ЛІТНІ РОБОТИ

Related posts:

1. ПІДГОТОВКА БДЖОЛОСІМЕЙ ДО ГОЛОВНОГО УЗЯТКУ ПІДГОТОВКА БДЖОЛОСІМЕЙ ДО ГОЛОВНОГО УЗЯТКУ – нарощування сили сімей до початку узятку. Ця робота проводиться залежно від типу узятку, його особливостей у цій місцевості, часу головного узятку й системи вуликів на пасіці. Основною умовою в цій роботі має бути забезпечення бджолиних сімей у весняно-літній період безперервним узятком. Необхідно використовувати будь-яку можливість для одержання товарних медів. […]...
2. СЕЗОННІ РОБОТИ НА ПАСІЦІ СЕЗОННІ РОБОТИ НА ПАСІЦІ – ряд робіт, що їх необхідно виконувати пасічникові. Весняні роботи вимагають від бджоляра організованості, уміння вчасно надати допомогу неблагополучним сім’ям і створити сприятливі умови для розвитку бджолосімей. Навесні спостерігається великий відхід перезимованих бджіл і поява молодих; сім’ї активно розвиваються, матки кладуть велику кількість яєць, а запаси корму в сім’ях швидко витрачаються. […]...
3. ТОВАРНИЙ МЕД ТОВАРНИЙ МЕД – частина валової продукції меду, що залишилася після заготівлі зимово-весняних запасів кормів для бджіл. Залежно від тривалості кормового періоду бджолам залишають від 18 до 25 кг меду на сім’ю. Для того щоб не втрачати вихід Т. м., потрібно мати в господарстві достатню кількість запасних стільників, у які можна під час головного узятку складати […]...
4. КОЧОВА БУДКА КОЧОВА БУДКА – використовується на пасіці для виконання невідкладних робіт: розпечатування медяних стільників, відкачування меду, перенесення личинок при штучному виведенні маток тощо (рис. 20). Деякі пасічники використовують К. б. також як тимчасове житло в сезон медозбору. К. б. бувають різних розмірів і конструкцій. Одні використовують протягом усього весняно-осіннього періоду, а інші встановлюють тільки на період […]...
5. ВИБРАКУВАННЯ МАТОК, МАТОЧНИКІВ І БДЖОЛОСІМЕЙ ВИБРАКУВАННЯ МАТОК, МАТОЧНИКІВ І БДЖОЛОСІМЕЙ – обов’язкова робота, яку повинен виконувати пасічник. Створення на пасіці сильних бджолосімей вимагає обов’язкового вибракування малопродуктивних, слабких і хворих сімей. Для цього змінюють стару матку молодою, отриманою від високопродуктивної сім’ї, або вибраковують саму сім’ю. Створення сприятливих умов і зміну матки приводять до підвищення якості сім’ї, вона посилюється й, отже, зростає […]...
6. БДЖОЛИ ЛІТНІ БДЖОЛИ ЛІТНІ – бджоли, які вилітають із вулика за кормом. Б. л. на 14-21-йдень свого життя абсолютно готові до літної діяльності зі збирання нектару, води, пилку та прополісу. Але можлива готовність Б. л. працювати й на 3-й день свого життя. Це обумовлено такими факторами, як стан гнізда, сім’ї й інтенсивність узятку. Сильний узяток і мала […]...
7. ЛЮБАРСЬКИЙ Іван Васильович ЛЮБАРСЬКИЙ Іван Васильович (1832-1901) – відомий бджоляр, військовий лікар, який широко використовував для лікування ревматизму й інших захворювань методи бджолоужалення. Л. рекомендував бджолярам для боротьби з гнильцем переганяти хворі сім’ї в нові вулики зі штучною вощиною, для виведення на пасіці продуктивних маток утримувати на пасіці племінних трутнів і маток. Л. розробив проект організації бджоло-квіткового конвеєра....
8. ВІДНОВЛЕННЯ СТІЛЬНИКІВ ВІДНОВЛЕННЯ СТІЛЬНИКІВ – тонкий шар нового білого воску, нанесений на краї стільників, особливо у верхній частині рамок. Таке зустрічається при рясному узятку, коли бджоли приносять у гніздо багато нектару. У зв’язку з дим підвищується восковидільна здатність бджіл, вони добудовують стільники, щоб розмістити більше меду в гнізді. Поява оновлених стільників у гнізді – ознака доброго узятку....
