ЛІС ЗАХИСНИЙ

Related posts:

1. СМУГА ЛІСОВА ПОЛЕЗАХИСНА Екологія – охорона природи СМУГА ЛІСОВА ПОЛЕЗАХИСНА – штучні ліс. насадження у формі смуг, призначені для захисту грунту від вітрової ерозії, поліпшення водного режиму, захисту культ, рослин від шкідливого впливу суховіїв, збереження агроценозів тощо....
2. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – комплексне і повне використання прир. ресурсів із завдаванням мінім, шкоди однією галуззю госп-ва іншій і збереженням сприятливого режиму довкілля....
3. НАСАДЖЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНЕ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНЕ – деревна та/або чагарникова рослинність, яку зберігають чи культивують з метою захисту полів від ерозії, а посівів – від впливу несприятливих абіотичних та біотичних чинників....
4. УПРАВЛІННЯ ЗАПОВІДНИМ РЕЖИМОМ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ЗАПОВІДНИМ РЕЖИМОМ – допустиме лише в заповідниках спрямованого режиму здійснення заходів з метою зміни кількості чи якості певного компонента довкілля (напр., виловлювання надлишкової кількості копитних тварин) для збереження прир. рівноваги з макс. додержанням заповідного режиму....
5. ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ – прир. або посаджені ліс. смуги, які створюють сприятливий для розвитку культ, рослин мікроклімат і захищають поля від ерозії грунту та пилових бур....
6. КОЛЬМАТАЖ Екологія – охорона природи КОЛЬМАТАЖ – 1) прир. або штучне осадження намулів на земельній ділянці з метою підвищення родючості грунту, створення нового родючого шару; 2) прир. або штучне змивання фільтраційними потоками глинистих часточок або намулів у пори грунту з метою зменшення його активної поруватості, внаслідок чого зменшується проникнення води крізь стінки земляних русел каналів, ставків […]...
7. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
8. ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ – простір, у межах якого підтримується відносно збалансований режим екол. рівноваги. Це зелені зони навколо населених пунктів, курортні зони, прир. та нац. парки, а також будь-які території, призначені для відпочинку та відновлення здоров’я людини, поліпшення довкілля та умов ведення госп-ва....
9. ОХОРОНА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ – наука про збереження природи та її рац. використання. Вивчає структуру, функціонування, динаміку прир. та змінених і контрольованих людиною екосистем, дин. взаємозв’язків між прир. екосистемами та соц.-екон. процесами. Розробляє шляхи і засоби виміру якісних та кільк. змін довкілля з метою визначення наук, критеріїв, які мають стати основою для рац. […]...
10. ЛІСІВНИЦТВО СОЦІАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЛІСІВНИЦТВО СОЦІАЛЬНЕ – лісівництво, спрямоване не на отримання лісотоварної продукції, а на створення найліпшого для життя людини довкілля, включаючи в це поняття як прир. середовище існування, рекреацію, захисне лісорозведення, так і традиційні способи використання лісу місцевим населенням....
11. ШТРАФ (ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ) Екологія – охорона природи ШТРАФ (ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ) – грошове стягнення, яке накладається згідно із законодавством в адмін. або судовому порядку за порушення прир. середовища. Основна роль Ш. – направлення додаткових коштів на охорону довкілля, відновлення прир. ресурсів. Відрахування Ш. у фонд держави не відповідає природоохоронній меті....
12. МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ – помітне поліпшення властивостей грунтів та умов грунтоутворення з метою підвищення їхньої родючості. Здійснюється шляхом штучного регулювання водного, пов., теплового, сольового, біохім. та фіз.-хім. режимів грунту за допомогою осушення (або зрошення), агролісомеліорації, фітомеліорації, внесення хім., орг., мін. добрив та ін. заходів. Налічується понад ЗО видів М. г....
13. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
14. ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ – властивість окремих прир. формувань (грунти, рослинність) утворювати більш-менш значні ділянки в межах декількох геогр. зон. Напр., рослинність солонців і солончаків у степу чи пустелі, сфагнових боліт у ліс. зонах. Див. також Азональність....
15. РЕСУРСИ ВІДНОВНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВІДНОВНІ – усі об’єкти матер. світу, що знаходяться в межах біосферного колообігу речовин, здатні до самовідновлення (через розмноження або прир. цикли відновлення) за терміни, порівнювані з темпами госп. діяльності людини. До Р. в. належать ресурси біосфери – рослинність, тварини, грунт, торф, а також кисень атмосфери та деякі ін., здатні відновлюватися […]...
16. ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – фактичні або можливі збитки нар. госп-ва, пов’язані із забрудненням довкілля. Крім одномоментної шкоди може виникати перманентна (напр. у випадку ерозії грунтів, їх засолення) або така, що зростає з часом (руйнування пам’яток архітектури кислотними дощами)....
17. СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА – локальне або регіональне погіршення стану довкілля (забруднення атмосфери, води, деградація грунту тощо), що розглядається як загроза для населення регіону. Як правило, поняття використовують стосовно антроп., а не прир. явищ....
18. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
19. ЗЕМЛІ ЕРОДОВАНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ЕРОДОВАНІ – території, грунти яких тією чи ін. мірою зазнали ерозії й тому частково втратили прир. родючість. Термін, як правило, стосується с.-г. угідь, проте вживається й відносно ін. площ. У разі повної втрати грунтом родючості застосовують термін “землі порушені”, хоч іноді говорять про катастрофічну ерозію – повну втрату родючого шару […]...
