Модель соціально-економічного розвитку

Модель соціально-економічного розвитку – комплексна теоретична (логічна) характеристика структури соціально-економічної системи, критеріїв її розвитку з урахуванням тенденцій наступного розвитку в контексті альтернативних концепцій. Поняття “соціально-економічний розвиток” охоплює не лише зміст категорії “економіка” (див. Економіка), а й соціальні сили, зацікавлені у трансформації власності, управлінні нею й усім господарством країни. М. с.-е. р. передбачає також необхідність соціальних реформ, соціального контролю за економікою

з боку демократичної держави. Поняття “М. с.-е. р.” характеризується співвідношенням: 1) основних типів і форм економічної власності і відповідних секторів економіки; 2) основних типів економічних інтересів і класів, соціальних верств і груп, що обстоюють такі інтереси; 3) централізованих і децентралізованих форм державної власності (муніципальної, регіональної, комунальної та ін.), демократичних і бюрократичних методів управління і контролю за цими формами власності; 4) ринкових важелів саморегулювання економічної системи, корпоративного і державного регулювання; 5) економічної та соціальної ефективності;
6) таких інститутів, як ринок, корпорація і держава; 7) ринкових і централізованих методів розподілу ресурсів і доходів; 8) демократичних і бюрократичних методів національного планування. Найдосконалішою М. с.-е. р. для більшості розвинених країн світу є ліберальний та соціал-реформістський варіанти змішаної економіки. Так, ліберальний варіант передбачає здійснення важливих інституціональних і соціальних реформ, раціональну взаємодію приватного і державного секторів економіки, впровадження системи національного планування, підпорядкування приватного сектора інтересам розвитку суспільства, поступову соціалізацію капіталістичної економіки (найвідоміші його представники – американські економісти Дж. Гелбрейт, Р. Хейлброннер та ін.); соціал-реформістський варіант – необхідність оптимального поєднання децентралізму і централізму, планування і ринку, індивідуальних і колективних форм власності з метою поступової трансформації капіталізму у прогресивніше суспільство (його представники – теоретики лейбористської партії Великобританії, автори концепції демократичного соціалізму) (див. Економіка змішана). Якщо врахувати поширення акцій та реальну реалізацію задекларованих прав акціонерів, то М. с.-е. р. може стати модель народного соціалізму. Певною мірою це передбачав К. Маркс, коли стверджував, що “акціонерний капітал – це найбільш досконала форма, що підводить до комунізму разом з усіма його суперечностями”. Модель народного соціалізму слід оптимально поєднувати з моделлю народної економіки.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Модель соціально-економічного розвитку