МІКРОЦЕНОЗ

Related posts:

1. ІНГРЕДІЄНТ ФІТОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ІНГРЕДІЄНТ ФІТОЦЕНОЗУ – однорічні рослини, які займають вільні місця між компонентами фітоценозу....
2. АГЛОМЕРАЦІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ РОСЛИН – фітоценозу що складається з кількох екологічно однорідних видів....
3. ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ – ставлення організмів до теплоти. Розрізняють пойкілотермні організми з т-рою тіла, що залежить від навколишнього середовища і меншою мірою від внутр. теплообміну (всі рослини, мікроорганізми, холоднокровні тварини), та гомойотермні організми, які мають регуляцію внутр. теплообміну і більш значний теплообмін із зовн. середовищем (ссавці, птахи)....
4. ЯРУС Екологія – охорона природи ЯРУС – структ. частина фітоценозу, відособлена від ін. не лише морфологічно, флористично та екологічно, а й фітоценотично....
5. ЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОЗ – будь-яке біотичне угруповання. Розрізняють зооценози (угруповання тварин), фітоценози (угруповання рослин), мікробоценози (угруповання мікроорганізмів) та ін. Як правило, термін “Ц.” замінюють терміном “біоценоз”....
6. ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗУ – періодичні та неперіодичні зміни рослинних угруповань, за винятком еволюц.- істор. процесу їх формування (ценогенезу), що розглядається окремо....
7. ЛАБІЛЬНІСТЬ (екол.) Екологія – охорона природи ЛАБІЛЬНІСТЬ (екол.) – нестійкість організму щодо змін зовн. і внутр. середовища....
8. ГАВАНЬ Екологія – охорона природи ГАВАНЬ – внутр. частина порту, призначена для стоянки суден, часто забруднена різними відходами....
9. ПОЙКІЛОТЕРМІЯ Екологія – охорона природи ПОЙКІЛОТЕРМІЯ – властивість організму змінювати т-ру свого тіла залежно від т-ри зовн. середовища (нездатність до сталої внутр. терморегуляції)....
10. СИНУЗІЯ Екологія – охорона природи СИНУЗІЯ -1) екологічно і просторово відокремлені частини фітоценозу, що складається з рослин однієї або кількох близьких життєвих форм’, 2) сукупність популяцій рослин і тварин, пов’язаних між собою заг. вимогами до середовища існування....
11. СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ – здатність біосфери протистояти зовн. косм. і внутр. впливам, включаючи будь-яку антроп. діяльність....
12. САМООРГАНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи САМООРГАНІЗАЦІЯ – чітко визначена послідовність фіз.-хім. та біол. явищ у прир. системах, яка зумовлена внутр. та зовн. обмеженнями і веде до формування функціонально єдиного цілого....
13. АВТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АВТОГЕНЕЗ – учення, за яким істор. розвиток організмів відбувається нібито незалежно від умов існування, лише під впливом особливих внутр. сил або тенденцій організму до вдосконалення....
14. СТАЦІЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись із середовищем біоценозу, фітоценозу, парцели, едасфери та її частин; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Напр., мокрі, вологі, свіжі або сухі заплавні луки. Типові для виду С. мозаїчно розподілені в межах видового ареалу, […]...
15. ГІДРОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОБІОЛОГІЯ – наука, що вивчає живі організми прісноводних та мор. водойм і водостоків {річок, каналів) у взаємодії їх між собою та з навколишнім середовищем, а також біол. продуктивність океанів, морів і внутр. вод....
16. ПАРЦЕЛА Екологія – охорона природи ПАРЦЕЛА – 1) структурна частина горизонтального розчленування фітоценозу (або біогеоценозу), що охоплює всю його товщу і виділяється за густотою населення окремих видів рослин (в основному домінантів) та особливостями мікросередовища; 2) сукупність поодиноких особин або сімей (велика сім’я), що мешкають у безпосередній близькості одна від одної, а тому часто контактують між собою; […]...
17. ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА – саморегулювання системи, що базується на різноякісності її численних складових підсистем, які відбираються в результаті зовн. впливів середовища та внутр. взаємодій у самій системі (напр., прир. добір)....
18. АЕРОТОП Екологія – охорона природи АЕРОТОП – внутрішня атмосфера екосистеми, що є приземним шаром повітря, склад і режим якого залежать від безпосереднього впливу внутр. компонентів екосистеми, насамперед рослинності і грунту....
19. ПРИРІСТ РІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРИРІСТ РІЧНИЙ – 1) у застосуванні до продукції агро – чи фітоценозу та популяцій цінних тварин – збільшення кількості (ваги, маси) особин протягом року; 2) анатомо-морф. шар (кістки, деревини та ін.), що утворюється (наростає) за рік; як правило, добре помітний на зрізах (стовбура дерева, кістки, зуба, отоліту тощо)....
20. ЗЕМЛІ АРИДНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ АРИДНІ – території з посушливим кліматом, який визначає характер грунт, та рослинного покриву, бідність внутр. вод та водний режим, характер розселення, тип господарювання тощо....
21. БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ Екологія – охорона природи БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ – здатність живої тканини та організмів тварин і людини за допомогою спец, фізіол. пристосувань (т. з. бар’єрів) забезпечувати вибіркове проникнення із зовн. середовища у внутр. одних речовин і видалення з останнього ін....
22. ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ ВІКОВА Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ ВІКОВА – відносно оборотні або необоротні зміни біотичних угруповань, зумовлені, як правило, не зовсім цикл, (періодичними) зовн. або внутр. чинниками, які відбуваються протягом тривалого часу (багатьох віків)....
23. ГАЗОЛІН Екологія – охорона природи ГАЗОЛІН – суміш летких рідких вуглеводнів, призначена для застосування як палива для карбюраторних двигунів внутр. згоряння, як розчинник тощо. Під час згоряння Г. виділяється невелика кількість шкідливих вихлопних газів....
24. ГЕОФІЗИКА Екологія – охорона природи ГЕОФІЗИКА – комплекс фіз. наук, що вивчають фіз. будову Землі, її властивості та процеси, які відбуваються в твердій (літосфера), рідкій (гідросфера) і газоподібній (атмосфера) оболонках планети під впливом внутр. сил Землі і косм. тіл....
25. ГАЗИ ВИХЛОПНІ Екологія – охорона природи ГАЗИ ВИХЛОПНІ – гази, що викидаються двигунами внутр. згоряння. До їх складу входить значна кількість шкідливих отруйних компонентів (СО2, СО, свинець тощо), вміст останніх регулюється держ. стандартами. Див. також Автотранспорт....
26. ЗАКОН ЕКОЛОГІЧНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЕКОЛОГІЧНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ – в екосистемі, як і в будь-якому ін. цілісному прир.-системному утворенні, особливо в біотичному угрупованні, всі види, що входять до неї, та абіотичні екол. компоненти функц. відповідають один одному. Випадання однієї частини (напр., знищення виду) неминуче призводить до зниження всіх ін. тісно пов’язаних з нею частин системи та […]...
27. СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ – сили та явища природи, зобов’язані своїм походженням життєдіяльності організмів, що існують нині (для ендопаразитів та багатьох мікроорганізмів ним є внутр. середовище організму-хазяїна)....
28. ПОЯС ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ПРИРОДНИЙ – 1) див. Пояс фізико-геогр.; 2) те саме, що й біозона в біосферній термінології, – екосистема частини біогеогр. зони (біоорбісу), що звичайно об’єднує кілька біомів та формує на основі особливостей клімату (енергетики) в межах комплексу біоценозів біоорбісу, що склався еволюційно. П. п., або біозона, має свій істор. зумовлений колообіг […]...
29. ПАСІОНАРНІСТЬ Екологія – охорона природи ПАСІОНАРНІСТЬ – нездоланне внутр. прагнення (усвідомлене чи ні) до діяльності, що охоплює одну особину або колектив (популяцію людей чи тварин) і спрямоване на досягнення якоїсь мети (часто ілюзорної), що уявляється даній особині чи колективу (популяції) ціннішою за власне життя....
30. ЛАМАРКІЗМ Екологія – охорона природи ЛАМАРКІЗМ – перша цілісна концепція еволюції живої природи, сформульована Ж. Б. Ламарком, згідно з якою види рослин і тварин постійно змінюються, ускладнюються під впливом зовн. середовища і деякого внутр. прагнення всіх організмів до вдосконалення....
31. СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМІВ – здатність організмів протистояти екстремальним і стресовим впливам зовн. середовища. Основними засобами подолання цих впливів є мобілізація внутр. резервів (ферментативного, гормонального та нервового регулювання) і відповідної поведінки, в т. ч. перехід у стан спокою, або анабіозу....
32. ТЕКТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ТЕКТОГЕНЕЗ – сукупність процесів розвитку верхніх шарів Землі під впливом тектонічних рухів....
33. АЕРОКЛІМАТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АЕРОКЛІМАТОЛОГІЯ – розділ кліматології, що вивчає клімат, умови шарів атмосфери, віддалених від земної поверхні....
34. РИБОРОЗВЕДЕННЯ Екологія – охорона природи РИБОРОЗВЕДЕННЯ – заходи для штучного розведення і випускання в прир. водойми личинок і молодняку прохідних риб, переважно лососевих і осетрових. Р. здійснюється в усіх головних рибопром. районах і внутр. морях. Сприяє швидшому відновленню рибних запасів порівняно з прир. процесом....
35. АНТИДЕТОНАТОРИ Екологія – охорона природи АНТИДЕТОНАТОРИ – хім. сполуки, які добавляють до палива двигунів внутр. згорання з метою підвищення його детонаційної стійкості. Найпоширенішим А. є тетраетилсвинець. Останнім часом його використання дещо скорочується через високу токсичність. Як замінники пропонуються аром, вуглеводні, ефіри, спирти....
36. СИЛІЦІЮВАННЯ Екологія – охорона природи СИЛІЦІЮВАННЯ – насичення поверхневих шарів сталі кремнієм для підвищення її стійкості проти корозії, спрацювання тощо....
37. ГОМЕОСТАЗ Екологія – охорона природи ГОМЕОСТАЗ – відносна динамічна сталість складу, фіз.-хім. та біол. властивостей внутр. середовища організму людини і тварин, стійкість основних фізіол. функцій живого організму. Стосовно біоценозів Г. – це збереження сталості видового складу і числа особин. Г. характерний і необхідний для всіх природних систем....
38. ВОДОЙМА ДИСТРОФНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА ДИСТРОФНА – неглибока внутр. водойма (прісноводна екосистема) з темно-коричневим забарвленням води, збагачена гуміновими кислотами, що зв’язують мін. речовини у сполуки. Донні відклади тут повністю не мінералізуються, що спричинює утворення і нагромадження торфу. Це, як правило, невеликі ліс. озера в зоні мішаних і хвойних лісів....
39. ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗМЕНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗМЕНА – саморегулювання системи, що повністю чи частково відбувається за командами з керівного центру (напр., мозку у вищих тварин) або багатьох центрів-організаторів (фактичний стан організмів, який крім мозку регулюють залози внутр. секреції та секреторні виділення багатьох ін. органів і тканин)....
40. ГІДРОЗМИВАННЯ Екологія – охорона природи ГІДРОЗМИВАННЯ – метод очищення тваринницьких комплексів за допомогою струменя води. Часто спричинює забруднення водойму а також поверхневих шарів грунту....