Ліцензійна угода



Ліцензійна угода – угода про передання ліцензіаром (власником патентів та інших об’єктів інтелектуальної власності) прав на використання ліцензій, “ноу-хау”, товарних знаків іншій особі (ліцензіату). Л. у. передбачає угоди про передання: а) однієї патентної ліцензії; б) кількох пов’язаних з патентом “ноу-хау”; в) “ноу-хау” без патентів на винахід. У двох останніх випадках Л. у. передбачає не лише передання у користування науково-технічних знань, а й надання ліцензіаром відповідних послуг з організації лізингового виробництва,

поставок певного устаткування (або окремих його компонентів), необхідної якісної сировини та ін. Основними елементами ринку інтелектуальної власності є міжнародний обмін патентами, ліцензіями, “ноу-хау”, міжнародний інжиніринг (інженерно-консультаційні, інженерно-будівельні послуги), міжнародний обмін інформаційними послугами (розробка і надання математичного забезпечення комп’ютерів, банків даних та інформаційно-обчислювальних послуг). Основними видами ліцензій, які фіксуються в Л. у., є прості, виключні та повні. Проста ліцензія передбачає, що її власник надає ліцензіату право користування
винаходом, залишаючи при цьому право його використання за собою і на таких же умовах видає ліцензії іншим особам. Простою ліцензією, як правило, є дозвіл на випуск товарів масового виробництва. Виключною ліцензією її власник позбавляється права використання об’єкта угоди і його передання іншим (крім ліцензіата) особам. Повна ліцензія дає право ліцензіату одноосібно використовувати об’єкт угоди. Укладання Л. у. передбачає, що ліцензіар несе повну відповідальність за якість винаходу (його новизну, можливість технічного втілення, економічну ефективність та ін.). Ліцензіат зобов’язаний випускати якісну продукцію за ліцензією, дотримуватися стандартів і технічних умов її виготовлення (іноді з цією метою ліцензіат зобов’язується купувати певні види сировини і матеріалів у ліцензіара). Якщо кожен із суб’єктів угоди реалізовуватиме продукцію на тому самому ринку, в Л. у. фіксують квоти кожного з них. Ліцензіат зобов’язаний також своєчасно виплачувати: 1) визначену ліцензійну суму винагороди ліцензіару незалежно від отриманого за використання ліцензії прибутку (т. зв. паушальні платежі); 2) періодичні відсотки – поступову сплату винагород частковими платежами пропорційно до таких узгоджених основних показників діяльності ліцензіатів, як обсяг виготовленої продукції у вартісній або натуральній формі, розміри прибутку та ін. (роялті); 3) плату за додаткові послуги ліцензентам за узгодженими розцінками на умовах “кост плас”; 4) платежі у змішаній формі (з використанням перелічених засобів). У практиці розвинених країн, як правило, поєднується виплата паушальних платежів (менших за суму періодичних відрахувань) і періодичних відрахувань у формі виплати відсотка від суми обороту продажу чи прибутку ліцензіата або виплат з одиниці випущеної продукції (щокварталу, щороку). Основою для нарахування періодичних виплат є прибуток, відрахування з одиниці випущеної за ліцензією продукції, потужності встановленого устаткування. Частка ліцензіара у прибутку від використання виключної ліцензії – 20-30%, від простої – до 10%. У деяких країнах Л. у. затверджуються державними органами з метою обмеження розмірів ліцензійних винагород. У більшості країн на такі винагороди встановлено високі податки. Безплатне передання ліцензії іншій фірмі практикується як засіб розширення ринків збуту (ліцензіар у такому разі зобов’язується закуповувати частину випущеної за ліцензією продукції). Термін дії Л. у. – 3-10 років.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Что сделать слова.
Ви зараз читаєте: Ліцензійна угода