Маніфест імператора Олександра II від 19.11.1861



Маніфест імператора Олександра II від 19.11.1861-особливий акт царя, звернений до населення, в якому повідомлялося про селянську реформу, якою в Росії скасовувалося кріпосне право і затверджувалися законодавчі акти (усього 17) щодо відміни кріпосного права Текст “Маніфесту”, як і документи “Загальне положення”, “Місцеві положення” і “Додаткові правила”, були опубліковані 5.III.1861. “Загальні положення про селян, які вийшли з кріпосної залежності” проголошу вали скасування кріпосного права і загальні умови його, які свідчили,

що селянська реформа проводилася в інтересах поміщиків – кріпосників. Поміщицька власність на землю зберігалася. Земельні наділи селяни зобов’язані були викуповувати. До викупу вони вважалися тимчасово зобов’язаними і відробляли на користь поміщика оброк або панщину. В “Положенні про улаштування дворових людей, що вийшли з кріпосної залежності”, йшлося про категорію кріпосних (домашня прислуга), які давно були відірвані від землі і нерідко не мали навіть сім’ї. Ця велика група кріпаків позбавлялася права на землю. “Положення про викуп селянами, які вийшли з кріпосної залежності, їх садибної
осілості і про сприяння уряду до надбання сими селянами у власність польових угідь” визначило кінцеву мету реформи – створення общинної земельної власності селян. Згідно з “Положенням про губернські і повітові у селянських справах установи” створювався апарат проведення реформи і пореформеного регулювання сільського побуту. Були прийняті також “Правила про порядок введення в дію Положень про селян, які вийшли з кріпосної залежності”. Дія цих документів поширювалася на всю Росію. Окремі сепаратні акти враховували особливості регіонів Росії. Це, зокрема, “Місцеве положення про поземельне улаштування селян, поселених на поміщицьких землях в губерніях: Великоросійських, Новоросійських і Білоруських”; “Місцеве положення про поземельне улаштування селян, поселених на поміщицьких землях в губерніях Малоросійських: Чернігівській, Полтавській і частини Харківської”; “Місцеве положення про поземельне улаштування Селян, поселених на поміщицьких землях в губерніях: Київській, Подільській і Волинській”; “Місцеве положення про поземельне улаштування селян, поселених на поміщицьких землях в губерніях: Віленській, Гродненській, Ковельській, Мінській і частини Вітебської”. Два останніх положення відображали дію на території цих губерній у дореформені часи юридичних норм так званих інвентарних правил. Третій масив юридичних актів – “Додаткові правила” – стосувався умов звільнення селян дрібнопомісних власників, “приписних” селян (тобто кріпаків, які відбували панщину на приватних гірничих заводах), робітників пермських приватних гірничих заводів і соляних промислів, селян, які працювали на поміщицьких фабриках і заводах. Інші “Додаткові правила” регулювали скасування кріпосного права в Землі Війська Донського і Сибіру, а також у Бессарабії. Ці акти, затверджені Маніфестом Олександра II, охоплювали територію всієї Російської імперії, крім Естляндської, Курляндської і Ліфляндської губерній (тепер Естонії і Латвії), де особисте визволення відбулося в перші десятиліття XIX ст.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Діатомові водорості.
Ви зараз читаєте: Маніфест імператора Олександра II від 19.11.1861