (система паспортної приписки), відсутності альтернативних можливостей (крім державних підприємств та організацій) застосування праці.

Які ж особливості командної економіки відображає ця схема?

1. Виробники і споживачі, які беруть участь у кругообігу, цілком залежні від рішень центральних плануючих органів щодо розподілу ресурсів, обсягів виробництва, цін на товари та послуги, доходів.

2. Відносини виробників обмежуються зв’язками з державою на натуральній основі: ресурси – продукти. Це гарантує стабільність їхньої діяльності і виключає банкрутства.

3. Кругообіг планової економіки гарантує рівність розподілу доходів і продуктів у межах, визначених державою, але він не забезпечує еквівалентності обмінів, оскільки позбавлений механізмів об’єктивної оцінки. Виробники, які, одержуючи від держави ресурси, сповна реалізують свої можливості, опиняються у гіршому становищі, ніж ті, хто їх приховує. Централізоване визначення доходів споживачів і безоплатність частини послуг потенційно містить у собі можливість безпідставної диференціації у споживанні. Нарешті, “чорний” ринок, допомагає суспільству розв’язувати проблему задоволення потреб, дає змогу збагачуватися тим прошаркам суспільства, які мають доступ до державних ресурсів.

4. Відносини споживачів з державою грунтуються на обміні: праця – зарплата та безоплатні послуги. Цей безпосередній зв’язок міг би забезпечити ідеальний розподіл за двох умов: 1) якби існував механізм безпосереднього виміру і зіставлення праці;

2) якби отримані доходи можна було вільно обміняти на товари та послуги. Однак ні першої, ні другої умови командна економіка не забезпечує.

Функціонування командної економіки здійснюється за певними принципами.

Перший принцип – централізм. Централізм в організації командної економіки реалізується через привласнення державою та розподіл нею виробничих ресурсів, у визначенні цін і доходів. Засобом централізму стало всеохоплююче планування.

Принцип другий – ієрархія. Всі відносини командної економіки грунтуються на субординації, підпорядкуванні інтересів нижчих ланок

(окремих споживачів, виробників) інтересам вищих (галузевих міністерств, територіальних об’єднань, держави загалом).

Принцип третій – зрівняльність. Командна економіка грунтується на обмеженні диференціації доходів щодо більшості споживачів. Люди є лише неповними власниками своєї здатності до праці. Вони не отримують доходів як власники землі або капіталу. Явище підприємництва взагалі розглядається як нелегальне і може реалізуватися тільки завдяки “чорному” ринку. Зворотним боком зрівняльності є те, що вона гарантує певний невисокий рівень споживання для всіх, забезпечує інтереси тих, хто не може, не хоче або не вміє працювати краще. Зрівняльність і гарантованість споживання позбавляють зацікавленості у досягненні вищих результатів праці.

Чи має командна економіка певні переваги? Так, має.

– Командна економіка має унікальні можливості швидкого нагромадження виробничих ресурсів і перерозподілу їх у деякі пріоритетні сфери чи галузі.

– Завдяки плануванню та перерозподілу ресурсів існує можливість уникнути явного безробіття та очевидних злиднів, забезпечити всім певний рівень освіти і медичного обслуговування.

Головними недоліками планової (командної) економіки є: нездатність забезпечити технічний прогрес і раціональне використання ресурсів, несвобода у виробництві та споживанні, низький рівень задоволення потреб, хронічний дефіцит ресурсів і предметів споживання. Саме через ці недоліки практично всі країни з командною економікою відмовились від її принципів і намагаються надолужити втрачені можливості розвитку шляхом переходу до ринку.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Основний орган живлення рослини.
Ви зараз читаєте: Кругообіг, особливості та принципи планової (командної) економіки