9. ВЕСНЯНІ РОБОТИ НА ПАСІЦІ ВЕСНЯНІ РОБОТИ НА ПАСІЦІ – основним завданням бджоляра є створення сприятливих умов для розвитку й росту бджолиних сімей. Бджолина сім’я активно росте навесні й у першу половину літа. Бджоли швидко старіють, тому за один сезон у сім’ї змінюється чотири-п’ять поколінь бджіл. Пасічник повинен до моменту головного узятку підійти з великою кількістю бджіл і печатним розплодом […]...
10. КОНТРОЛЬНИЙ ВУЛИК КОНТРОЛЬНИЙ ВУЛИК – необхідний для контролю за станом медозбору. К. в. установлюють на підлогові або майданчикові ваги, що повинні бути як на стаціонарній, так і на кочовій пасіці. Показники, зняті з К. в., допомагають бджоляреві, по-перше, визначити початок головного узятку і його кінець, по-друге, керуючись цими даними, бджоляр зможе вчасно виконувати різні роботи на пасіці, […]...
11. ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ – шляхом численних експериментів було встановлено, що бджоли дресируються на запах. Д. б. важливе для запилення ними сільськогосподарських культур як у полі, так і в теплиці. Без запилення бджолами деяких культурних рослин знизилися б урожаї цих культур або ж вони не плодоносили б зовсім. Розміщення на пасіці стільників з ароматизованим сиропом, а потім […]...
12. ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я – її необхідно мати як на великій, так і на маленькій пасіці. На всіх пасіках проводять племінну роботу, тобто відбір на плем’я високопродуктивних бджолосімей. Цим сім’ям забезпечують відповідні умови годівлі й утримання, щоб мати сильні сім’ї протягом усього року. Цінність породи оцінюється за господарсько-корисними ознаками бджолиної сім’ї, а бджоли таких сімей чудово використовують […]...
13. БУДІВЕЛЬНИЙ ІНСТИНКТ БУДІВЕЛЬНИЙ ІНСТИНКТ – природна здатність бджіл будувати стільники. Будівельним матеріалом є віск, що виділяється восковими залозами робочих бджіл. Будівництво в бджіл тісно пов’язане з фізіологічним станом і потребами бджолосім’ї. Б. і. проявляється тільки при наявності достатньої кількості бджіл, плодової матки й узятку в природі. Паралельність стільників і правильність шестигранних чарунок виходять у бджіл не відразу, […]...
14. РОЗПЛІД БДЖОЛИНИЙ РОЗПЛІД БДЖОЛИНИЙ – запліднені яйця, личинки й лялечки робочих бджіл, які знаходяться в чарунках стільників у гнізді бджіл. Ріст бджолосімей, поповнення їх молодими бджолами прямо залежать від кількості Р. б. у гнізді. У період зимівлі, з кінця лютого, а при сприятливих умовах і раніше, матка починає відкладати в чарунки стільників запліднені яйця, з яких виходять […]...
15. РОЗМІЩЕННЯ ВУЛИКІВ НА ПАСІЦІ РОЗМІЩЕННЯ ВУЛИКІВ НА ПАСІЦІ – буває правильними рядами, у шаховому порядку та групами (рис. 27). На пасіках практикується шахове розміщення вуликів з відстанню між рядами 6 м, а між вуликами – 4-5 м. При такому розташуванні вулики не заважають літній діяльності бджіл, але через Одноманітність рядів, як і при шаховому порядку, на пасіці відбувається блукання […]...
16. ГНІЗДО БДЖІЛ ГНІЗДО БДЖІЛ – частина стільників у вулику, на якій зосереджується життя всієї бджолосім’ї. Зазвичай ці стільники зайняті розплодом і кормами. Г. б. складається з декількох вертикально розташованих стільників із вуличками між ними у 8-12 мм. Температура Г., як правило, більш-менш рівна незалежно від зовнішньої температури повітря. Оптимальна температура для життєдіяльності бджіл у той період, коли […]...
