Міністр без портфеля

Related posts:

1. Міністр Кабінету Міністрів України Політологічний словник Міністр Кабінету Міністрів України – член Кабінету Міністрів України, який очолює секретаріат Кабінету міністрів України. М. К. М. У. забезпечує діяльність уряду, Прем’єр-міністра, першого віце-прем’єр-міністра та віце-прем’єр-міністрів, затверджує за погодженням з прем’єр – міністром та Міністерством фінансів штатний розпис і кошторис видатків секретаріату, розпоряджається бюджетними коштами, передбаченими на утримання секретаріату, відповідно до законодавства […]...
2. Прем’єр-міністр Політологічний словник Прем’єр-міністр (фр. premier-ministre – перший міністр) – у ряді сучасних держав глава уряду, якого здебільшого призначає глава держави. В окремих країнах (Німеччина, Австрія) особу, що обіймає вищезазначену посаду, називають канцлером. Водночас є випадки, коли у деяких президентських республіках, наприклад, у США, посади прем’єр-міністра не існує взагалі, а уряд очолює безпосередньо президент. В Україні […]...
3. Міністр Політологічний словник Міністр (від лат. minister – слуга) в Україні – 1) посадова особа, яка очолює міністерство; 2) політичний діяч (політик), який за посадою є членом Кабінету Міністрів України. Зміст роботи М. полягає у політичному керівництві в певному секторі державного управління. М. призначається на посаду Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України, а звільняється з посади […]...
4. Прем’єр-міністр України Прем’єр-міністр України – посадова особа, яка організовує і координує роботу Кабінету Міністрів (уряду) України, діючи в межах, визначених Президентом України. Згідно з Конституцією України і Конституційним Договором П.-м. У. призначає Президент України у місячний строк після вступу на посаду або з дня відставки попереднього складу Уряду. П.-м. У. звільняється з посади також Президентом. Верховна Рада […]...
5. П’ята республіка у Франції Політологічний словник П’ята республіка у Франції – політичний режим, установлений Конституцією 1958 p., що її підготував уряд Ш. де Голля в інтересах великого монополістичного капіталу. Схвалена на референдумі і вступила в дію 5 жовтня 1958 р. Характерними ознаками режиму П’ятої республіки є розширення прав виконавчої влади за рахунок обмеження прав законодавчої влади, зростання ролі адміністративного […]...
6. Вотум недовіри Політологічний словник Вотум недовіри – застосовується у країнах з парламентарною, інколи змішаною формою правління. В. н. висловлюється парламентом або нижньою палатою парламенту через несхвалення результатів діяльності уряду, законопроекту або певної акції уряду загалом або окремого міністра. Після цього відбувається відставка уряду або міністра, якому оголосили В. н. Ініціатива порушення питання про В. н. може випливати […]...
7. Корупція Корупція (від лат. corruptio – підкуп) – одна з форм зловживання владою, пов’язана з підкупом посадових осіб. Слід відрізняти від інших форм зловживання посадовими особами владою, не пов’язаних з підкупом: наприклад, розкрадання державного чи недержавного майна, створення без законних на те підстав переваг (привілеїв) для себе або своїх близьких тощо. К. характеризують: 1) використання посадовою […]...
8. Резолюція Політологічний словник Резолюція (від лат. resolutio – дозвіл, рішення) – 1) рішення, що приймається зборами, з’їздом, конференцією; 2) напис на службовому документі, який зроблений посадовою особою та містить прийняте нею рішення. Р. Чорней...
9. Віце-прем’єр-міністри України Політологічний словник Віце-прем’єр-міністри України – заступники голови уряду України, які відповідно до Конституції забезпечують виконання Основного Закону та законів України, актів глави держави і Кабінету Міністрів України, реалізацію повноважень уряду у відповідних напрямах діяльності. До складу Кабінету Міністрів України входять чотири В.-п.-м. У.: перший віце-прем’єр-міністр та три віце-прем’єр-міністри (з питань паливно-енергетичного комплексу; промислової політики та […]...
10. Вотум довіри Політологічний словник Вотум довіри – у державах з парламентарною формою правління схвалення політичної лінії, певного законопроекту нижньою палатою парламенту. Ініціатива щодо питання про В. д. може виходити від самого уряду, від парламентських фракцій або груп депутатів парламенту. М. Головатий...
11. Кабінет Міністрів (Уряд) України Кабінет Міністрів (Уряд) України – центральний колегіальний орган державної виконавчої влади, підпорядкований Президентові України і відповідальний перед ним. Згідно з Конституцією України та Конституцій ним Договором Президент призначає Прем’єр – Міністра України і формує новий склад Уряду у місячний строк після вступу на посаду або з дня відставки попереднього Уряду. До складу К. М. У., […]...
12. Хабарництво Хабарництво – привласнення (або її пропозиція) посадовими та іншими особами грошей, матеріальних цінностей або послуг за вчинення (або не вчинення), в інтересах хабародавця конкретної дії, яку посадова особа повинна була і могла вчинити з використанням свого посадового становища. X. підриває авторитет державної влади, підприємницьких структур, установ та організацій, дискредитує їхню діяльність, сприяє незаконному збагаченню посадових […]...
13. Гошовська Валентина Андріївна Політологічний словник Гошовська Валентина Андріївна (нар. 1948) – український філолог, політолог, політичний діяч, народний Депутат України. Закінчила Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Українську юридичну академію. Обиралася до Верховної Ради України, працювала членом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Займається дослідженням питань громадянського суспільства, демократії, політичних систем та виборчого процесу. Хто є хто в Україні. […]...
14. Інвеститура уряду Політологічний словник Інвеститура уряду (лат. investio – одягаю, наділяю) – винесення парламентом (нижньою палатою) вотуму недовіри новосформованому уряду. Рішення про І. у. приймається парламентом абсолютною більшістю голосів на основі поданих формально призначених главою держави прем’єр-міністром складу уряду і програми його діяльності. І. у. відбувається в країнах з парламентарними та деякими змішаними формами державного правління. В […]...
15. Республіка президентська Політологічний словник Республіка президентська – форма правління державою, що базується на пріоритеті виконавчої влади в особі президента країни. В цьому разі передбачається пряме обрання громадянами глави виконавчої влади (президента) в ході всенародних виборів. Відповідно до конституції йому і належить верховна влада у державі. Президент у Р. п., як правило, поєднує в одній особі повноваження глави […]...
16. Інтерпеляція Політологічний словник Інтерпеляція (з лат. interpellatio – переривання промови, позов, вимога) – форма парламентського контролю, яка застосовується у країнах з парламентською, рідше змішаною формою державного правління. Це особлива форма депутатського запиту, яка формується як вимога групи депутатів парламенту, звернена до уряду в цілому чи до окремих його членів надати роз’яснення з приводу певного суспільно значущого […]...
17. Формування портфеля цінних паперів Фінансовий ринок Змістовний модуль 2 РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ (ФОНДОВИЙ РИНОК) 9 ТЕМА МЕТОДИ ОЦІНКИ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ. ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ 9.2. Формування портфеля цінних паперів Портфель цінних паперів – це певним чином підібрана сукупність різних видів цінних паперів, придбаних інвестором з метою отримання доходу, яка відповідає певним вимогам щодо допустимих розмірів ризику та доходу. […]...
18. Кремень Василь Григорович Політологічний словник Кремень Василь Григорович (нар. 1947) – український філософ, педагог, політолог, лауреат міжнародної премії ім. Г. Сковороди. Закінчив Київський державний університет. Викладав у Київському університеті, працював у партійних органах, Інституті стратегічних досліджень, Адміністрації Президента України. Обіймав посаду міністра освіти і науки України. Автор понад 100 наукових праць у галузі філософії, політології, педагогіки. Обирався Президентом […]...
19. Позапарламентський спосіб утворення уряду Політологічний словник Позапарламентський спосіб утворення уряду – процедура формування уряду, властива президентським і президентсько-парламентським республікам, коли законодавчий орган не бере безпосередньої участі у процесі формування кабінету або його роль у цьому плані обмежена. Склад уряду може не залежати від розстановки партійно-політичних сил у парламенті. Склад уряду та його програма визначаються главою держави і мають отримати […]...
20. Парламентарій Політологічний словник Парламентарій – особа, яка є членом парламенту. Називають її в різних країнах неоднаково. Наприклад, у Великобританії членами парламенту називають тільки членів нижньої палати – палати громад. В США конгресмени – це не взагалі члени конгресу, а тільки члени палати представників. Депутатами також називаються зазвичай тільки члени нижніх палат. Члени верхніх палат у більшості […]...
21. Секретаріат Кабінету Міністрів України Державне управління Секретаріат Кабінету Міністрів України. Апарат Кабінету Міністрів України забезпечує організаційну, інформаційно-аналітичну та матеріально-технічну його діяльність. С. К. М. У. забезпечує проведення засідань Кабінету Міністрів України, роботу урядових комітетів і діяльність членів Кабінету Міністрів України. Він несе відповідальність за своєчасне подання проектів законів, актів Кабінету Міністрів України, інших документів, які розглядаються на засіданнях Кабінету […]...
22. Загальне виборче право Політологічний словник Загальне виборче право – один із принципів демократичного виборчого права, яким визначається право громадян обирати і бути обраними до представницьких органів влади. З. в. п. не є універсальною категорією, а має певні обмеження. Насамперед це обмеження за віком, які у кожній країні мають специфічний характер. Наприклад, в Україні право обирати мають лише ті […]...
23. Блок політичний Політологічний словник Блок політичний (від англ. blok – об’єднання, союз) – угода, союз, об’єднання політичних партій, громадських організацій, політичних сил, груп людей задля узгодження дій, досягнення цілей, коли, на відміну від коаліцій, соціально-політичні угруповання чи держави узгоджують свої дії на відповідних засадах пріоритетності, а то й домінування когось одного з них, неоднаковості та нерівності місця […]...
24. Безпартійний уряд Політологічний словник Безпартійний уряд – загальна назва урядів, утворених на непартійній основі. Б. у. формується у таких випадках: 1) коли в країні взагалі відсутні політичні партії або вони заборонені і перебувають на нелегальному становищі; 2) коли представлені у парламенті політичні партії не можуть досягти домовленості щодо створення постійно діючої парламентської більшості і формування на її […]...
25. Система місцевого самоврядування в Україні Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 16. Органи виконавчої та судової влади в Україні. Місцеве самоврядування 3. Система місцевого самоврядування в Україні. Конституція України гарантує право територіальної громади – спільноти жителів села, селища, міста (тобто певного населеного пункту) – на місцеве самоврядування. Представницькими органами місцевого самоврядування є сіль­ські, селищні, міські, районні й обласні ради. […]...
26. Духовенство України Політологічний словник Духовенство України – служителі культу, які діють у межах України і належать до однієї з конфесій, що діють на її території. Д. У. має свою особливість, яка викликана значною кількістю конфесій та адміністративним устроєм України, від якого залежить їх релігійно-адміністративна діяльність. Історія релігії в Україні. – К., 1999; Панченко П. Релігійні конфесії в […]...
27. Періодичні юридичні видання в Україні Періодичні юридичні видання в Україні – журнали, зібрання нормативних актів і офіційних документів, міжвідомчі збірники, щорічники наукових праць, газети та деякі інші видання правового характеру, які друкуються з певною періодичністю. Серед них “Відомості Верховної Ради України”, “Зібрання Постанов Уряду України”, “Бюлетень законодавства і юридичної практики України”, “Право України”, “Юридичний вісник”, “Підприємництво і ринок України”, “Вісник […]...
28. Теорія “портфеля” Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Теорія “портфеля” – теорія, яка передбачає оцінку цінних паперів, їх класифікацію, контроль видів і сум прибутків і ризиків із точки зору доцільності інвестування у вигляді єдиного портфеля цінних паперів....
29. >Остракізм Політологічний словник Остракізм (грецьк. ostrakismos, від ostrakon – черепок) – у VI – V ст. до н. е. у Древніх Афінах, а також в Аргосі, Сіракузах та інших містах вигнання окремих громадян за рішенням народних зборів (звичайно на 10 років). Кожен громадянин, який мав право голосу, писав на черепку ім’я того, хто небезпечний для народу […]...
30. Якість кредитного портфеля Якість кредитного портфеля – комплекс найважливіших критеріїв, за допомогою яких кредитний портфель оцінюється з боку захищеності від можливих втрат та ліквідності активів банку. Для оцінки захищеності від можливих втрат використовують такі критерії: 1) коефіцієнт забезпеченості кредиту (визначається як співвідношення загальної суми забезпечення кредитів до загальної суми кредитів); коефіцієнт забезпеченості збитків (розраховується як відношення кредитного забезпечення […]...
