ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА



РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Тема 3 ГІДРОСФЕРА

§52. ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА

– Пригадайте, як змінюється температура повітря з висотою.

– Яка вода важча: рідка чи тверда?

ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ЛЬОДОВИКИ. Частина гідросфери нашої планети пере буває у твердому стані. Сніг і лід покрива­ють великі простори суходолу. Якби всі льоди розтанули, то рівень Світового океану піднявся б на 64 м! Тоді затопило би величезні ділянки суходолу з тисячами населених пунктів.

Льодовик – це природне багаторічне скупчення льоду на земній

поверхні. На відміну від річкової криги він утворюється не з води, а зі снігу. Льодовики виникають там, де протягом року випадає більше снігу, ніж устигає розтанути. Такі умови бувають лише за мінусових середньорічних температур, тобто в полярних районах земної кулі та в горах на великій висоті.

Межу в горах, вище якої сніг протягом року не встигає розтанути, називають сніговою лінією (мал. 244). Вище сніго­вої лінії нагромаджений сніг поступово ущільнюється і стає льодом. Висота снігової лінії в горах зменшується від еква­тора до полюсів, тому що в цьому ж напрямку знижується температура повітря. Так, у горах поблизу

екватора (напри­клад, нагорі Кіліманджаро в Африці) снігова лінія проходить на висоті 4500 м, у горах помірних широт (Альпах) – на висоті 3000 м. У полярних широтах, де температура повітря постійно низька, снігова лінія опускається до рівня моря.

Льодовиками на Землі вкрито 11 % суходолу. Льодовий покрив відбиває сонячне проміння назад у космос. У таких місцях немає грунту, відсутня рослинність, рідко оселяються тварини і птахи. Розрізняють льодовики гірські й покривні.

ОСОБЛИВОСТІ ГІРСЬКИХ ЛЬОДОВИКІВ. Гірські льо­довики утворюються у високих горах у всіх широтах. Вони різняться за формою і розмірами. Форма льодовиків залежить від рельєфу гір: одні шапками вкривають вершини, другі заповнюють чашоподібні заглиблення на схилах, треті простеляються на гірських долинах.

Найбільші гірські льодовики вкривають вершини Гімалаїв, Тянь-Шаню, Паміру.

Позначення льодовиків на карті

ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА

ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА

Мал. 244. Снігова лінія

ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА

Мал. 245. Гірський льодовик і схема його руху

Під дією своєї величезної маси льодовики здатні рухатися – текти. їх рух, на відміну від течії річки, помітити складно. Швидкість дуже повільна – кілька метрів на добу. Гірські льодовики спускаються вниз по долинах у вигляді довгих язиків, що нагадують крижані річки. На їх шляху можуть бути льодові притоки і льодопади. Під час руху льодовик, як і річка, руйнує, переносить і відкладає гірські породи. На земній поверхні він виорює глибокі борозни та згладжує виступи. Коли льодовик повзе, в нього вмерзають уламки порід (глина, пісок, валуни), і цей мегатранспорт переміщує їх з гір у долини. Він рухається і забирає із собою каміння, очищаючи поверхню. Нижче снігової лінії край льодовика тане. Тала вода витікає з-під нього струмками, які живлять річки. А принесе ні льодовиком рамки порід у цьо­му місці нагромаджуються. їх називають мореною (мал. 245).

ПОКРИВНІ ЛЬОДОВИКИ. Покривні льодовики покри­вають поверхню суходолу незалежно від його рельєфу. Вони утворюються в полярних широтах, де снігова лінія проходить дуже низько. Льодовики, ніби щити, покривають материк Антарктиду(мал.24б), острів Гренландію (мал. 247), острови Північного Льодовитого океану. Вони мають форму куполів, товща яких подекуди перевищує 3 км. Лід у такому льодовику наростає у центрі купола і повільно розтікається до країв.

ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА

Мал. 246. Покривний льодовик Антарктиди

ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА

Мал. 247. Покривний льодовик Гренландії

Рекордно великі айсберги народжуються біля берегів Антарктиди. Вони можуть бути завдовжки понад 200 км, завширшки 80 км і зав­товшки понад 500 м.

Подорож у слово

Айсберг у перекладі з німецької озна­чає льодяна гора.