17. БЛУКАННЯ БДЖІЛ БЛУКАННЯ БДЖІЛ – переселення бджіл і трутнів з одних сімей в інші. Це досить часте явище на пасіках, навіть при сприятливих умовах існування сімей. Кількість бджіл, які “перекочували” з одних вуликів в інші, залежить від тих умов, якими викликане Б., і коливається від 2 до 74 %. Відбувається воно через те, що бджоли втрачають орієнтацію […]...
18. ВСТАНОВЛЕННЯ МАГАЗИНІВ ВСТАНОВЛЕННЯ МАГАЗИНІВ – проводиться в тих випадках, коли бджолині сім’ї утримують у багатокорпусних вуликах або вуликах-лежаках із надставками. Магазини ставлять перед початком головного узятку. Якщо цього не зробити вчасно, гніздо охолоне, бджоли не перейдуть у надставки; при запізненні – бджоли на гніздових стільниках поверх розплоду відкладають смугами мед, що утрудняє перехід бджіл у магазин. Крім […]...
19. БДЖОЛИ ПІШІ БДЖОЛИ ПІШІ – ознака хвороби бджіл, яка виражається в тому, що вони не можуть літати. Це основний показник того, що бджолосім’я неблагополучна й заражена акарапідозом. Нездатність літати проявляється в молодих бджіл у перші години після вилуплення та зберігається доти, доки організм бджоли не зміцніє. Такі бджоли при різких поштовхах під час огляду гнізда відриваються від […]...
20. ОЦІНКА МАТОК ЗА ПОТОМСТВОМ ОЦІНКА МАТОК ЗА ПОТОМСТВОМ – проводиться, як правило, на племінних пасіках з метою одержання високопродуктивних сімей, які передають свої цінні якості потомству. Племінна робота спрямована на поліпшення вже існуючих і виведення нових порід, внутрішньопородних типів і помісей. Практикується розміщення розводжуваних бджолиних сімей і маток в інших районах, з урахуванням кліматичних умов і медозбору. Племінна робота […]...
21. ШТУЧНЕ ВИВЕДЕННЯ МАТОК ШТУЧНЕ ВИВЕДЕННЯ МАТОК – дає можливість одержувати маток у тих кількостях і в той час, коли це необхідно. Плідність маток неоднакова. Найбільш високоплодовитими вважаються матки італійської жовтої раси (3-4 тис. яєць на добу) й абхазької популяції сірої гірської кавказької раси, за ними йдуть матки середньоросійської лісової й далекосхідної бджоли. Малоплодовитими вважаються матки, яйценосність яких не […]...
22. ПРАВИЛА УЗЯТТЯ Й ВІДПРАВЛЕННЯ ТРУПІВ БДЖІЛ У ВЕТБАКЛАБОРАТОРІЮ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ДІАГНОЗУ ПРАВИЛА УЗЯТТЯ Й ВІДПРАВЛЕННЯ ТРУПІВ БДЖІЛ У ВЕТБАКЛАБОРАТОРІЮ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ДІАГНОЗУ. Лабораторна діагностика має на меті з’ясувати причину захворювання й установити точний діагноз. На підставі лабораторних аналізів пасічник зможе лікувати бджолині сім’ї належним чином. Для того щоб послати на дослідження матеріал, бджоляр повинен дотримувати таких правил. – При загибелі бджолиної сім’ї від кожної сім’ї потрібно […]...
23. СИЛЬНА СІМ’Я СИЛЬНА СІМ’Я – бджолина сім’я, у якій після формування гнізд на зиму бджоли займають близько 14 рамок. Навесні такі сім’ї займають 8 рамок, улітку, перед медозбором, – 20 і більше. С. с. краще зимують, менше споживають корму, тому що гніздо обігрівається краще, добре облітуються навесні й швидко набирають силу. У С. с. створюються прекрасні умови […]...
