Легальні методи збирання інформації – Методи шпигунства, методи збирання інформації



Економічна безпека підприємства

Розділ 3. ЕКОНОМІЧНА РОЗВІДКА

(економічне шпигунство)

3.3. Методи шпигунства (методи збирання інформації)

3.3.1. Легальні методи збирання інформації

Особливістю легальних методів збору інформації є те, що з величезної маси матеріалу потрібно витягти буквально краплини необхідних відомостей. Наприклад, у газетному нарисі про конфлікт на фірмі ви знаходите деякі відомості про менеджера, який вас цікавить, його спосіб життя чи відомості про технологію, що може бути використане в конкурентній боротьбі.

Збір

інформації з легальних каналів повинен розгортатися за багатьма напрямками. У середніх і великих фірмах до цієї роботи за напрямками (фінанси, виробництво, НДДКР, менеджмент, маркетинг, кадри й ін.) залучаються окремі працівники. їм забезпечується доступ до необхідних легальних джерел інформації. За рахунок фірми купуються книги, довідники, виписуються журнали, газети, включаються в мережу “Інтернет” і т. ін. Якщо немає окремих джерел на підприємстві, службовцям, що займаються збором легальної інформації, дозволяється в службовий час

Працювати в бібліотеках за межами підприємства, відвідувати

виставки, презентації, якщо необхідно, вони можуть спеціально відряджатися в інші міста і країни. Щоб виключити зловживання в цій роботі, кожне спеціальне відвідування чи відрядження повинне закінчуватися інформаційною довідкою щодо тих чи інших об’єктів.

Використання експертів

Одним з досить ефективних методів збору легальної інформації є залучення до цієї роботи агентів-експертів (вони можуть бути працівниками державних органів, посередницьких організацій, консалтингових фірм). Ця категорія фахівців, як правило, добре знає ситуацію в галузі і регіоні, непогано орієнтується в інформаційних потоках. Особливе місце в цій категорії займають науковці і викладачі вищих спеціальних навчальних закладів, що мають розвинуті навички аналізу й узагальнення матеріалу.

Використання офіційних представництв за кордоном

В сучасних умовах для цілей економічної розвідки широко використовуються офіційні представництва за кордоном: від посольств, консульств до торгових та інших представництв. Звичайною практикою в цих установах є підготовка економічних оглядів на основі легальних джерел інформації. Завдання подібного роду ставляться в службові обов’язки працівників цих установ. Зразок організації такої легальної економічної розвідки демонструє Японія, що створила доволі-таки ефективну систему збору науково-технічної і комерційної інформації про своїх закордонних конкурентів.

– За визнанням фахівців, у Японії немає спеціальних розвідувальних органів, подібних ЦРУ, “Інтеллидженс сервіс”, ГРУ і т. ін. До речі, такий центр суперечив би конституції Японії, прийнятій у свій час з подачі американців. Організаційну роботу зі збору економічної інформації в Японії веде ДЖЕТРО (JЕТRО) – Організація японської зовнішньої торгівлі. У 1954 р. над ДЖЕТРО установило контроль Міністерство Міжнародної торгівлі, а в 1958 р. був прийнятий спеціальний закон. На підставі цього закону ДЖЕТРО функціонує як орган, що за завданням Міністерства міжнародної торгівлі займається збором комерційної інформації, необхідної для розвитку зовнішньої торгівлі. ДЖЕТРО має 78 філій у 57 країнах і 84 відділення в Японії. В закордонних філіях трудяться 300 японців і стільки ж місцевих громадян, що збирають інформацію відносно економіки, торгової промисловості, технологій, нових товарів, кон’юнктури ринку і т. ін. .

Той, хто в такий спосіб хоче організувати легальний збір інформації, може поставити перед подібною службою вирішення таких задач:

1) Підтримання контактів між державними органами, приватною промисловістю, дослідницькими організаціями і науковими колами (рішення проблем збору й охорони інформації).

2) Представлення членам цієї організації необхідної інформації про закордонних конкурентів.

3) Представлення інформації про закордонних конкурентів не членам організації на комерційній основі.

4) Відмова від збору інформації нелегальними методами.

Зібраний у такий спосіб матеріал накопичується в архіві бази даних. Тут він систематизується за об’єктами розвідки й окремими напрямками.

Серед об’єктів розвідки, як уже підкреслювалося, у першу чергу цікавлять конкуренти, постачальники, споживачі, керівники органів державного і місцевого управління, профспілкових організацій, політичних партій і рухів. Тому спочатку в базі даних виділяються ці об’єкти. Потім у базах даних про конкурентів, постачальників і споживачів виділяються внутрішні бази даних, що характеризують фінанси, виробництво (технології, продукт, НДДКР), менеджмент, маркетинг і персонал (див. рис. 5.).

Легальні методи збирання інформації   Методи шпигунства, методи збирання інформації

Систематизований у такий спосіб матеріал підлягає подальшій аналітичній обробці. Звичайно, і схема систематизації бази даних економічної розвідки прив’язується до конкретної ситуації.

На закінчення необхідно звернути увага ще на один штрих, що стосується легальних методів збору інформації: ці дані вимагають особливо ретельного аналізу і повторного огляду, тому що в них може виявитися і дезінформація конкурента, що спеціально запускається у засоби масової інформації для приховання дійсного стану, щоб одержати кредит, замовлення, уникнути офіційного визнання банкрутства.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Контрольна робота номер 2 світлові явища.
Ви зараз читаєте: Легальні методи збирання інформації – Методи шпигунства, методи збирання інформації