20. НАСАДЖЕННЯ ЗАХИСНІ ЛІСОВІ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ЗАХИСНІ ЛІСОВІ, лісонасадження захисні – штучно створені ліси, лісові смуги, насадження дерев і чагарників з метою захисту с.-г. угідь, грунту, доріг, населених пунктів від посухи, суховіїв, ерозії, сильних вітрів, а також для поліпшення кліматичних та гідрологічних умов місцевості. Бувають вітрозахисними, протиерозійними, водорегулюючими. Лісові смуги захищають водні джерела від забруднення стічними […]...
21. ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ – обмін речовин між природою і суспільством, який полягає у добуванні та використанні прир. багатств, залученні їх у госп. діяльність і поверненні трансформованої прир. субстанції у довкілля....
22. РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ – штучний перерозподіл у часі об’єму річкового стоку, зміна його режиму відповідно до потреб водозабезпечення, гідроенергетики, іригації, водного транспорту тощо з метою рац. його використання. Р. с. здійснюється шляхом нагромадження надлишків води у водосховищах, коли стік перевищує потребу у воді, і витрачання нагромаджених запасів її під час маловоддя. Відповідно […]...
23. НАСАДЖЕННЯ ПРИДОРОЖНЄ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ПРИДОРОЖНЄ – деревна або чагарникова рослинність, призначена для захисту шляхового полотна від снігових чи пилових скупчень, а також захисту навколишнього...
24. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
25. ЧИННИК ВОДНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ВОДНИЙ, чинник вологості – вплив на організм (будь-яку прир. систему) або об’єкт водного компонента, що утворює середовище. Розрізняють вологість повітря відносну й абсолютну, вологість грунту вільну і зв’язану, води різного розташування (підземні, поверхневі тощо), динаміки та хім. складу (прісні, солонуваті, солоні, мінералізовані, мін. і т. п.)....
26. РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА – рослинність, що не утворює самостійної зони, а зустрічається як включення в зональну рослинність кількох рослинних зон....
27. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
28. БАЗИС ЕРОЗІЇ Екологія – охорона природи БАЗИС ЕРОЗІЇ – горизонтальна поверхня, яка розміщується нижче схилів, що зазнають ерозії. Як правило, на цьому рівні ерозія припиняється (напр., рівень озера)....
29. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
30. ЛІСОСТЕП Екологія – охорона природи ЛІСОСТЕП – прир. зона помірного і субтропічного поясів земної кулі, у прир. ландшафті якої чергуються степові і ліс. ділянки. Рослинність Л. представлена невеликими масивами лісів, ділянками остепнених луків і лукових степів. В Україні Л. – одна з найважливіших зон вирощування цінних зернових і техн. культур, а також інтенсивного тваринництва....
31. АЛЬТЕРНАТИВНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО Екологія – охорона природи АЛЬТЕРНАТИВНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО – землеробство, орієнтоване на екол. чисті агротехн. методи (без застосування легкорозчинних мін. добрив, пестицидів). Усі поживні речовини, які виносяться з урожаєм, мають бути знову повернені в грунт через компости, перегній, зелене добриво. Щоб запобігти ущільненню грунту, його ерозії, порушенню грунтової мікрофлори, при А. з. застосовують щадний обробіток грунту, полегшений […]...
32. РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА – рослинність, що утворює самостійну зону (тундра, лісова, степова тощо). Прикладом Р. з. є деревна рослинність у лісовій зоні чи трав’янисті рослини степової зони....
33. КЛІМАКСОВА РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи КЛІМАКСОВА РОСЛИННІСТЬ – сукупність рослинних угруповань певної території, що досягла в своєму прир. розвитку сталої рівноваги щодо клімат, умов....
34. Співробітництво у галузі охорони довкілля Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.3. СТРАТЕГІЯ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Співробітництво у галузі охорони довкілля Охорона довкілля є визнаним пріоритетом державної політики і предметом підвищеної уваги громадськості в європейських державах, одним з головних напрямів діяльності ЄС і актуальною проблемою для України, зумовленою не лише наслідками аварії на ЧАЕС, але й […]...
35. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ БІОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ БІОЛОГІЧНІ, потреби людини анатомофізіологічні – група потреб Людини, що зумовлюють її виживання та збереження фіз. здоров’я. Включає велику кількість умов, починаючи від сприятливого для життя людини навколишнього середовища і закінчуючи суто фізіол. потребами (харчування, розмноження, виділення)....
36. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
37. ЕЛІМІНАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕЛІМІНАЦІЯ – загибель організмів унаслідок впливу різних абіотичних і біотичних чинників довкілля. Е. подають величиною, оберненою до виживання. Розрізняють Е. заг. (не вибіркову) і вибіркову. Заг. Е. – це вплив на популяцію чинників довкілля граничної інтенсивності, що переважає над екол. пластичністю виду, внаслідок чого відбувається масова загибель особин незалежно від їхніх […]...
38. ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – процес нагромадження розчинних солей (переважно хлоридів і сульфатів натрію і магнію) у грунті. Спричинює формування солончакових (глибинне засолення) і солонцевих (поверхневе засолення) грунтів. Розрізняють первинне 3. г.- прир. нагромадження в грунті солей внаслідок випаровування грунтових вод, значного вмісту солей у грунтотворних породах або під впливом еолових, біогенних та […]...
39. УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ – заходи, здійснення яких спрямоване на зміну прир. явищ і процесів у бажаному для людини напрямі. У. п. може реалізуватись як через організацію екон. діяльності суспільства (рац. використання прир. ресурсів, упровадження маловідходних технологій, очищення викидів, виділення коштів для будівництва очисних споруд), так і шляхом управління безпосередньо об’єктами довкілля (меліорація, […]...
40. ЛАНДШАФТ АГРОКУЛЬТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АГРОКУЛЬТУРНИЙ – ландшафт, прир. рослинність якого значною мірою замінена посівами с.-г. культур. Синонім – ландшафт с.-г....