Культурологічний словник
МОДЕРН (франц. moderne – найновіший, сучасний) – стиль у європейському та американському мистецтві кін. XIX – поч. XX ст. Провідну роль представники М. віддавали архітектурі як основі синтезу мистецтв. Найяскравіше М. відбився в архітектурі приватних будинків-особняків, у зведенні ділових, промислових і торгових споруд, вокзалів, прибуткових будинків. Принципово новим в архітектурі М. була відмова від ордерної або еклектично запозиченої з ін. стилів системи прикрашування фасадів та інтер’єрів. М. шляхом стилізації
органічно засвоював риси мистецтва різних епох і стилів, черпаючи у взірцях архітектури минулого, а також у природі ідеї цілісності, принципи взаємозв’язку всіх частин художнього образу. Одним із основних виражальних засобів у мистецтві М. був орнамент характерних криволінійних обрисів, часто пронизаний експресивним ритмом, здатний підпорядковувати собі композиційну структуру твору. Орнаментальний початок об’єднує всі види мистецтва М. Для нього характерне взаємопроникнення станкових і декоративно-ужиткових форм мистецтва. Твори живопису і скульптури втрачають свій самостійний характер, вписуючись
у загальний ансамбль інтер’єру. В живописі переважаючого значення набуває панно, у скульптурі – рельєфи. Для живопису характерним є поєднання декоративної умовності орнаментальних фонів і натуралізму окремих деталей або фігур, силуетність, використання великих кольорових площин. Особливо великого поширення набув М. у декоративно-ужитковому мистецтві, якому притаманні ті ж риси, що й архітектурі та скульптурі, у т. ч. уподібнення предметів та їхніх окремих деталей органічним формам. Значний розвиток в М. дістала графіка, тісно пов’язана з розквітом книжкової справи й розповсюдженням художніх журналів.
.