ЛУГАНСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК



Екологія – охорона природи

ЛУГАНСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК – прир. заповідник у Луганській обл. Утворений у 1968 р. Площа 1608 га. Підпорядкований НАН України. Складається з трьох відділів: Стрільцівський Степ, Провальський Степ та Станично-Луганський відділ (центр, садиба). Стрільцівський Степ розташований на пд. відрогах Середньоросійської височини, у Міловському районі. Територія Л. п. з. – це слабко-хвилясте плато, яке на пд.-зх. переходить у глибокий Крейдяний яр, у сх. напрямку закінчується Глиняним яром.

Флора Стрільцівського

Степу налічує близько 550 видів, з них понад 50 видів ендемічні. Це ділянка цілинного різнотравно-ковилово-типчакового степу, де домінують ковила Лессінга, ковила волосиста, ковила вузьколиста, ковила Іоанна, типчак, стоколос прибережний тощо; з рідкісних видів трапляються пирій ковилолистий, серпій ДОНСЬКИЙ, тюльпан Шренка, брандушка весняна. На схилах ярів і балок поширені степові чагарники: карагана кущова, зіновать руська, таволга звіробоєлиста, терен степовий, мигдаль низький, таволга Литвинова. Стрільцівський Степ відомий також як місце оселення великої колонії реліктового виду тварин – байбака європейського.
Крім того, тут водяться ховрах крапчастий, хом’як звичайний, тушканчик; лисиця, їжак звичайний, їжак вухатий, тхір степовий; трапляються ласка, горностай, перев’язка звичайна. З птахів багато жайворонків, куріпок сірих, трапляються перепел, лунь степовий, боривітер, кібчак, сова болотяна, сова вухата, дуже рідко – стрепет, дрохва (на перельоті).

Провальський Степ розташований на пн.-сх. схилі головного вододілу Донецького кряжа в межах Свердловського району. Рельєф глибоко-розчленований, пасмово-улоговинний, з розвиненою яружно-балковою мережею, численними відслоненнями пісковиків і глинистих сланців. Відділ складається з двох окремих ділянок – Калинівської та Грушівської. Охороняються різнотравно-типчаково-ковилові степи з кам’янистими ділянками і байрачними лісами. У рослинному покриві степів переважають різні види ковили (пухнастолиста, вузьколиста, волосиста, укр. відмінна та ін.), типчак, стоколос прибережний, тонконіг вузьколистий; ін. види степового різнотрав’я і степові чагарники; трапляються півонія вузьколиста, калофака волзька, крокус сітчастий. Ліс. рослинність представлена байрачними дібровами з домішкою ясена звичайного, клена польового, клена татарського, яблуні ліс., в’яза граболистого. Всього у флористичному складі Провальського Степу близько 730 видів вищих рослин. Тваринний світ відділу характеризується наявністю степових, ліс. і пустельних видів, що зумовлено різноманітністю фіз. – геогр. умов території. Тут водяться ховрах крапчастий, тушканчик великий, заєць-русак, тхір степовий, перев’язка звичайна, жовтобрюх; для лісів характерні козуля європейська, куниця кам’яна, ласка, вовчок ліс. З птахів гніздяться жайворонок, кам’янка, славка, бджолоїд, іволга, вівсянка чорноголова, трапляються чегмек, сплюшка, кібчик, перепел.

Станично-Луганський відділ розташований на лівобережжі Сіверського Дінця в межах заплави і борової тераси, у Станично-Луганському районі. Центр, частина заплави ускладнена старицями, озерами, протоками. Рослинний покрив є комплексом ліс., лучної, болотної, водяної та піщано-степової рослинності. На більшій частині відділу зростають заплавні діброви з домішкою в’яза, ясена, липи серцелистої, яблуні ліс.; у підліску – клен татарський, крушина ламка, бруслина бородавчаста. На знижених і прируслових ділянках, по берегах озер і стариць зростають верба і тополя чорна. Вільшняки розташовані на притерасній частині заплави, на перезволожених грунтах; підлісок утворюють свидина, бузина, черемха, калина; у травостої переважають вологолюбні ліс., лучні та лучно-болотні угруповання.

Соснові насадження піщаної тераси – це чисті молоді культури з повною відсутністю трав’яного покриву. Рослинність безлісих ділянок тераси представлена піщано-степовими угрупованнями, які внаслідок антроп. впливу перебувають на різних стадіях дигресії. Усього у флористичному складі відділу близько 630 видів рослин. Багатий тваринний світ: лось, козуля, свиня дика, заєць-русак, білка, куниця ліс., куниця кам’яна, лисиця, багато гризунів, земноводних, плазунів. Серед птахів – зяблик, соловей, шпак, сорокопуд-жулан, синиця велика, вівсянка звичайна, дрізд чорний, дрізд співочий, по берегах гніздяться чирки, качки; трапляються орлан-білохвіст, балобан, скопа, пугач, дрофа, ходуличник.

Усього у заповіднику налічується понад 1030 видів вищих рослин, з них 57 видів – рідкісних; 16 видів занесено до Червоної книги України (ковила відмінна, пирій ковилолистий, серпій донський, калофака волзька, півонія вузьколиста, крокус сітчастий, брандушка весняна, тюльпан Шренка, ковила волосиста, ковила Іоанна та ін.). Крім того, 83 види рослин включено до регіональних списків охорони. Фауна Л. п. з. налічує 66 видів ссавців, 247 видів птахів, 10 видів плазунів, 8 видів земноводних. З рідкісних трапляються перев’язка звичайна, дрохва, скопа, балобан, орлан-білохвіст, тхір степовий, їжак вухатий, пугач, ходуличник, журавель сірий (на перельоті), занесені до Червоної книги України.

Наук, робота у Л. п. з. спрямована на вивчення ландшафтів степу і заплавних лісів, демутаційного процесу рослинного покриву, розробляння наук, основ оптим. режиму заповідання прир. екосистем в умовах антроп. впливу. Ведуться спостереження за програмою “Літопис природи” та за програмою регіонального екол. моніторингу. Приділяється велика увага питанням пропаганди охорони природи. Охороняються унікальні ландшафти на межі ареалів старобельських, донбаських і волзько-донських степів з характерними рослинністю і тваринним світом.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Види обміну речовин.
Ви зараз читаєте: ЛУГАНСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК