Механізми поведінки



Тема 3 ПОВЕДІНКА ТВАРИН

& 50. Механізми поведінки

1. Що викликає певну поведінку у тварини? Ви вже знаєте, що найкращим інструментом для вирішення типових завдань є інстинкти. Розглянемо, як вони діють, на прикладі невеликої риби – колючки триголкової, що поширена в прісних водах і морських прибережжях України. Колючка триголкова вкрита кістковими пластинами й добре захищена голками, на які перетворилися промені її плавців (рис. 50.1).

Молоді особини цієї риби живуть зграями. Вони спільно шукають скупчення планктонних і донних

безхребетних. Якщо хоча б одна риба побачить загрозу, уся зграя сховається на глибині або поміж водоростей. Інстинкти, що працюють у колючки при цьому, стосуються її живлення й захисту від небезпек.

Через рік колючки будуть завдовжки 3,5 – 5 см і залишать зграю. Кожен самець вибере ділянку на мілководді й побудує там гніздо – купку водоростей, що склеєні слизом. Ця поведінка керується інстинктами, які ще не працюють у молодих риб.

Самець обороняє свою ділянку від інших самців. Він нападе на будь-який невеликий об’єкт, що матиме червоне черевце. Із зображених на рисунку 50.2 фігур більш сильну реакцію викличе

нижня: у неї яскравіше виражене червоне черевце. Самець колючки не розмірковує, він демонструє вроджену реакцію на певний характерний подразник. Такий подразник, що запускає певну поведінкову реакцію, називають стимулом.

Стимул, що запускає інстинктивні програми для реакції самця на самку, – це її набухле черевце. Після залицяння самця відбувається нерест і з’являється новий стимул – гніздо з ікрою. Самець охороняє його та рухами плавців забезпечує потік води крізь нього. З ікри з’являються мальки. А це – новий стимул. Майже тиждень самець охороняє мальків, а потім утрачає інтерес до них і до розмноження аж до наступного року.

Механізми поведінки

Рис 50.1. Самець (із червоним черевцем) і самка триголкової колючки

Механізми поведінки

Рис 50.2. Моделі суперника для самця колючки триголкової. Здогадайтеся, яка модель більшою мірою буде нагадувати самцю колючки суперника

2. Потреба – мотивація – поведінка. Ми побачили, що поведінка самця колючки змінюється з часом. Залежно від віку й пори року поведінка риби задовольняє різні її потреби. У молодому віці – це потреба в живленні та виживанні, у зрілому – додається ще й потреба в розмноженні. Потреба в живленні зберігається протягом усього життя колючки. Але під час розмноження задовольняється не вона, а інша потреба. Самець не їсть мальків із власного гнізда, тому що його поведінкою керує інша потреба.

Ми впевнилися, що поведінка особини може задовольняти різні її потреби. Причиною цього є те, що поведінкою керує не потреба сама по собі, а мотивація, спонукання до певної дії. Наприклад, щоб особина почала їсти, у неї має з’явитися кормова мотивація. А з’явиться вона за двох умов: якщо тварина має потребу в їжі (вона зголодніла) і якщо вона отримала певний стимул (побачила їжу). Потреби властиві виду в цілому, але в певний момент можуть бути неактивними.

Мотивація – активована потреба. Колючка має потребу в їжі. Якщо на цю потребу буде накладений стимул (наприклад, зовнішній вигляд личинки комара), активується кормова мотивація. Вона запустить інстинктивні дії для захоплення їжі та, можливо, досвід попередніх вдалих і невдалих спроб спіймати таких личинок.

Таким чином, поведінку більшості тварин можна описати за допомогою схеми (рис. 503). Поведінка – це вплив організму на середовище, який забезпечують вроджені й набуті механізми. Вони є наслідком мотивацій, що з’являються завдяки наявності певних потреб і характерних стимулів. Відмінності різних тварин стосуються співвідношення між вродженими й набутими механізмами. Інстинкти й прості рефлекси дають можливість вирішувати типові для виду “завдання”. Набута поведінка допомагає забезпечувати більш гнучку поведінку особин.

3. Елементарна розумова діяльність. А як тварини вирішуватимуть завдання, з якими ніколи не стикалися?

На початку XX ст. психолог Вольфганг

Кьолер проводив широковідомі експерименти з шимпанзе. В одному з них шимпанзе заходить у клітку, де під стелею, вище, ніж можна дотягнутися, висить банан. Ця мавпа ніколи не стикалася з такою проблемою. Вона намагається дотягнутися або дострибнути до їжі, та з часом припиняє спроби. У клітці залишені певні речі, але ні врождені, ані набуті механізми поведінки не можуть допомогти мавпі отримати їжу. Через деякий час шимпанзе будує піраміду з ящиків, залазить на неї й дістає банан (рис. 50.4)!

Механізми поведінки

Рис. 50.3. Схема механізмів поведінки більшості тварин

Механізми поведінки

Рис. 50.4. Експеримент В. Кьолера з шимпанзе. Цим світлинам – майже сто років!

До вирішення такого завдання здатні не всі особини. Деякі з них починають робити хаотичні рухи, під час яких іноді випадково вирішують проблему (це має назву способу спроб і помилок). Інші особини відмовляються від спроб вирішити завдання й перестають звертати увагу на банан.

Завдяки чому шимпанзе зміг упоратися із завданням? Спроби й помилки, що допомогли йому впоратися з завданням, виконувалися в його психіці. Можна припустити, що він шукав рішення, застосовуючи уявну модель кімнати, де перебував. Це свідчить про наявність у шимпанзе здібностей, які є основою інтелекту людини. Механізм такої поведінки називають елементарною розумовою діяльністю.

До елементарної розумової діяльності здатні нечисленні тварини. Серед них – мавпи, дельфіни, папуги та воронові птахи. Для пояснення поведінки таких тварин недостатньо механізмів, що показані на рисунку 50.3. Їхню поведінку забезпечують більш різноманітні механізми (рис. 50.5).

Чим краще в певного виду працюють “вищі” механізми, що зумовлюють поведінку (наприклад, елементарна розумова діяльність), тим менше значення для них мають “нижчі” механізми (прості рефлекси й інстинкти).

Порівняйте поведінку гідри та шимпанзе, і ви зрозумієте, який довгий шлях пройшла еволюція поведінки тварин!

Робота механізмів, що забезпечують поведінку тварин, залежить від мотивації (внутрішнього спонукання до певної дії). Мотивація виникає за наявності відповідної потреби й у відповідь на характерний стимул. У деяких елементарної розумової діяльності найрозвиненіших видів тварин реєструються прояви елементарної розумової діяльності (початкової здатності використовувати уяву про середовище).

Механізми поведінки

Рис 50.5. Схема механізмів поведінки тварин, у яких можна зареєструвати прояви

Стимул; мотивація; потреба; елементарна розумова діяльність.

1. Чи може потреба, що є характерною для виду, у певний момент не відображатися в мотиваціях особини? Наведіть приклади.

2. Проаналізуйте потреби й мотивації, що зумовлюють поведінку колючки триголкової, описану в параграфі.

3. Згадайте, як відбувається нерест сірої ропухи (рис. 22.1, с. 87). Висловте припущення, які механізми забезпечують описану поведінку.

4. Проаналізуйте свій певний поведінковий акт (якусь вашу окрему дію). Які потреби ви задовольняли, яка мотивація була причиною вашої активності?

4. Поведінка людини. Людина – тварина з незвичайною поведінкою. Еволюція наших предків була спрямована на розвиток здатності вирішувати найрізноманітніші завдання. І в людини, і в інших представників родини Гомініди (рис. 30.6, с. 127) більшість інстинктів утрачені (рис. 50.6). У людини залишаються тільки нечисленні прості рефлекси (наприклад, колінний рефлекс, рис. 49.2, с. 194) і найпростіші інстинкти (наприклад, смоктання молока дитинчатами). Певної незалежності набула людська культура. Культурне спадкування відбувається не лише під час взаємодії двох особин; засоби її передачі здатні існувати самі по собі (як-от цей підручник).

Тривають гострі суперечки, якою мірою на поведінку людини впливають уроджені механізми. Якщо інтелекті культурне спадкування витіснили інстинкти, чи можна позбутися біологічної основи поведінки?

Еволюційна психологія – наука про біологічні основи поведінки людини – доводить, що ця основа зберігається й значною мірою впливає на сучасних людей. Наші мотивації лише частково залежать від інтелекту й культури. Як і в інших тварин, важлива частина завдань, які вони ставлять перед інтелектом, є вродженими. Ми далеко не завжди усвідомлюємо, які стимули впливають на нас і активують неусвідомлювані або лише частково усвідомлювані мотивації. Особливо вроджені стимули й мотивації впливають на репродуктивну, батьківську й ієрархічну (відношення влади й покори) поведінку людини.

Механізми поведінки

Рис. 50.6. Схема поведінки людини


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Найбільші країни євразії.
Ви зараз читаєте: Механізми поведінки