ЛЮДСЬКІ ЧЕСНОТИ

ЛЮДИНА СЕРЕД ЛЮДЕЙ

ЛЮДСЬКІ ЧЕСНОТИ

ЩО ЗНАЧИТЬ ПРАВИЛЬНО ЖИТИ?

Українська народна казка

Це було тоді, коли діди наші ще не народилися і прадіди теж, коли ще день і ніч разом могли зустрічатися, а сонце і вночі, і вдень світило.

На березі річки Тікич стояв палац. Жив у ньому цар могутній. Правив він землею багатою. І люди любили свого правителя, бо господарював він мудро. Усі були веселі, уміли працювати та відпочивати. Разом співали, разом раділи, а коли неприємність, то разом і плакали. Ось які люди жили там!

Та було в царя

найдорожче багатство – його діти. Тридцять синів та тридцять дочок. Довкола батька вони, ніби ті зорі на небі. Улюбленицею була в нього найменша дочка на ім’я Зоряна.

Щодня цар виходив на берег широкої річки.

– Розкажи нам, батьку, що там за річкою діється, – просили діти.

– Там теж люди живуть, тільки вони не вміють так жити, як ми. І я мрію, щоб ви, коли підростете, поїхали за той берег річки і навчили людейтого, що ми вміємо, – відповідав на це батько.

– Сумно. Але ми бажаємо жити тут, біля тебе. Як жити без домашнього вогнища? – запитувала менша дочка Зоряна.

– Уже так повелося. Це закон

предків. Люди – мандрівники. Коли вони переходять на нові місця, то приносять щось своє, хороше. І ми беремо від них нове.

Діти росли. набиралися мужності, мудрості и чекали на той час, коли треба відходити з рідної домівки.

І ось прийшов час. Усі діти зібралися. Вийшов до них цар і промовив:

– Пам’ятайте, діти мої, усе, чого я вас навчив. Допомагайте людям і не забувайте рідний дім.

Розлетілися діти в різні краї. Довго чекав батько вісточки від дітей. Минуло багато років. Повернулася додому тільки одна найменша дочка Зоряна й подякувала батькові за все, що від нього отримала.

У тому краї, де опинилася, Зоряна змогла переконати людей жити правильно, уникати війн, виходити зі скрутних становищ по-розумному, переборювати труднощі спільно.

А що ж трапилося з іншими дітьми? Заздрощі, війни, жадоба до багатства, суперечки – усе це поглинуло й проковтнуло решту нащадків царя.

Хто з героїв казки, на твою думку, жив правильно? Обгрунтуй свою відповідь. 2. Запропонуй іншу кінцівку казки. Знайдіть поміж названих нижче рис характеру людські чесноти. 2. Поясніть, чому інші якості не можна віднести до чеснот.

Мужність, відповідальність, скромність, дружелюбність, подільчивість, заздрість, милосердя, хитрощі, привітність, поступливість, тактовність, лінощі, брехливість, наполегливість.

За допомогою батьків дай визначення людських чеснот на прикладі певних вчинків: “Наполегливість – це коли…”; “Мужність – це коли…”; “Тактовність – це коли…”; “Привітність – це коли…”.

ДОБРОСОВІСНИЙ ДИКУН

Дикий індіанець попросив у свого сусіда тютюну. Сусід був не скупим, поліз у кишеню й вийняв звідти повну пригорщу. На ранок дикун знову прийшов до свого сусіда й приніс йому срібну монету, яку знайшов у тютюні.

– Чому ж ти її не залишив собі? – запитав перехожий, який став свідком цієї події. – Той, хто подарував тютюн, подарував тобі й гроші.

Тоді дикун поклав руку на серце та сказав:

– Тут у мене сидять дві людини – добра і зла. Добра каже: “Гроші тобі не належать. віддай їх тому, чиї вони”. Зла людина каже: “Тобі їх віддали – вони твої”. Добра сказала на це: “неправда, тютюн твій, а гроші не твої”. Зла людина знову сказала: “не турбуйся: піди й купи собі щось”. Я не знав, що вирішити, і ліг спати. Але зла і добра людини не переставали сперечатись у мене в серці й не давали заснути всю ніч. Тому вранці я зіскочив з ліжка й відніс гроші назад.

Костянтин Ушинський

Які почуття не давали спати індіанцеві? 2. Як про нього можна ще сказати: хороший, совісний, чесний, дружелюбний? Чому?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ЛЮДСЬКІ ЧЕСНОТИ