24. ПЛЕМІННА РОБОТА ПЛЕМІННА РОБОТА – одна з найвідсталіших ділянок у зоотехніці, оскільки відсутні заводські породи, створені в результаті цілеспрямованої роботи, а є лише аборигенні породи, які склалися в процесі еволюції, пристосувалися до місцевих умов зовнішнього середовища. На формування аборигенних порід вплинула також народна селекція, що сьогодні являє собою генофонд бджільництва. П. р. спрямована на поліпшення вже існуючих, […]...
25. ПІДМОР БДЖІЛ ПІДМОР БДЖІЛ – поява мертвих бджіл на дні вулика або на землі, недалеко від вулика. Наявність П. б. може бути наслідком хвороб, голоду бджіл, отруєння отрутохімікатами або газом. У природних умовах П. б. у зимовий період спостерігається тоді, коли особини відриваються від клубу й замерзають. Натомість у здорових і сильних сім’ях П, б. буває незначним […]...
26. ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – відбувається внаслідок старіння та зношування бджіл, несприятливої погоди й знищення бджіл їхніми ворогами (птахами, комахами тощо). Можуть виникнути хвороби, що викликають масову загибель бджіл і призводять до передчасного ослаблення сімей. Швидше зношуються й гинуть бджоли слабких сімей, де кожна бджола виконує більшу кількість роботи, ніж у сильній сім’ї, де ця ж […]...
27. БДЖОЛИ СІРІ ВИСОКОГІРНІ (грузинські) БДЖОЛИ СІРІ ВИСОКОГІРНІ (грузинські) – найдавніша порода гірського Закавказзя й Кавказу, розповсюджена також у Ставропольському й Краснодарському краях, в Україні, Молдавії, Вірменії, Азербайджані. У Б. с. в. найдовший хоботок – 6,6-7,2 мм, що дозволяє їм вдало запилювати квітки червоної конюшини. Забарвлення темно-сіре, без жовтих смуг. Плідність маток 1100-1500 яєць на добу. Б. с. в. мають […]...
28. ТРУТІВКА ТРУТІВКА, або бджола-трутівка, – в екстрених ситуаціях, коли сім’я втрачає матку, у більшості бджіл починають функціонувати яєчники, і вони відкладають незапліднені яйця. Відрізнити Т. від інших бджіл можна тільки при анатомічному дослідженні з набряклих яйцевих трубочок. Сім’я з Т. приречена на загибель, якщо їй не допоможе бджоляр. Т. з’являються в безматкових сім’ях. В одній сім’ї […]...
29. БУДІВНИЦТВО ШТУЧНОЇ ВОЩИНИ БУДІВНИЦТВО ШТУЧНОЇ ВОЩИНИ – найважливіший спосіб для підвищення продуктивності пасіки. Наростити сильні сім’ї й максимально використовувати медозбір можна тільки тоді, коли кожна бджолина сім’я буде забезпечена стільниками. На багатокорпусні вулики в середньому йде 30-40 стільників, на вулики-лежаки – 18-20. Оскільки на сезон головного узятку стільники вже повинні бути напоготові, то в інтересах бджоляра заздалегідь стимулювати […]...
30. ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ – спостерігається в будь-якій бджолосім’ї. Воно буває як природним, так і патологічним. Природне з. к. б. відбувається в результаті природної смерті старих бджіл. Залежно від сезону їхня кількість коливається. Наприклад, у зимовий період і на початку весни в бджолосім’ї переважає кількість старих бджіл над молодими, але в міру розвитку сім’ї (до кінця […]...
31. ПРИВОЙ ПРИВОЙ – пристосування, що допомагає рою прищепитися. Бджоляр повинен бути готовий до ройової пори. Для цього він повинен установити на пасіці П. з обрізків товстих обаполів або дощок завбільшки 30 х 45 см. У них потрібно зробити напівкруглу виїмку, обпалити її (бджоли часто прищеплюються до обвугленої частини привою) й укріпити їх у різних місцях пасіки […]...
32. КАРЛИКОВІСТЬ МАТОК, БДЖІЛ І ТРУТНІВ КАРЛИКОВІСТЬ МАТОК, БДЖІЛ І ТРУТНІВ – вихід у бджолиній сім’ї карликових робочих бджіл, трутнів і маток, добре сформованих, але завбільшки й за вагою менших, ніж звичайно. Причини. К. проявляється у бджолиних сім’ях із поганим годуванням і порушенням умов їхнього утримання. Зазвичай карликові особини виводяться в слабких сім’ях, у яких є мала кількість бджіл-годувальниць, які не […]...
33. ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ – є дуже важливим у бджільництві. Наприклад, завезені бджоли й високоплідні матки відомої породи поліпшують робочі якості місцевих бджіл. А до поліпшення якості місцевих бджіл прагне кожний бджоляр. Бджоли різних країн, зон й областей мають свої особливості. Вони являють собою природно сформовані примітивні породи, які можуть бути вихідним матеріалом для виведення […]...
34. СІМ’Я-МЕДОВИК СІМ’Я-МЕДОВИК – штучно створена бджолосім’я, де переважають літні бджоли. С.-м. використовують на головному узятку, щоб одержати більше меду. Формують С.-м. перед початком узятку. Існує кілька способів їхньої організації. 1. У місцевостях з багатим весняним або ранньолітнім узятком (з верби, клена, акації тощо) застосовують прийом парного використання сімей. З цією метою із зимівника виставляють сім ‘ї […]...
35. ВІДБІР МЕДУ ВІДБІР МЕДУ – витягання медяних стільників із вуликів і розташування їх в ізольованому приміщенні. Відбирають тільки зрілий мед, незрілий містить багато води й у період зберігання закисає. Відбирати з вуликів медяні рамки треба наприкінці дня, коли припиниться літання бджіл, щоб не викликати на пасіці злодійства. Знявши кришку й верхнє утеплення вулика, відкривають край стелі на […]...
36. ОБМЕЖЕННЯ ЯЙЦЕКЛАДКИ МАТКИ ОБМЕЖЕННЯ ЯЙЦЕКЛАДКИ МАТКИ – буває природним і штучним. У період головного й сильного медозбору продуктивність матки знижується, тому що бджоли заповнюють нектаром всі вільні чарунки, обмежуючи її роботу. Осіння діяльність матки залежить від наявності підтримувального узятку. З настанням холодів бджоли менше годують матку, що скорочує її яйценосність. Природне О. я. м. спостерігається в слабких сім’ях, […]...
37. БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК – спеціалізоване пасічне господарство, основним завданням якого є розведення плодових маток і племінних відводків для поліпшення складу бджолиних сімей у пасічних господарствах. У Б. систематично займаються вдосконаленням племінних і продуктивних якостей бджіл, виводять нові лінії бджоломаток зі стійкою спадковістю й після перевірки потомства, отриманого від них, розмножують маток цієї лінії на інших пасіках. Б. […]...
38. СЕЗОННА ЗАЛЕЖНІСТЬ СЕЗОННА ЗАЛЕЖНІСТЬ – спостерігається в багатьох диких і свійських тварин. Вона виражається, наприклад, у птахів у зміні оперення в шлюбний період. У бджіл також є С. з. Наприклад, у період узятку в них подовжується хоботок (з 6,12 до 6,28 мм), вони стають трохи більшими, з різким припиненням узятку їхні тіла помітно зменшуються, бджоли перестають вигодовувати […]...
39. ГОЛОВНИЙ УЗЯТОК ГОЛОВНИЙ УЗЯТОК – період найбільшого збору бджолами меду, як правило, у розпалі літа. Для того щоб одержати за час медозбору максимум товарного меду, бджоляр повинен вивчити рослини, які забезпечують головний медозбір у цій місцевості, заздалегідь знати їхні масиви, строки цвітіння й віддаленість від пасіки. При наближенні медозбору вся робота бджоляра повинна бути зосереджена на завершенні […]...
40. РОЇННЯ РОЇННЯ – історично сформований спосіб розмноження й розселення бджолиних сімей за рахунок відділення від материнської сім’ї половини бджіл – рою. Щоб навчитися управляти цим біологічним процесом, бджоляреві потрібно зрозуміти причини, які викликають його. Настання ройової пори в бджіл залежить від погоди, величини узятку й кількості 6д5кіл у сім’ї. По-перше, тут спрацьовує багатовіковий інстинкт розмноження сім’ї, […]...