КУЛЬТУРА ДУХОВНА

Related posts:

1. Поняття “культура”. Матеріальна і духовна культура Розділ VIII. ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА Урок 52-53 . Поняття “культура”. Матеріальна і духовна культура Мета: сформувати поняття: “культура”, “матеріальна культура”; актуалізувати знання учнів про духовну культуру, її формування; виховувати свідоме ставлення до духовної культури як головної ознаки особистості. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення: евристична бесіда. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація знань. […]...
2. КУЛЬТУРА. МАТЕРІАЛЬНА Й ДУХОВНА КУЛЬТУРА СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 26. КУЛЬТУРА. МАТЕРІАЛЬНА Й ДУХОВНА КУЛЬТУРА Мета: сформувати поняття: культура, матеріальна культура; актуалізувати знання учнів про духовну культуру, її формування; виховувати свідоме ставлення до духовної культури як головної ознаки особистості. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Форма проведення: евристична бесіда. ХІД УРОКУ I. Організація класу II. Актуалізація знань. Мотивація […]...
3. ФОЛЬКЛОР Культурологічний словник ФОЛЬКЛОР (англ. народна мудрість, народне знання) – народна творчість....
4. КУЛЬТУРА Культурологічний словник КУЛЬТУРА (лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) – може бути охарактеризована як: 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К. 2) Рівень, ступінь розвитку певної галузі […]...
5. РОДИННЕ ВИХОВАННЯ Культурологічний словник РОДИННЕ ВИХОВАННЯ дітей від найдавніших часів відбувалося в контексті життя і потреб сім’ї. На цьому грунті й постала народна педагогіка, провідними виховними засобами якої стали поведінка і вчинки батьків, рідна (материнська) мова, праця, фольклор, родинно-побутова культура, народні звичаї і традиції, мистецтво, ремесла й промисли, вірування, свята, обряди, символи, дитячі ігри та іграшки....
6. КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ Культурологічний словник КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ – вищий духовний навчальний заклад в Україні для підготовки вищої православної ієрархії і викладачів духовних семінарій. Заснована 1819 р. До К. д. а. приймали осіб, які закінчили духовну семінарію. Строк навчання – 4 роки. При К. д. а. діяла б у р с а (згодом семінарія). К. д. а. припинила […]...
7. Правове виховання Правове виховання – педагогічна та соціально-правова допомога людині у розвитку її правової культури і розумінні ролі права в суспільстві, формуванні навичок правомірної поведінки. До структури П. в. належать правова освіта у дошкільних виховних закладах; правове виховання в сім’ї; правове навчання й виховання у вищих навчальних закладах; правове навчання у закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; […]...
8. Культура Культура – процес гуманістичного ставлення людей до природи та людини до людини, раціональної організації людської життєдіяльності, втілений у цивілізованих продуктах матеріального і духовного виробництва, соціальних і духовних цінностях. Як самостійне поняття “К.” використовується в науці з кінця XVIII ст. (до цього вживалося як функція певних явищ і процесів). Так, Ціцерон говорив про культуру душі, під […]...
9. ПСИХЕЯ Культурологічний словник ПСИХЕЯ (грец. – у давньогрецькій міфології втілення людської душі. Зображували її чарівною дівчиною, врода якої суперничала з красою Афродіти. Великою популярністю користується міф про кохання П. й Ероса (Ерота, Амура, Купідона)....
10. ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА – система засобів господарської діяльності, лояльне ставлення до будь-якої форми власності, поважання успіхів комерційної, підприємницької, фермерської чи іншої діяльності, створення рівних умов для розвитку громадян у всіх сферах економічного життя країни....
11. ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА – органічна складова культури суспільства, характеризує соціально-історичні особливості організації педагогічних відносин та діяльності спільноти....
12. КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА – сукупність матеріальних цінностей, створюваних народом у процесі його історичної діяльності (знаряддя праці, одяг, їжа, транспортні засоби, житло, побутові речі, ін.)....
13. КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА – форма культури, що являє собою нагромаджений досвід людства у матеріальному виробництві, в окремих його сферах. Культура праці і виробництва включає в себе як основні соціально-економічну і техніко-технологічну підсистеми, в яких людина виступає суб’єктом праці і виробництва, тобто реалізує у своїй діяльності об’єктивні, що склалися історично, досвід і знання […]...
14. КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ – 1) Сукупність вимог до зовнішньої сторони процесу управління і до особистих властивостей керівника, зумовлених нормами і принципами моралі, етики, естетики і права. 2) Характеристика якісної сторони управлінської діяльності суб’єкта управління....
15. ПЕДАГОГІКА Культурологічний словник ПЕДАГОГІКА (грец. майстерність виховання) – наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості....
16. Культура Київської Русі ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІ Культура Київської Русі Київська Русь – одна з могутніх держав Європи ІХ-ХІІ ст. Вона відіграла велику роль в історії східних слов’ян та інших слов’янських народів. Давньоруська держава сприяла їх суспільно-політичному, економічному та культурному розвитку. Древня Русь впливала на міжнародне життя Європи, підтримувала і розвивала торговельні, політичні й культурні зв’язки з […]...
