МІКРОЕЛЕМЕНТИ

Related posts:

1. АНАЕРОБІОЗ Екологія – охорона природи АНАЕРОБІОЗ, аноксибіоз – життя за відсутності вільного кисню. Це поняття запровадив Л. Пастер. У 1861 р. він довів, що мікроорганізми, які викликають маслянокисле бродіння, гинуть за наявності кисню. Для анаеробів це звичайна умова існування, для деяких багатоклітинних тварин – лише тимчасовий стан, що забезпечує їх виживання за несприятливих умов. В аеробів […]...
2. Макро та мікроелементи, значення води та водневих зв’язків у процесах життєдіяльності клітини МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.2. Молекулярно-генетичний і клітинний рівні організації життя 1.2.2. Структурно-хімічна і функціональна організація еукаріотичних клітин 1.2.2.2. Макро та мікроелементи, значення води та водневих зв’язків у процесах життєдіяльності клітини Жива клітина містить обмежений набір хімічних елементів, причому шість із них складають більше 99 % від її загальної маси: С, […]...
3. Макро – і мікроелементи та їх значення для деревних рослин Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 6. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОДУКУВАННЯ ДЕРЕВНОЇ МАСИ 6.2 Макро – і мікроелементи та їх значення для деревних рослин Жива речовина утворюється з комбінацій 20-23 хімічних елементів, але основна кількість маси представлена усього чотирма: киснем (70%), вуглецем (18%), воднем (0,5%), азотом (0,3%), тому можна зробити висновок, що лісові […]...
4. Значення і функції крові. Кров як компонент внутрішнього середовища організму Відповіді на питання до екзамену з курсу Основи біології та генетики Значення і функції крові. Кров як компонент внутрішнього середовища організму. Основні функції: 1. Дихальна функція полягає в переносі кисню від легень до тканин організму та СО2 від клітин до легень. Ця функція забезпечує енергією організм. 2. Поживна – кров розносить по тілу поживні речовини […]...
5. АДСОРБЦІЯ Екологія – охорона природи АДСОРБЦІЯ – вбирання (поглинання) речовини (адсорбата) з газоподібного середовища або розчину поверхневим шаром твердого тіла (адсорбента) або рідини. Розрізняють фіз. А. і хемосорбцію. Ефективність А. залежить від природи адсорбента й адсорбата, властивостей і конц. адсорбованої речовини, т-ри. У біол. системах А. – перша стадія вбирання субмікроскопічними колоїдними структурами, клітинами і тканинами […]...
6. АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН – нагромадження радіоакт. речовин (РР) компонентами біосфери – атмосферою, гідросферою та верхньою зоною літосфери. Особливо енергійно відбувається в організмах. Кожна А. РР характеризується певними швидкостями перетворень під час обміну речовин та виходу з біол. колообігу, що супроводжується їх акумуляцією в повітрі, воді і грунті. А. РР характеризується коеф. […]...
7. ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (біол.) Екологія – охорона природи ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (біол.) – зменшення або усунення чутливості організму людини чи тварин до Повторного введення хім. (переважно білкових) речовин, що спричинюють виникнення алергічного стану....
8. АВІТАМІНОЗ Екологія – охорона природи АВІТАМІНОЗ – захворювання людини і тварин, що розвиваються внаслідок тривалої нестачі або відсутності в їжі чи кормах вітамінів. Внаслідок А. порушуються обмін речовин, активність окислювально-відновних процесів, ферментів, що беруть участь у процесах енергет. обміну (в разі нестачі вітамінів В1, В2, РР, С, Е та ін.), процеси біосинтезу білків і нуклеїнових кислот […]...
9. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
10. УГРУПОВАННЯ СТАБІЛЬНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ СТАБІЛЬНЕ – угруповання, що існує не визначено тривалий час (як правило, у фазі сукцесійного клімаксу) з нульовою біол. продуктивністю, оскільки вся його валова продукція витрачається в ході внутрішньоценозного обміну речовин....
11. ВІТАМІНИ І МІКРОЕЛЕМЕНТИ Мета: поглибити знання учнів про вітаміни і мікроелементи, їх вплив на здоров’я; довести перевагу натуральних продуктів; розповісти про негативний вплив на здоров’я смажених страв; виховувати навички культури і гігієни правильного харчування, бережливого ставлення до свого здоров’я; формувати мотиваційну установку на споживання корисної для здоров’я їжі. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Гра […]...
12. ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) – несприйнятливість живих організмів до збудників інфекц. хвороб та впливу деяких чужорідних речовин (отрут). Зумовлюється сукупністю успадкованих і набутих біол. особливостей та механізмів організму, які здатні протистояти шкідливому впливу мікробів і токсинів. Розрізняють прир. і набутий І. (т. і л.). Прир. І. (т. і л.) є стійкою […]...
13. Органи рослин Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ Царство Рослини Органи рослин У вищих рослин із тканин формуються органи. Усі органи поділяють на вегетативні та генеративні. Вегетативні органи – корінь і пагін – виконують функції росту, живлення, обміну речовин, виділення продуктів обміну тощо. Вегетативні органи не беруть участь у статевому розмноженні. […]...
14. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
15. ГОМЕОСТАЗ Екологія – охорона природи ГОМЕОСТАЗ – відносна динамічна сталість складу, фіз.-хім. та біол. властивостей внутр. середовища організму людини і тварин, стійкість основних фізіол. функцій живого організму. Стосовно біоценозів Г. – це збереження сталості видового складу і числа особин. Г. характерний і необхідний для всіх природних систем....
16. ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
17. Вакуолі – БУДОВА КЛІТИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БУДОВА КЛІТИНИ Вакуолі Вакуолі (від лат. vacuus – порожній) – порожнини в цитоплазмі, заповнені рідиною і оточені мембраною. У клітинах тварин, переважно одноклітинних, містяться травні вакуолі, в яких перетравлюються поживні речовини, а також скоротливі, які регулюють внутрішньоклітинний тиск і беруть участь у процесах дихання й виділення. […]...
18. БІОТЕЛЕМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕЛЕМЕТРІЯ – дистанційне дослідження біол. явищ і вимірювання біол. показників організмів за допомогою прикріпленого до них датчика. Сигнали останнього реєструються на пункті приймання інформації, де вона обробляється й аналізується. Основні галузі застосування Б.: дослідження фізіології та екології тварин, фізіології праці і спорту, космічна біологія, медицина....
19. НАГРОМАДЖЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ Екологія – охорона природи НАГРОМАДЖЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ – підвищення конц. речовин у біол. системах. Тварини, рослини і людина отримують необхідні для життєдіяльності хім. речовини переважно з їжі і нагромаджують їх у своєму організмі. Цей процес наз. нагромадженням. Оскільки радіоакт. ізотопи не відрізняються за хім. властивостями від не радіоакт. ізотопів того самого елемента, вони […]...
20. ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
21. ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ – привнесення у воду чи утворення в ній (синтез, розмноження тощо) фіз., хім. та біол. агентів, які несприятливо впливають на середовище життя або завдають шкоди матер. цінностям....
22. ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) Екологія – охорона природи ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) – об’єднання в ціле будь-яких окремих частин, функц. об’єднання окремих фізіол. процесів у складну координовану пристосувальну діяльність цілісного організму. І. характерна для живих систем на будь-якому рівні їхньої організації. В багатоклітинному організмі І. виражається в процесах його онтогенезу. На рівні угруповань – популяцій, видів і біоценозів. І. виявляється в […]...
23. ІНФОРМАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА Екологія – охорона природи ІНФОРМАЦІЯ ГЕНЕТИЧНА – програми про склад, будову і характер обміну речовин, що входять до складу організму, які спадково передаються від предків і закладені в спадкових структурах організму у вигляді сукупності генів (ген. код). Потенціальна різноманітність ген. коду в межах виду дуже висока (до 10 1000 біт). У багатоклітинних організмів, які розмножуються […]...
24. ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН – здатність організмів визначати своє статичне положення в просторі при пересуванні та міграції. Основу О. т. становлять складні біол. процеси, які здійснюються за допомогою органів чуття, біолокації (кити, кажани), смаку та нюху (комахи, хижаки), хеморецепції складу води (риби, ракоподібні), реакцій організму на отриману з довкілля та опрацьовану ЦНС інформацію. […]...
25. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ – умови існування (сукупність абіотичних та біотичних чинників) окремого організму або біоценозу загалом, що впливають на їхній ріст і розвиток....
26. КОЛО БІОТИЧНОГО ОБМІНУ МАЛЕ Екологія – охорона природи КОЛО БІОТИЧНОГО ОБМІНУ МАЛЕ, коло біотичного обміну біогеоценотичне – багаторазовий безупинний циклічний, але нерівномірний у часі і не замкнений обіг частини речовин, енергії та інформації, що входять у біосферне коло обміну в межах елементарної екол. системи – біогеоценозу....
27. ДИСИМІЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ДИСИМІЛЯЦІЯ – один з етапів обміну речовин у живому організмі – окислювально-відновний процес розкладання орг. сполук, що входять до складу живих тіл, на прості речовини. Внаслідок Д. відбувається оновлення живої матерії й виділяється необхідна для забезпечення життєдіяльності організму енергія....
28. БІОМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОМЕТРІЯ – галузь біології, що вивчає статистичний аналіз групових біол. явищ, розділ варіаційної статистики, методами якої (теорія ймовірностей, математична статистика) обробляють експериментальні дані спостережень та проводять планування кількісних експериментів. Основний метод Б. полягає у виборі певної статистичної моделі, перевірці відповідності її експериментальним біол. даним та в аналізі стат. і біол. результатів, […]...
29. СПОКІЙ У РОСЛИН Екологія – охорона природи СПОКІЙ У РОСЛИН – стан майже повного припинення життєдіяльності рослинних організмів, що дає змогу рослинам витримувати несприятливі умови існування (зимовий холод, літні посухи тощо). Характеризується різким зниженням інтенсивності обміну речовин і глибокими змінами вмісту клітин (втратою вологи, нагромадженням речовин, що гальмують ріст). Розрізняють вимушений спокій, зумовлений несприятливими умовами зовн. середовища (низькою […]...
30. ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН – фізіол. процес вбирання і засвоєння рослиною поживних речовин. Ж. р. є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяються на гетеротрофні, тобто такі, що живляться готовими орг. сполуками (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні вищі рослини), та автотрофні, яким властиве мін. живлення, тобто вони синтезують орг. сполуки […]...
31. РИЗОСФЕРА Екологія – охорона природи РИЗОСФЕРА – шар Грунту (2- З мм), що прилягає безпосередньо до коріння і кореневих волосків рослин. Характеризується високим рівнем біол. активності, зумовленої Виділенням корінням орг. речовин та слизів, йонообмінними та поглинальними процесами, наявністю гіфів мікоризних грибів, величезним скупченням мікроорганізмів (т. з. бактеріориза). Склад мікрофлори залежить від типу грунту, виду і віку […]...
32. ВІТАМІНИ – ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ ВІТАМІНИ Крім білків, жирів, вуглеводів, води і мінеральних солей, їжа повинна містити ще й особливі органічні сполуки – вітаміни, які беруть активну участь у всіх біохімічних і фізіологічних процесах. Вітаміни впливають на ріст, розвиток, обмін речовин організму і є ферментами або входять до їхнього складу. За […]...
33. НЕКТАР Екологія – охорона природи НЕКТАР – цукриста рідина, яка виділяється нектарниками квітів багатьох рослин. Н. приваблює комах-запилювачів (іноді й птахів). За складом Н. – водний р-н цукрів з невеликою домішкою азотистих і аром, речовин, орг. кислот, ферментів. Кількість Н., виділеного окремою квіткою за час цвітіння, у різних рослин різна (у липи від 0,15 до 7,46 […]...
34. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
35. БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА Екологія – охорона природи БІОДИНАМІЧНА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА – система землеробства, що грунтується на основних теор. положеннях Рудольфа Штайнера. Згідно з цією системою необхідні продукти рослинного походження отримують у замкненому циклі с.-г. виробництва без застосування мін. добрив. З бур’янами борються мех. і біол. методами, із шкідниками агрокультур – засобами природного походження. У Б. с. з. важливі […]...
36. ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати значні підвищення т-ри порівняно з оптимальною. Ж. р. забезпечується зміною обміну речовин, специф. фіз.-хім. властивостями організму, зокрема, підвищеними в’язкістю та гідрофільністю цитоплазми, посиленням транспірації тощо. Серед вищих рослин найбільш жаростійкими є сукуленти....
37. РИТМИ ЦИРКАННІ Екологія – охорона природи РИТМИ ЦИРКАННІ, ритми циркануальні – повторювані зміни інтенсивності й характеру біол. процесів та явищ з періодом приблизно від 10 до 13 міс. Р. ц. в чистому вигляді спостерігаються лише за сталих лабораторних умов. Розходження Р. ц. з періодичністю дії чинників зовн. середовища, очевидно, свідчить про їхню ендогенну природу....
38. ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ води Екологія – охорона природи ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ води – сукупність біол. та фіз.-хім. характеристик води: трофосапробності, солоності та твердості, водневого показника (рН), конц. забруднювальних речовин....
39. РОЛЬ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ, ПЕЧІНКИ І КИШКОВИХ ЗАЛОЗ У ТРАВЛЕННІ – ТРАВЛЕННЯ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ТРАВЛЕННЯ РОЛЬ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ, ПЕЧІНКИ І КИШКОВИХ ЗАЛОЗ У ТРАВЛЕННІ Процес перетравлення їжі у кишечнику відбувається під дією травних соків, що виділяються підшлунковою залозою, печінкою і кишковими залозами. Підшлункова залоза складається з клітин двох типів: одні виділяють травний сік, інші – гормон інсулін. Підшлунковий сік надходить у дванадцятипалу кишку двома […]...
40. ДІАСПОРА (біол.) Екологія – охорона природи ДІАСПОРА (біол.) – частина рослини, що відокремлюється від неї природно і виконує функції розмноження і поширення цієї рослини. Це може бути спора, насінина, цибулина, бульба тощо....