Міжнародний тероризм



Політологічний словник

Міжнародний тероризм (від лат. terror – страх, залякування) – політика і тактика терору. Тероризм можна охарактеризувати як прагнення відповідних угруповань досягти політичних або будь-яких інших цілей за допомогою насильницьких методів: убивств, захоплення заручників, диверсійних актів.

Аналітики вирізняють низку напрямів терористичного руху – лівий, ультраправий, націоналістичний. Лівий тероризм, найвідоміші представники якого діяли в Європі і Латинській Америці: німецька “Фракція Червоної армії”,

італійські “Червоні бригади”, латиноамериканські “Сендеро Луміносо”. Ультраправий тероризм: у ФРН, наприклад, у 90-х роках XX ст. діяло до 75 праворадикальних (у тому числі неофашистських груп), сумнозвісний “ку-клукс-клан” у США, південноамериканські “Ескадрони смерті”. Вирізняють ще й націоналістичний тероризм, який ставить за мету створення власної моноетнічної держави будь-якими, в тому числі силовими методами.

На початку 90-х років XX ст. намітились нові тенденції розвитку терористичного руху: різко пішов на спад лівий тероризм, який після розпаду Радянського Союзу залишився без організаційної

і фінансової підтримки, зменшилась небезпека ультраправих і націоналістичних терористичних угруповань. Проте останнім часом активізувався ісламський тероризм. Його ідеологія формувалася окремими релігійними організаціями Саудівської Аравії, Судану, Пакистану, Афганістану і базується на постулатах ісламського фундаменталізму. За останні 25 років ісламські терористи здійснили найбільше диверсійних актів і вбивств. М. т. вважають закономірним наслідком поділу світу на багатих і бідних, крайньою формою протесту злиденного і знедоленого Півдня проти сильної і процвітаючої Півночі. “Золотий мільярд” становить здебільшого біле населення, що живе переважно в демократичних і благополучних країнах. Решта п’ять мільярдів – третій світ, який відчуває ненависть і заздрість до білої цивілізації. І поки існує такий розрив, існуватиме, на переконання фахівців, і тероризм. Тероризм в усьому світі є однією з основних загроз національній і міжнародній безпеці. Наукові центри з проблем тероризму функціонують у США, Європі, Росії, Ізраїлі. Ще до вересневих подій у США 2001 р. Конгрес цієї країни ініціював програму боротьби з тероризмом, бюджет якої становить 20 млрд. дол. на рік.

Рубежем XX і XXI ст. стали терористичні акти в Нью-Йорку і Вашингтоні, спрямовані на злам базових символів американської, точніше, західної цивілізації: політичного – Білий Дім, військового – Пентагон, фінансового – Всесвітній торговельний центр. Пізніше мерія Нью-Йорка підрахує, що під уламками будинків загинуло близько З тис. осіб, 6 тис. осіб були поранені. Матеріальні втрати становлять 100 млрд. дол. Такої трагедії Сполучені Штати ще не знали.

У здійсненні терористичних актів 11 вересня 2001 р. спецслужби США звинуватили терористичну організацію “Аль Каїда”, очолювану Усамою бен Ладеном. Міжнародне розслідування, проведене американським журналом “Тайм”, підтверджує: “Аль Каїда” має свою мережу в 40 країнах світу, її діяльність глобальніша за своїми масштабами і безжалісніша за своєю ідеологією, ніж це могли уявити собі найприскіпливіші експерти”.

Трагічні події вересня 2001 р. сколихнули не тільки Америку, а й увесь світ. Якщо з історичної точки зору порівняти дві події – розпад Радянського Союзу і терористичні акти в США, то остання бачиться не менш значущою. Аналітики розцінюють це по-різному, але не залишається жодних сумнівів, що 11 вересня 2001 р. увійде у світову історію як початок нової фази зіткнення західної та ісламської цивілізацій – фази початку збройних дій.

США зіткнулися з терором нового порядку – ідеологічним, а тому безкомпромісним. Події у США концентрують найгостріші суперечності сучасного світу. Про них уже багато сказано і написано: зіткнення цивілізацій, конфлікт ісламу і модернізації, Північ – Південь, багаті – бідні. Однак залишаються без уваги морально-етичні аспекти цієї проблеми, яка полягає в тому, чи зможуть Сполучені Штати Америки узгоджувати свої інтереси з інтересами світу в такий спосіб, як вони роблять це відносно своїх громадян. Проте до останнього часу немає впевненості, що США діятимуть саме так.

Військова операція Сполучених Штатів проти Іраку у Перській затоці навесні 2003 р. з усією силою актуалізувала дискусію про модель світового устрою: світ буде однополюсним, в якому панує одна наддержава, що здійснює односторонні силові дії, обходячи норми міжнародного права, чи багатополюсним, таким, що грунтується на найширшому, багаторівневому співробітництві та міжнародних законах.

В основу концепції багатополюсного світоустрою, яка протистоїть однополюсній системі, мають бути покладені, на думку її авторів, такі основні принципи. По-перше, новий світоустрій має бути багатополярним, відображаючи реальне існування в світі різних центрів впливу. До таких центрів можна віднести насамперед Сполучені Штати Америки, Європейський Союз, Росію, Китай та Індію. Це, в свою чергу, потребуватиме серйозних зусиль з гармонізації інтересів цих центрів і визначення загальної стратегії розв’язання міжнародних проблем. По-друге, новий світоустрій повинен грунтуватися на найширшому багатосторонньому співробітництві. Передумовою цього є необхідність тісної координації діяльності різноманітних міжнародних структур. Схематично це можна уявити у вигляді піраміди, верхівкою якої є ООН та її Рада Безпеки – орган, що несе основну відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Наступний рівень – численні регіональні організації, потім – щільна тканина двосторонніх відносин. І, нарешті, основа і своєрідний цементуючий матеріал усієї конструкції міжнародних відносин – міжнародне право. Сполучені Штати Америки – демократична країна, і для багатьох її політиків та громадськості агресивна політика, здатна викликати порушення норм міжнародного права і людські жертви, є неприйнятною.

Міжнародний тероризм як глобальну загрозу необхідно зупинити будь-що. Протидія міжнародним терористичним організаціям має розглядатися як першочергове завдання сил безпеки, зокрема європейських. Але традиційна реакція – миттєве покарання винних, яка виправдана на початковому етапі, швидше не розв’яже проблему, а лише збільшить кількість країн, вороже налаштованих стосовно США. Тому оптимальним для Сполучених Штатів вбачається інший шлях – починати зміни з самих себе: вдосконалювати демократичні принципи, якими вони керуються щодо своїх громадян і які останнім часом “пробуксовують”, і зі справжніми демократичними принципами підходити до світу. Такий підхід передбачає визнання самодостатності та винятковості кожної цивілізації, перехід від світу біполярного до світу багатополярного, багатокольорового. Якщо США виберуть такий шлях, світ уникне третьої світової війни, а Сполучені Штати збережуть лідируючі позиції, але вже в іншій якості – як найбільш розвинена і впливова держава, що відіграє важливу роль у забезпеченні економічного прогресу та політичної стабільності на земній кулі.

Геополітика: Підручник / А. І. Кудряченко, Ф. М. Рудич, В. П. Храмов. – К., 2004; Рудич Ф. Рік після трагедії. Уроки і корективи // Віче. – 2002. – № 9; Рудич Ф. Перська затока: Війну виграно, а мир? // Віче. – 2003. – № 10.

Ф. Рудич


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Контрольна робота номер 2 світлові явища.
Ви зараз читаєте: Міжнародний тероризм