Краї льодовика, спускаючись в океан, відламу­ються великими шматками. Вони сповзають уводу і перетворюються на плавучі крижані брили – айсберги (мал. 248). Температура льоду в них сягає -60°С. Тому великі айсберги не тануть роками. Деякі з них мають величезні розміри – десятки кілометрів завдовжки і завширшки. Більша частина айсберга – до 90 % – схована під водою і її не видно. Переміщуючись під впливом течій і вітрів, вони стають дуже небезпечними для судноплавства. Відомо чимало випадків, коли через зіткнення з айсбергом тонули кораблі й гинули люди.

ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ ЛЬОДОВИКІВ. Льодовики можна по­рівняти з гігантськими природними морозильниками, які дуже вихолоджують повітря. З поверхні льодовика постійно дмуть сильні вітри. Тому крижані щити у полярних районах планети визначають погодуй клімат усієї Земні.

У льодовиках зосереджена третина всієї прісної вода. У кругообігу вода в гірських льодовиках затримується до 120 років, а в покривних – до 250 тис. років. Тому льодовики містять величезну кількість (близько 80 %) “законсервованої” найчистішої прісної води нашої планети. Доставляти її з по­лярних широт могли б айсберги. Наприклад, один айсберг середніх розмірів містить стільки само прісної води, скільки її за рік приносить невелика річка. Але поїси що такі проекти транспортування айсбергів до берегів країн, які гостро від­чувають нестачу прісної води, – рідкість.

ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА

Мал. 248. Айсберг

Загибель “Титаніка”

З айсбергами пов’язані ката­строфи суден. Через зіткнення з айсбергом затонув у 1912 р. найбільший у світі пасажирський корабель “Титанік”. Його вважали непотоплюваним, але він пішов на дно з 1513 пасажирами на борту під час свого першого рейсу. Сучасні кораблі обладнані спе­ціальними засобами виявлення айсбергів, а літаки Міжнародної служби льодової розвідки сповіщають капітанів про небезпеку зустрічі з крижаними горами.

ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА

Мал. 249. Райони поширення багаторічної мерзлоти в Північній півкулі

БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА. У тих ра­йонах земної кулі, де постійно холодно (температури нижчі від 0°), фунти й гір­ські породи перебувають у промерзлому стані. Вони ніби зцементовані замерзлою в них водою і містять підземний лід. Уліт­ку відтає тільки поверхневий шар. Це дає можливість рости на ньому рослинам, зокрема й лісам. Проте шари, які лежать нижче 4 м, не відтають ніколи. Товщі мерзлих порід, можуть сягати від де кількох метрів до 1500 м. Мерзлоту називають багаторічною, або навіть вічною, тому що мерзлий стан фунту й порід зберігається сотні тисяч років.

Багаторічна мерзлота охоплює близько 25 % площі всього суходолу планети. У Північній півкулі вона поширена у всій заполярній об­ласті та районах на південь від полярною кола приблизно до 50° пн. ш. (мал. 249). Багаторічна мерзлота ускладнює зведення житлових будинків, промислових споруд, заліз­ничних шляхів та ін.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

· Льодовик – це природне багаторічне скупчення льоду на земній поверхні в результаті нагромадження та ущільнення снігу вище снігової лінії.

· Снігова лінія – це межа, вище якої снігу накопичується більше, ніж устигає розтанути протягом року.

· Льодовики бувають гірські й покривні.

· Багаторічна мерзлота – це верхній шар земної кори, що має мінусові темпе­ратури грунтів і гірських порід і містить підземний лід

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Що таке льодовик? Як він утворюється?

2. У чому виявляються особливості утворення льодовиків у горах?

3. Де снігова лінія проходитиме в горах вище – на 30° пн. ш. чи на 50° пн ш.?

4. Де поширені покривні льодовики?

5. Що називають айсбергами? Чим вони небезпечні?

6. За яких умов утворюється багаторічна мерзлота?

7. Поміркуйте, чи можливе утворення льодовиків у Кримських горах. Що і як повинно змінитися для цього в природі?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Яке значення мають водойми у житті людини.
Ви зараз читаєте: ЛЬОДОВИКИ ТА БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА