МІКРОКЛІМАТ

Related posts:

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПАСІКИ ОРГАНІЗАЦІЯ ПАСІКИ – грунтується на декількох необхідних умовах. Насамперед з’ясовують медоносні ресурси та природні угіддя, наявні в цій місцевості. Залежно від отриманих даних визначають кількість бджолосімей, необхідну для їхнього запилення, і можливу першу закупівлю сімей з урахуванням їхнього подальшого розвитку. Підраховують витрати, необхідні для будівництва вуликів, зимівників, пасічного обладнання й інвентарю. Необхідно враховувати ті кошти, […]...
2. ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ – проводиться для перенесення цієї сім’ї на пасіку. Для цього дуплянки або ящики з льотками натирають мелісою, запах якої дуже приваблює бджіл, усередину ставлять старі стільники й навішують їх на дерева. Дуплянки розміщають не ближче ніж за 3 км від пасіки, щоб виловлена сім’я бджіл не повернулася на старе місце. Найкращий час […]...
3. ВИВЕЗЕННЯ ПАСІК ВИВЕЗЕННЯ ПАСІК – необхідний для максимального використання наявного в природі узятку й запилення сільськогосподарських культур. Кожний бджоляр повинен заздалегідь спланувати В. п. на місця, де ростуть медоноси, знати їхнє розміщення, займану площу, час цвітіння, запас нектару. Стаціонарна пасіка відрізняється від кочової тим, що вона рідко буває забезпечена добрим медозбором протягом усього бджільницького сезону. Найчастіше пасіки […]...
4. КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗНАК МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗНАК МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ. Медоносна бджола належить до класу комах, розряду перетинчатокрилих, сімейства бджолиних, роду бджіл, що нараховує 4 види. Морфологічні ознаки – визначаються довжиною воскових дзеркалець, хоботка, крил, сегментів і ніжок. За цим даними можна судити про продуктивність бджіл. Анатомічні ознаки дозволяють визначити робоче навантаження й довжину медяного зобка робочої бджоли, кількість яйцевих трубочок […]...
5. ПІДГОТОВКА БДЖОЛОСІМЕЙ ДО ГОЛОВНОГО УЗЯТКУ ПІДГОТОВКА БДЖОЛОСІМЕЙ ДО ГОЛОВНОГО УЗЯТКУ – нарощування сили сімей до початку узятку. Ця робота проводиться залежно від типу узятку, його особливостей у цій місцевості, часу головного узятку й системи вуликів на пасіці. Основною умовою в цій роботі має бути забезпечення бджолиних сімей у весняно-літній період безперервним узятком. Необхідно використовувати будь-яку можливість для одержання товарних медів. […]...
6. ПАСОВИЩНА ДІЛЯНКА ПАСІКИ ПАСОВИЩНА ДІЛЯНКА ПАСІКИ – сукупність сільськогосподарських територій і природних угідь, що розташовані в межах літання бджіл цієї пасіки. П. д. п. умовно визначається двокілометровим радіусом продуктивного літання бджіл, що складає приблизно 1250 га. На цій території має рости достатня кількість медоносів. Вибір ділянки для стаціонарної пасіки повинен проводитися з таким розрахунком, щоб бджоли весь весняно-літній […]...
7. КОЧІВЛЯ ПАСІК КОЧІВЛЯ ПАСІК – перевезення вуликів із бджолами до медоносів, припадає зазвичай на спекотний літній час і вимагає особливої підготовки. Місце для розміщення вуликів має бути підготоване заздалегідь і так, щоб у спекотний час дня вулики знаходилися в тіні дерев або чагарників. Перевезення пасіки бджоляр здійснює у вечірній або нічний час, після припинення літання бджіл. У […]...
8. РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від ряду причин. На відкритій місцевості бджола відлітає від свого житла в середньому на 5 км, а в місцях, де є безліч орієнтирів (ліси, чагарники, паркани, будівлі), вона може відлітати на 10 і більше кілометрів. Таку відстань частіше долають бджоли-розвідниці. Натомість масове літання бджіл, при наявності сильних медоносів, зазвичай складає […]...
9. РЕФЛЕКСИ РЕФЛЕКСИ – реакція організму на подразники зовнішнього середовища. Р. бувають уроджені, що передаються з покоління в покоління (безумовні), і придбані протягом життя (умовні). Умовні Р. виробляються в бджіл на основі безумовних. Умовний Р. можна виробити в бджіл на запах, колір, місце, але при цьому вони повинні одержувати підкріплення (безумовний Р.) у вигляді їжі. Умовні Р., […]...
10. СЕЗОННА ЗАЛЕЖНІСТЬ СЕЗОННА ЗАЛЕЖНІСТЬ – спостерігається в багатьох диких і свійських тварин. Вона виражається, наприклад, у птахів у зміні оперення в шлюбний період. У бджіл також є С. з. Наприклад, у період узятку в них подовжується хоботок (з 6,12 до 6,28 мм), вони стають трохи більшими, з різким припиненням узятку їхні тіла помітно зменшуються, бджоли перестають вигодовувати […]...
11. ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ – починається з 5-15-денного віку бджоли. Уперше бджола вилітає на очисний і орієнтовний обліт. Перші вильоти недалекі й за часом нетривалі. Поступово час перебування поза вуликом збільшується, радіус польотів розширюється. У віці 18-20 днів молода бджола вже включається в роботу зі збирання нектару й пилку. Л. д. р. б. залежить від […]...
12. ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ – залежить від біологічних особливостей порід і кліматичних умов тієї місцевості, де вони живуть. Найактивнішими в пошуку узятку вважаються кіпрські, сірі гірські, країнські й Італійські породи бджіл. Кіпрські*місцеві бджоли були змушені пристосуватися до первинних умов перебування, де медоносна рослинність відрізнялася бідністю, що виробило в них крайню злобливість. Через […]...
13. ЗАПИЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗАПИЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – найважливіший агротехнічний метод, застосовуваний для підвищення їхньої врожайності. Бджіл використовують на 3. ягідних, садових, бобових культур, гречки, соняшника, винограду, баштанних й ін. культур. Використання бджіл для 3. культурних рослин вигідне ще й тому, що з усіх комах, які використовують нектар і пилок для харчування, тільки бджоли створюють такі великі запаси меду. […]...
14. РОЗМІЩЕННЯ ВУЛИКІВ НА ПАСІЦІ РОЗМІЩЕННЯ ВУЛИКІВ НА ПАСІЦІ – буває правильними рядами, у шаховому порядку та групами (рис. 27). На пасіках практикується шахове розміщення вуликів з відстанню між рядами 6 м, а між вуликами – 4-5 м. При такому розташуванні вулики не заважають літній діяльності бджіл, але через Одноманітність рядів, як і при шаховому порядку, на пасіці відбувається блукання […]...
15. ГОЛОВНИЙ УЗЯТОК ГОЛОВНИЙ УЗЯТОК – період найбільшого збору бджолами меду, як правило, у розпалі літа. Для того щоб одержати за час медозбору максимум товарного меду, бджоляр повинен вивчити рослини, які забезпечують головний медозбір у цій місцевості, заздалегідь знати їхні масиви, строки цвітіння й віддаленість від пасіки. При наближенні медозбору вся робота бджоляра повинна бути зосереджена на завершенні […]...
16. ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ – спостерігається в будь-якій бджолосім’ї. Воно буває як природним, так і патологічним. Природне з. к. б. відбувається в результаті природної смерті старих бджіл. Залежно від сезону їхня кількість коливається. Наприклад, у зимовий період і на початку весни в бджолосім’ї переважає кількість старих бджіл над молодими, але в міру розвитку сім’ї (до кінця […]...
17. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСІКИ ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСІКИ – виражається прямими й непрямими показниками. Прямі показники П. п. обчислюються методом розподілу валової продукції, вираженої в грошовій формі, на витрачений робочий час. Непрямі показники містять у собі часові витрати пасічника на роботу з бджолосім’ями, організацію відводків, відбір рамок тощо. Підвищення П. п. Грунтується на підвищенні виходу продукції при найменших витратах праці. Рівень […]...
18. ПОЛІТ БДЖОЛИ ПОЛІТ БДЖОЛИ. П. б. забезпечують дві пари крил, прикріплені до бічної поверхні грудей. У спокійному стані передні крила прикривають задні й лежать на поверхні черевця, майже під прямим кутом до грудей. Крило бджоли під час польоту коливається в трьох площинах: вертикальній, горизонтальній і біля поздовжньої осі крила. Рух крил викликає група грудних м’язів. Без вантажу […]...
19. ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ – шляхом численних експериментів було встановлено, що бджоли дресируються на запах. Д. б. важливе для запилення ними сільськогосподарських культур як у полі, так і в теплиці. Без запилення бджолами деяких культурних рослин знизилися б урожаї цих культур або ж вони не плодоносили б зовсім. Розміщення на пасіці стільників з ароматизованим сиропом, а потім […]...
20. ВСТАНОВЛЕННЯ ВУЛИКІВ ВСТАНОВЛЕННЯ ВУЛИКІВ – має проводитися на пасіці відповідно до деяких правил. Насамперед очищають територію пасіки від бур’янів, сміття тощо. Під кожний вулик звільняють майданчики 1 х 1 м, а для того, щоб вони не заростали знову, поверхню посипають щебенем або піском. Вулики ставлять на чотирьох кілочках. Це оберігає днище й гніздо від вологи, а також […]...
21. ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я – її необхідно мати як на великій, так і на маленькій пасіці. На всіх пасіках проводять племінну роботу, тобто відбір на плем’я високопродуктивних бджолосімей. Цим сім’ям забезпечують відповідні умови годівлі й утримання, щоб мати сильні сім’ї протягом усього року. Цінність породи оцінюється за господарсько-корисними ознаками бджолиної сім’ї, а бджоли таких сімей чудово використовують […]...
22. ВІДНОВЛЕННЯ СТІЛЬНИКІВ ВІДНОВЛЕННЯ СТІЛЬНИКІВ – тонкий шар нового білого воску, нанесений на краї стільників, особливо у верхній частині рамок. Таке зустрічається при рясному узятку, коли бджоли приносять у гніздо багато нектару. У зв’язку з дим підвищується восковидільна здатність бджіл, вони добудовують стільники, щоб розмістити більше меду в гнізді. Поява оновлених стільників у гнізді – ознака доброго узятку....
23. МЕДОНОСНА КОРМОВА БАЗА МЕДОНОСНА КОРМОВА БАЗА – один з найважливіших факторів розвитку продуктивного бджільництва. К. б. для медоносної бджоли служать як культурні, так і дикорослі рослини, які в різних кліматичних зонах виростають у різних співвідношеннях. Чудовою К. б. для бджіл є сільськогосподарські угіддя, на яких висівають медоносні культури. Для одержання високих медозборів бджолярі повинні, виходячи з місцевих умов, […]...
24. ВИБРАКУВАННЯ МАТОК, МАТОЧНИКІВ І БДЖОЛОСІМЕЙ ВИБРАКУВАННЯ МАТОК, МАТОЧНИКІВ І БДЖОЛОСІМЕЙ – обов’язкова робота, яку повинен виконувати пасічник. Створення на пасіці сильних бджолосімей вимагає обов’язкового вибракування малопродуктивних, слабких і хворих сімей. Для цього змінюють стару матку молодою, отриманою від високопродуктивної сім’ї, або вибраковують саму сім’ю. Створення сприятливих умов і зміну матки приводять до підвищення якості сім’ї, вона посилюється й, отже, зростає […]...
25. ЩУРКА ЗОЛОТАВА ЩУРКА ЗОЛОТАВА, або жовтушник, – зграйний комахоїдний, невеликий, трохи більший за шпака, птах. Щ. має яскраве контрастне оперення. У неї чорний, довгий, тонкий, ледь вигнутий дзьоб. Голова біля дзьоба біла, тім’я блакитнувато-зелене. Від слухового отвору через очі до дзьоба проходить чорна смуга. Горло золотаво-жовте, від грудей відділене чорною смужкою. Надхвістя жовто-коричневе. Нижня частина спини вохристо-жовта. […]...
26. РОБОЧИЙ ДЕНЬ БДЖОЛОСІМ’Ї РОБОЧИЙ ДЕНЬ БДЖОЛОСІМ’Ї – залежить від умов зовнішнього середовища: температури повітря, наявності в природі узятку. Основне значення має стан сім’ї, кількість відкритого розплоду й місце, де розташовані вулики. Навесні, наприклад, у холодному вулику залишається більше бджіл, щоб обігрівати розплід. Улітку ж тонкостінні вулики, пофарбовані в темні тони, сильно прогріваються сонцем, і більша частина бджіл змушена […]...
27. ВСТАНОВЛЕННЯ МАГАЗИНІВ ВСТАНОВЛЕННЯ МАГАЗИНІВ – проводиться в тих випадках, коли бджолині сім’ї утримують у багатокорпусних вуликах або вуликах-лежаках із надставками. Магазини ставлять перед початком головного узятку. Якщо цього не зробити вчасно, гніздо охолоне, бджоли не перейдуть у надставки; при запізненні – бджоли на гніздових стільниках поверх розплоду відкладають смугами мед, що утрудняє перехід бджіл у магазин. Крім […]...
28. СПЕЛЕОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СПЕЛЕОЛОГІЯ – наука, що вивчає печери, їх утворення, гідрографію, мікроклімат, орг. світ тощо....
29. ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ – є дуже важливим у бджільництві. Наприклад, завезені бджоли й високоплідні матки відомої породи поліпшують робочі якості місцевих бджіл. А до поліпшення якості місцевих бджіл прагне кожний бджоляр. Бджоли різних країн, зон й областей мають свої особливості. Вони являють собою природно сформовані примітивні породи, які можуть бути вихідним матеріалом для виведення […]...
30. ЛІТНІ РОБОТИ ЛІТНІ РОБОТИ – починаються з перших чисел червня й закінчуються відкачуванням меду. З наближенням часу головного узятку бджоляр продовжує нарощувати бджіл, щоб всі сім’ї на пасіці були сильними. У червні виводять маток для заміни старих або неякісних. Перед головним узятком заміна цих маток уже повинна бути проведена. Протягом усього періоду до головного узятку бджоляр стимулює […]...
31. ТРУТІВКА ТРУТІВКА, або бджола-трутівка, – в екстрених ситуаціях, коли сім’я втрачає матку, у більшості бджіл починають функціонувати яєчники, і вони відкладають незапліднені яйця. Відрізнити Т. від інших бджіл можна тільки при анатомічному дослідженні з набряклих яйцевих трубочок. Сім’я з Т. приречена на загибель, якщо їй не допоможе бджоляр. Т. з’являються в безматкових сім’ях. В одній сім’ї […]...
32. ПАСІЧНІ БУДІВЛІ ПАСІЧНІ БУДІВЛІ – робочі приміщення, розташовані на території пасіки. До П. п. належать зимівники, пасічний будиночок для роботи з бджолиними сім’ями, відкачування меду, навощування рамок тощо, столярна майстерня для виготовлення й ремонту вуликів, рамок, інвентарю тощо, кочова будка....
33. ПРИВОЙ ПРИВОЙ – пристосування, що допомагає рою прищепитися. Бджоляр повинен бути готовий до ройової пори. Для цього він повинен установити на пасіці П. з обрізків товстих обаполів або дощок завбільшки 30 х 45 см. У них потрібно зробити напівкруглу виїмку, обпалити її (бджоли часто прищеплюються до обвугленої частини привою) й укріпити їх у різних місцях пасіки […]...
34. МЕДОЗБІР МЕДОЗБІР – узяток, процес збирання бджолами нектару для переробки його на мед. Інтенсивність М. характеризується ступенем нагромадження меду у вуликах, а від цього вже поділяють М. на сильний, середній, слабкий. Сила М. виміряється за допомогою контрольного вулика, збільшенням його ваги (у кг) за добу. Залежно від інтенсивності М. поділяють на підтримувальний і продуктивний. Підтримувальний М. […]...
35. БІОКЛІМАТ Екологія – охорона природи БІОКЛІМАТ – мікроклімат, який створюють живі організми або їх угруповання (нори, гнізда тварин, ліс тощо)....
36. САНІТАРІЯ САНІТАРІЯ – комплекс методів, націлених на охорону пасік від заразних хвороб і благополучний розвиток бджолиних сімей. Часто заразна хвороба поширюється на пасіці через недотримання пасічником елементарних санітарних правил при роботі: перестановка з хворих сімей у здорову стільників або рамок з розплодом, давання здоровим сім’ям меду від хворих сімей, пересадження бджіл у незнезаражені вулики. Основою С. […]...
37. БУДІВНИЦТВО ШТУЧНОЇ ВОЩИНИ БУДІВНИЦТВО ШТУЧНОЇ ВОЩИНИ – найважливіший спосіб для підвищення продуктивності пасіки. Наростити сильні сім’ї й максимально використовувати медозбір можна тільки тоді, коли кожна бджолина сім’я буде забезпечена стільниками. На багатокорпусні вулики в середньому йде 30-40 стільників, на вулики-лежаки – 18-20. Оскільки на сезон головного узятку стільники вже повинні бути напоготові, то в інтересах бджоляра заздалегідь стимулювати […]...
38. ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – досягається за допомогою запилення їх бджолами. Збираючи нектар і пилок, бджоли забезпечують перехресне запилення, чим значно підвищують урожай с.-г. культур. Без запилення бджолами гречки, соняшнику, плодово-ягідних культур, не можна говорити про підвищення врожайності цих культур, про якість насіння. Найкращих результатів домагаються ті сільськогосподарчі організації, на посівних ділянках яких установлені пасіки […]...
39. ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ – здатність бджіл відшукувати джерела узятку й знаходити своє житло. Орієнтирами для бджіл є колір, форма, розташування (щодо сонця) і запах предметів, що зустрічаються на маршруті їхнього лету. Під час польоту по незнайомій місцевості бджола орієнтується за сонцем і небосхилом. Різні ділянки по-різному поляризують сонячне світло, і бджоли орієнтуються за відбитим […]...
40. ОБГОРОДЖЕННЯ ПАСІКИ ОБГОРОДЖЕННЯ ПАСІКИ – захист, особливо приватних пасік, від вторгнення тваринних й інших небажаних відвідувачів, від сильних вітрів і пекучого сонця. О. п. бувають різними, все залежить від мети й наявності матеріалів. Для стаціонарних пасічних точків зводять живоплоти з чагарникових рослин, здебільшого медоносних, сильно колючих і густих. Серед медоносних рослин: терн, шипшина, агрус, обліпиха, зморшкувата троянда, […]...