ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ І ПОТІК ЕНЕРГІЇ КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ



Урок 58. ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ І ПОТІК ЕНЕРГІЇ КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ

Гуде бджола – вона летить на свій медовий луг,

Пересувається, сопе, повзе кудись там жук…

Мета уроку: сформувати в учнів поняття ланцюг живлення та потік енергії в екосистемі, розглянути на прикладах взаємозв’язок компонентів екосистеми. Розвивати увагу та пам’ять учнів. Виховувати любов до живих організмів.

Основні поняття: екологічна ніша, ланцюг живлення, трофічний рівень (продуценти, консументи, редуценти), трофічна сітка.

Обладнання і матеріали:

таблиці “Ланцюги живлення та екосистеми степу, лісу, луки”, відеофрагменти мультфільму.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

План-схема уроку

Етап уроку

Час

(хв)

Форми і методи діяльності вчителя

Результат діяльності

І. Організаційний етап

2

Організація класу. Розминка “Епіграф”

Організація роботи. Поява інтересу до теми

II. Актуалізація опорних знань

7

6

Вправа “Так-Ні”.

Фронтальне взаємоопитування учнів “Бумеранг”

Визначення

рівня знань учнів з попередньо вивченого матеріалу

III. Мотивація навчальної діяльності

2

Відеофрагмент мультфільму “Про кота і конюшину”

Зацікавлення матеріалом з раніше відомого дітям

IV. Засвоєння нових знань

15

Пояснення вчителя з використанням матеріалу підручника

Сприйняття та засвоєння матеріалу

V. Узагальнення і систематизація знань

3

7

Вправа “Павутинка”.

Складаємо трофічну сітку яблуневого саду

Осмислення об’єктивних зв’язків у вивченому. Узагальнення знань

VI. Підсумки

2

Вправа “Хто найкращий”

Підбиття підсумків. Вербальне взаємооцінювання

VII. Домашнє завдання

1

Репродуктивне та творче, робота з підручником

Засвоєння матеріалу

І. Організаційний етап.

1. Організація класу.

2. Розминка “Епіграф”. Прочитайте рядки. Дайте відповіді на запитання: Де та лука, на якій бджола “знаходить” мед? Що таке мед? Куди пересувається та повзе жук? Чим живиться жук-скарабей, жук турун і жук колорадський?

II. Актуалізація опорних знань.

1. Вправа “Так-Hi”: знаком “+” позначте правильні твердження, знаком “-” – неправильні.

1. Усі карасі, що мешкають в одному ставку, становлять одну популяцію (+).

2. До складу екосистеми входять тільки популяції різних тварин (-).

3. Абіотичними чинниками називають чинники живої природи (-).

4. Освітленість, температура, вологість належать до абіотичних чинників (+).

5. Діяльність людини становить антропогенний фактор середовища (+).

6. Вплив людини на природу завжди тільки негативний (-).

7. До складу біосфери входять усі екосистеми нашої планети (+).

8. Термін “екологія” походить від слів “дім”, “житло” (+).

9. Для пристосування до життя в певному середовищі в організмів виробляються відповідні адаптації (+).

10. Відліт птахів восени є приладом фотоперіодизму (+).

11. Вовк, песець, яструб є теплолюбними тваринами (-).

12. До посухостійких тварин можна віднести тритона, жабу та мокрицю (-).

2. Фронтальне взаємоопитування учнів “Бумеранг”: Що називають середовищем життя? Які є чинники середовища життя? Наведіть приклади абіотичних чинників. Біотичних. Антропогенних. Що називають популяцією? Як формуються екосистеми? Які ознаки наземно-повітряного середовища? Водного? Грунту? тощо.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Демонстрація відеофрагмента мультфільму “Про кота і конюшину” або про “Короля та масло”. Аналіз уривка, де кіт не зловив мишей, миші пошкодили джмелині гнізда, джмелі образились і не запилили конюшину, корові не було чого їсти і корова не дала молока (масла).

IV. Засвоєння нових знань.

Пояснення вчителя з використанням матеріалу підручника: екологічна ніша (с. 228); трофічні зв’язки між організмами в екосистемі (с. 228, 229); трофічні рівні (продуценти, консументи, редуценти) (с. 228, 229); ланцюги живлення (с. 228, 229); трофічні сітки (с. 229, 230); колообіг речовин і потік енергії в екосистемах (с. 231).

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Вправа “Павутинка”: складання ланцюгів живлен ня певної екосистеми. Використовується клубок з нитками. Учні стають у коло, клубок кидають один одному, тримаючи нитку в руках, називають складову ланцюга живлення. Той, кому потрапив у руки клубок, кидає і продовжує ланцюг.

2. Складання трофічної сітки яблуневого саду (на аркушах ватману в групах або четвірках чи парах) за описом:

Листки яблуні гризуть личинки пильщика та гусінь; сік з листків смокчуть попелиці; листовійки ушкоджують і скручують листки; квіти поїдають жуки – квіткогризи; плоди пошкоджують личинки яблуневих плодожерок; яблука їсть хлопчик Василько; попелицями живиться мурашка садова; на листовійок полює павук; мурашка їсть гусінь і органічні рештки; попелицями живиться жук-сонечко; жуки-короїди ушкоджують кору; нектаром квітів живляться бджоли та мухи; гусінь і жуків поїдає синиця; короїдів знищує дятел; опале листя їдять багатоніжки та дощові черв’яки; кору дерев пошкоджують зайці і так далі.

VI. Підсумки.

Підбиття підсумків з використанням вправи “Хто найкращий”: учні визначають найактивніших учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати § 52. Скласти ланцюги живлення: луки, лісу, степу, озера, моря, саду, городу тощо. Підготувати міні-проект на тему “Вплив людини на екосистеми”.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Грунтове середовище життя організмів.
Ви зараз читаєте: ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ І ПОТІК ЕНЕРГІЇ КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