17. ФАЛЬСИФІКАЦІЯ Культурологічний словник ФАЛЬСИФІКАЦІЯ (лат. falsificatio – підробка) – умисне викривлення або неправильне тлумачення фактів, явищ дійсності з корисливих міркувань. Ф. можуть піддаватися речі (підроблена, фальшива річ, фальшиві гроші або цінні папери), продукти (підроблений продукт, фальсифікат), наукові або літературні твори, культурні цінності. Ф. підточує підвалини людської цивілізації. Людство змушене затрачати чималі зусилля і кошти для викриття […]...
18. Культура матеріальна Культура матеріальна – частина загальної культури, яка є сукупністю матеріальних цінностей, створених творчою працею людей, й охоплює сферу матеріальної діяльності людини, економічні відносини, які розвиваються при цьому, а також її результати, раціональне ставлення людини до природи, ступінь практичного використання людиною сил і багатств природи. Поділ культури на матеріальну та духовну умовний, оскільки будь-який предмет, об’єкт, […]...
19. КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) – поняття, що має два характерологічних аспекти: 1) дезаксіологічний (позаціннісний, об’єктивістський), за яким в культуру входить все, створене людиною: і засоби творення, і засоби нищення; і літературна мова, і кримінальний жаргон. Як факти культури стоять в одному ряду плуг і гільйотина, велична симфонія і непристойна пісенька; 2) аксіологічний (ціннісний), коли […]...
20. Духовна музика. Меса. Хорал Мета. Ознайомити з особливостями духовної музики та характерними ознаками жанрів у меси та хоралу, розглянути різницю між вокальним та інструментальним романсом, ознайомити з особливостями втілення духовної музики у творчості відомого композитора Й. Баха. Розвивати вміння учнів уважно слухати духовну музику та давати характеристику особливим засобам музичної виразності, вміння знаходити на слух та аналізувати характерні ознаки […]...
21. ФУНДАМЕНТАЛІЗМ Культурологічний словник ФУНДАМЕНТАЛІЗМ – ідейна течія, що виникла на поч. ХХ ст. як реакція на ліберальні зміни в протестантистській теології. Прихильники Ф. виступили з критикою будь-яких релігійних новацій та світських теорій, що здатні підірвати релігійну віру. Ф. поширив вплив на інші протестантистські течії не лише в Америці, а й у Європі. Нині має міжконфесійний характер. […]...
22. ЛЕГЕНДА Культурологічний словник ЛЕГЕНДА – 1) Поетичне оповідання або народне сказання про якісь історичні події чи життя людей. 2) Те, що здається неймовірним, вигаданим....
23. ДІЯЛЬНІСТЬ ЕСТЕТИЧНА Культурологічний словник ДІЯЛЬНІСТЬ ЕСТЕТИЧНА – специфічний вид практично-духовної (створення творів мистецтва, фольклор, дизайн і т. ін.) і духовної (естетичне споглядання, сприйняття, судження і т. ін.) діяльності. Спільним започаткуванням усіх різновидів Д. е. є “творчість за законами краси”, завдяки якій людина вступає в естетичні відносини з дійсністю, змінюючи свої здібності і свій духовний світ....
24. ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА – підготовка спеціалістів із планування, обліку, фінансів та інших напрямів економічної роботи в народному господарстві, а також для науково-педагогічної діяльності в галузі економічних наук....
25. КУЛЬТУРА ВИРОБНИЦТВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ВИРОБНИЦТВА – комплексний показник, що відображає ступінь відповідності технології та організації виробництва ергономічним (див. Ергономіка), фізіологічним, естетичним, економічним, соціальним вимогам і відбиває рівень задоволеності працівника процесом праці, її змістом і характером....
26. ГАЛЬШТАТСЬКА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ГАЛЬШТАТСЬКА КУЛЬТУРА – археологічна культура племен раннього залізного віку (приблизно Х-V ст. до н. е.), поширена на півдні Середньої Європи. Від назви могильника, відкритого поблизу м. Гальштата в Південно-Західній Австрії....
27. ЗВИЧАЙ Культурологічний словник ЗВИЧАЙ – усталений спосіб людської діяльності, який передається від покоління до покоління....
28. КУЛЬТУРА СВІТОВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА СВІТОВА – це вікова сукупність культур цілісного світу, що визначається власною системою загальнолюдських цінностей і залежно від умов розвитку конкретизується і розгалужується на певні рівні якісного і кількісного характеру, акумулює, відсортовує і розвиває найкращі риси національних культур....
29. ВІДОКРЕМЛЕННЯ ШКОЛИ ВІД ЦЕРКВИ Культурологічний словник ВІДОКРЕМЛЕННЯ ШКОЛИ ВІД ЦЕРКВИ – конституційно-правовий принцип, що стверджує світський характер державної системи освіти та виховання, незалежність її від релігійних організацій. У державних навчально-виховних закладах не дозволяється викладання будь-яких релігійних віровчень, активна участь священнослужителів у навчально-виховному процесі. У державних навчальних закладах може здійснюватися лише релігієзнавча освіта без цільового формування певного ставлення до релігії. […]...
30. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ – Культура повоєнного часу ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ Х Культура повоєнного часу КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Охарактеризуйте економічну і соціально-політичну ситуацію в Україні в повоєнний період. 2. Яких заходів було вжито щодо відбудови й подальшого розвитку мережі закладів освіти та її вдосконалення? 3. Як розвивалися вища та середня спеціальна освіта й наука у повоєнні роки? 4. Назвіть характерні особливості відродження […]...
31. ЕМПАТІЙНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ЕМПАТІЙНА КУЛЬТУРА (від англ. empathy – співчуття, співпереживання) – сукупність знань, переконань, вмінь і навичок, які характеризують здатність однієї людини підтримувати почуття іншої таким чином, щоб у процесі співпереживання дане почуття, залежно від його змісту, форми, часу, необхідності, ставало глибшим або нейтралізувалося....
32. ОБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник ОБ’ЄКТИВНІСТЬ – незалежність від суб’єкта; характеристика людської діяльності та пов’язаних з нею явищ, яка наголошує на їх зумовленості зовнішньою, незалежною від волі та почуттів людини реальністю....
33. ХОРОВА ДУХОВНА МУЗИКА: МЕСА, ЛІТУРГІЯ, КОНЦЕРТ, РЕКВІЄМ Розділ 2 Жанри хорової музики Велич мистецтва найяскравіше виявляється в музиці Йоганн Гете, німецький письменник Тема 7-8 ХОРОВА ДУХОВНА МУЗИКА: МЕСА, ЛІТУРГІЯ, КОНЦЕРТ, РЕКВІЄМ Ужитті людини трапляються події, що викликають різні почуття: радість, печаль, гордість. З особливою виразністю їх може передати хорове мистецтво, Співаючи, людина вкладає у виконання свої переживання і сподівання. Твори, що виконуються […]...
34. ДЕЛІКАТНІСТЬ Культурологічний словник ДЕЛІКАТНІСТЬ (від лат. delicatus – ввічливий) – морально-психологічна риса особистості, яка виявляється в її тонкому розумінні внутрішнього світу і психіки інших людей. Д. не природжена якість, вона формується в процесі цілеспрямованого виховання. Д. є свідченням високої внутрішньої культури людини, її вміння поводитися серед людей; пов’язана з такими поняттями, як тактовність, повага до людської […]...
35. АНТРОПОМОРФНІСТЬ Культурологічний словник АНТРОПОМОРФНІСТЬ (від грец. людина і форма) – подібність до людської постаті, її відтворення повне (скульптурне, стилізоване) або часткове (із збереженням утилітарної форми речі, до якої додаються голова, руки, іноді лише обличчя або очі, що надають усій речі певної людської подоби)....
36. КУЛЬТУРА НАЦІОНАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА НАЦІОНАЛЬНА тісно пов’язана з поняттями “нація”, “етнос” і становить сукупність економічних, політичних, побутових, мовних, обрядових, моральних та інших чинників. Українська культура бере свій початок з часів легендарного суспільного Трипілля, охоплює всю сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених українським народом на терені України та за її межами (діаспорою) упродовж усієї його історії....
37. ОСВІТА – Культура України в роки війни ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІХ Культура України в роки війни ОСВІТА У роки війни понад 30 українських вузів працювали в евакуації. У лютому 1942 р. поновив роботу у Кзил-Орді (Казахстан) університет, що утворився з об’єднаних в один Київського та Харківського університетів, Одеський перебував у Байрам-Алі (Туркменія), Харківський хіміко-технологічний – у Чугчику (Узбекистан), Київський індустріальний – […]...
38. КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КУЛЬТУРА ЕКОЛОГІЧНА – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи; складається із знання та розуміння екол. нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування почуття громадянської відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та безпосередньої участі в їх проведенні. К. е. – складова частина світової […]...
39. КУЛЬТУРА МАСОВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАСОВА – явище культури ХХ ст., породжене науково-технічною революцією, урбанізацією, руйнуванням локальних спільностей та розмиванням територіальних і соціальних кордонів. К. м. характеризує особливості виробництва культурних цінностей у сучасному індустріальному суспільстві, розрахованих на масове споживання (масове виробництво культури при цьому розуміється, як аналог з поточно-конвеєрною індустрією). Масова культура являє собою культуру щоденного життя, […]...
40. Культура України ХVII, ХVIII ст ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ IV Культура України Х VII – Х VIII ст. 1648-1764 рр. – період гетьманської держави. її очолюють високоосвічені, європейського рівня політичні й громадські діячі: П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа. Вони докладають великих зусиль і коштів з метою розбудови культури, освіти, шкільництва. Шкільна освіта охоплює всі верстви й соціальні […]...