МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ



Соціологія короткий енциклопедичний словник

МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність дій, вчинків, відносин, невід’ємних від їх суб’єктів – носіїв, завдяки яким відбувається те чи інше соціальне явище, здійснюється соціальний процес, і які становлять внутрішній каркас їх (явища, процесу) існування (функціонування) або перетворення. Структура М. с. складається з таких чинників (елементів), як субстрат дії чи процесу (суб’єкт – носій) у вигляді окремих індивідів чи спільнот; взаємодія індивідів і спільнот у межах певної діяльності

чи певного процесу в об’єктивно (спонтанно) чи свідомо заданому напрямі; способи і засоби дій індивідів і спільнот, за допомогою яких здійснюється соціальний процес або сукупна діяльність. Останній чинник поєднує в собі систему набутих норм і цінностей, організацію (як діяльність і стан), а також соціальні ін-ти. Інтегруючим, структуро-утворювальним елементом М. с. є взаємодія соціальних суб’єктів, до якої залучаються всі інші його елементи й чинники – мотивація поведінки, правові й моральні норми, політ, переконання, соціальний статус і соціальна позиція, організаційно-управлінські дії, інституціальні засоби.

Багатоманітність

соціальних процесів, їх системно – ієрархізований характер зумовлюють те, що соціальні процеси і явища з притаманними їм внутрішніми механізмами в одному контексті, в одній площині самі виступають (або можуть виступати) як соціальні механізми стосовно процесів і явищ в іншому, більш широкому контексті, в більш широкій площині. Так, напр., екон. поведінка громадян України під час проведення реформ має певні механізми своєї регуляції (мотивація, інституції, ЗМІ, неформальні стосунки і т. д.) і водночас сама виступає одним із соціальних механізмів приватизаційних процесів, що відбуваються в суспільстві.

Дія М. с. зачіпає як ті процеси і діяльність людей, що мають цілезаданий, свідомо запрограмований характер, так і ті, що виникають і протікають переважно у спонтанній, непередбачуваній за наслідками формі. Отже, М. с. за характером дії і її наслідками мають подвійну – спонтанно-регульовану природу, коли в одних випадках можуть переважати усвідомлено – керовані її чинники, а в інших – стихійно-спонтанні і коли дія одних чинників сприяє реалізації намірів і планів людей, а для інших – гальмує цей процес, робить непередбачуваними його наслідки.

М. с. тісно пов’язані з соціальними технологіями (див. Технологія соціальна), (спроби якомога більше надати дії М. с. свідомо-керованого характеру саме й реалізуються у створенні соціальних технологій, за допомогою яких можна досягти оптимального варіанту такої дії. Але завжди при цьому слід враховувати принципову обмеженість технологізації дії М. с. і тим більше не допускати ототожнення понять “М. с.” і “технології соціальні”. По-перше, М. с. як соціол. поняття фіксує активно-перетворювальний зміст взаємодії соціальних суб’єктів, у той час як соціальні технології означають структурований за фазами (етапами) процес послідовних трансформацій соціальних об’єктів (соціального стану). По-друге, на відміну від соціальних технологій, які завжди мають цілезаданий і керовано-контрольований на всіх фазах процесу характер, М. с. містить у собі дію спонтанних, латентних чинників, що ускладнює прогнозування конкретних наслідків цієї дії. По-третє, складові елементи, ланки соціальних технологій завжди підпорядковані певним стандартам і діють однозначно за якимось алгоритмом, тоді як складові чинники М. с. мають великий статист, розкид і широкі можливості варіювання. По-четверте, дія М. с. пізнається і коригується в межах можливого, тобто М. с. передусім становить предмет – наук, дослідження, в той час як технологія соціальна винаходиться (проектується, конструюється) з урахуванням мети і об’єктивних властивостей об’єктів трансформації, тобто вона передусім становить предмет соціоінженерної діяльності.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Правопис суфіксів в українській мові таблиця.
Ви зараз читаєте: МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