ТЕАТР
Культурологічний словник ТЕАТР (грец. – місце, призначене для видовища, згодом – саме видовище) – вид мистецтва, що відображає дійсність у художніх сценічних образах. Театр – мистецтво синтетичне, поєднує драматургію, творчість актора (від лат. аctor
БРАЙЛЯ ШРИФТ
Культурологічний словник БРАЙЛЯ ШРИФТ – спеціальний рельєфно-крапковий шрифт для сліпих. Винайдено французьким тифлопедагогом Л. Брайлем. Різні комбінації рельєфних крапок дають змогу одержати 63 знаки для позначення літер, цифр, знаків пунктуації, математичних та хімічних формул
ПЕРЦЕПТИВНИЙ
Культурологічний словник ПЕРЦЕПТИВНИЙ (від лат. perceptio – сприйняття, відображення об’єктивної дійсності органами чуттів) – такий, що стосується сприйняття.
ЕЛОКВЕНЦІЯ
Культурологічний словник ЕЛОКВЕНЦІЯ (лат. eloquentio, від eloquor – виголошую промову) – красномовність.
ШЕПТИЦЬКИЙ Андрій
Культурологічний словник ШЕПТИЦЬКИЙ Андрій (1865-1944) – видатний ієрарх і богослов вселенської та греко-католицької церков, політичний, науковий, культурний діяч. Здобув освіту у Львові, Кракові, Вроцлаві, Мюнхені, Відні. Доктор права (1888), філософії (1892), богослов’я (1892). У
МОНІЗМ
Культурологічний словник МОНІЗМ (від грец. – один, єдиний) – філософське вчення, яке бере за основу всього існуючого одне начало – матерію (матеріалістичний М.), або дух (ідеалістичний М.).
КОНТРОЛЬ ФІНАНСОВИЙ
Культурологічний словник КОНТРОЛЬ ФІНАНСОВИЙ – 1) Одна з форм управління фінансами, особлива сфера контролю, зумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів у всіх структурних підрозділах економіки держави. Передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх
ГЕДОНІЗМ
Культурологічний словник ГЕДОНІЗМ (від грец. hedone – насолода) – філософсько-етичне вчення, за яким насолода є найвищим благом, метою життя. Протилежне – аскетизм.
ПРАВЕДНИК
Культурологічний словник ПРАВЕДНИК – згідно з церковним уявленням, людина, яка виконує всі вимоги релігії, не грішить. Така людина, як учить релігія, після смерті одержує особливу небесну нагороду, а за життя є обранцем небесної благодаті
ГАЛЬШТАТСЬКА КУЛЬТУРА
Культурологічний словник ГАЛЬШТАТСЬКА КУЛЬТУРА – археологічна культура племен раннього залізного віку (приблизно Х-V ст. до н. е.), поширена на півдні Середньої Європи. Від назви могильника, відкритого поблизу м. Гальштата в Південно-Західній Австрії.