31. Теорія портфеля Марковіца Теорія портфеля Марковіца – розвинена на базовій моделі портфеля Г. Марковіца концепція, в якій дається кількісно-якісна характеристика співвідношення між очікуваною нормою прибутку і мірою очікуваного ризику у процесі формування портфеля інвестицій. При цьому Г. Марковіц намагався пояснити поведінку інвесторів, які при розміщенні акцій враховують не лише очікувану вартість портфельних інвестицій і не вкладають свої ресурси […]...
32. Оцінка якості кредитного портфеля Оцінка якості кредитного портфеля – комплекс найважливіших показників, за допомогою яких визначається якість кредитного портфеля з точки зору кредитного ризику та захищеності від можливих втрат. Основними показниками О. я. к. п. з точки зору ризику є такі: 1) коефіцієнт покриття класифікованих кредитів (визначається відношенням зважених класифікованих позик до капіталу банку; у разі підвищення цього коефіцієнта […]...
33. Партія влади Політологічний словник Партія влади – правляча партія, партія, яка перебуває при владі. П. в. – це партія, що за певних умов парламентської форми правління і партійно-пропорційної виборчої системи отримала право на формування уряду, виборовши більшість місць у парламенті. В політології, в політиці часто поняття “П. в.” вживають у некоректному плані, як певне звинувачення колишнього (зокрема […]...
34. Таємна політика Політологічний словник Таємна політика – політичний стиль, для якого характерне викривлене висвітлення подій, приховування інформації. Завдяки Т. п. іноді вдається якомога довше приховувати від громадськості правду про політичне керівництво, політику, окремі політичні явища, події, факти. Дегтярьов А. А. Основы политической теории. – М., 1998; Федоров Н. С. Политика как социальный феномен и предмет политологической науки […]...
35. Рух опору Політологічний словник Рух опору – політичний рух (часто законспірований), учасники якого вважають існуючий порядок, у тому числі і політичний, таким, що об’єктивно загрожує правам і свободам громадян, або й взагалі є незаконним, таким, що не повинен існувати взагалі. В останньому випадку учасники Р. о. готові і часто вдаються до певних форм протистояння чи протесту, а […]...
36. Довірена особа кандидата Політологічний словник Довірена особа кандидата – громадянин, який відповідно до виборчого законодавства здійснює представництво інтересів кандидата в депутати в період виборчого процесу, є офіційною особою. Кандидатура подається безпосередньо кандидатом у депутати і реєструється в установленому порядку. Законодавство України про місцеве самоврядування: 36. законодавчих актів. – К., 2001. Р. Балабан...
37. Конституційні права і свободи громадян України Конституційні права і свободи громадян України – основні права і свободи громадян України, закріплені і гарантовані Конституцією України. До них належать соціально-економічні, політичні та громадянські (особисті) права. Соціально-економічні права: право на працю, на відпочинок, на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності, на освіту, право власності тощо. Політичні права і […]...
38. Великі держави Політологічний словник Великі держави – термін, що увійшов у політичний лексикон і міжнародне право з часу Віденського конгресу (1814 – 1815 pp.) і був прийнятий для означення держав, які відіграють провідну роль у світовій політиці і міжнародних відносинах. Після Другої світової війни (1939 – 1945 pp.), згідно зі статутом ООН, юридичний статус В. д. мали […]...
39. Варшавський договір Політологічний словник Варшавський договір – військово-політичний союз про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу східноєвропейських держав, створений на противагу НАТО в 1955 р. До В. д. входили: Албанія (вийшла у 1968 р.), Болгарія, НДР, Польща, Угорщина, Румунія, СРСР, Чехословаччина. В. д. виходив із взаємних зобов’язань держав – учасниць допомагати одна одній. Командуванням збройними силами В. д. […]...
40. Гроцій Гуго Гроот Політологічний словник Гроцій Гуго Гроот (1583-1645) – відомий голландський юрист, соціолог, державний діяч, один із засновників учення про природне право. Погляди Г. Г. сформувалися головним чином під впливом нідерландської буржуазної революції XVI ст. У Франції, куди він змушений був емігрувати, написав свій найвідоміший твір “Про право війни і миру. Три книги”, в якому і розглядав […]...