МОРФОЛОГІЧНА ОДНОФОРМНІСТЬ І БЕЗКАТЕГОРІЙНІСТЬ ПРИСЛІВНИКА



ПРИСЛІВНИК

3. МОРФОЛОГІЧНА ОДНОФОРМНІСТЬ І БЕЗКАТЕГОРІЙНІСТЬ ПРИСЛІВНИКА

Щодо своїх вихідних, базових, частин мови прислівник виступає граматично своєрідною частиною мови. Як відомо, іменникові, дієслівні і прикметникові слова є багатоформними, тобто такими, які існують у вигляді набору словоформ. У багатоформному слові виділяється його постійна

Лексична частина (корінь) і змінна, релятивна, частина (флексія), яка відмінна в різних словоформ, Флексія є найбільш граматичною морфемою, бо вона виражає основні морфологічні категорії

частин мови. Так, наприклад, в іменника книга флексія – а передає значення однини, жіночого роду, називного відмінка. Набір флексій усіх словоформ того чи іншого слова становить його парадигму. У процесі адвербіалізації іменникові, дієслівні і прикметникові слова втрачають членованість на лексичну і релятивну (службову) морфему, а відтак втрачається набір словоформ – парадигма. Багатоформні іменники, дієслова і прикметники стають одноформними морфологізованими прислівниками, пор. багатоформний іменник літо з набором словоформ літа, літу, літо, літом і похідний одноформний прислівник влітку чи його варіант
літом.

Прислівники позбавлені форм словозміни. Морфологічне ядро прислівника відрізняється від базових частин мови відсутністю морфологічної парадигми і неможливістю бути підведеним під будь-який тип відмінювання чи дієвідмінювання. Периферія прислівника характеризується різним ступенем нейтралізації вихідних іменникових, дієслівних і прикметникових ознак.

Одноформність морфологізованих прислівників, або існування прислівникового слова в одній формі, спричинилася до нейтралізації граматичних категорій вихідних частин мови. Іменникам і дієсловам як частинам мови з чітко членованими морфологічними категоріями та прикметникові як частині мови з транспонованими іменниковими морфологічними категоріями прислівник протиставляється як безкатегорійна частина мови. Він нівелює морфологічні категорії цих частин мови і набуває ознак незмінності. У кожній з транспонованих у прислівник частині мови ці процеси відбуваються по-різному. В іменника втрата флексій і пов’язаних з нею морфологічних категорій роду, числа і відмінка здійснюється поступово: спочатку за допомогою прийменника семантично модифікується відмінкова форма і зовсім залишаються без змін не релятивні морфеми іменника на позначення роду і числа, потім прийменник нейтралізує значення відмінкової форми, проте залишаються вираженими значення роду і числа, на завершальному етапі повністю нівелюються всі морфологічні показники іменника – форми відмінка, роду і числа. Саме для іменників характерний різноступеневий характер переходу в прислівники, тому що вони найбільше віддалені від значення ознаки.

Флексія дієслова, яка передає велику сукупність граматичних категорій, у процесі його адвербіалізації замінюється прислівниковими словотворчими суфіксами – учи, – ши/-вши, які нейтралізують виражені нею морфологічні категорії часу, способу, числа, особи і роду.

Втрата прикметником морфологічної членованості на родово-відмінково-числові словоформи досягається за допомогою суфіксів – о, – е, які нейтралізують усі його морфологічні категорії – категорії роду, числа і відмінка.

Отже, прислівник втрачає категоріальну членованість вихідних для нього частин мови і дістає статус безкатегорійної частини мови.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Бавовник кліматичний пояс.
Ви зараз читаєте: МОРФОЛОГІЧНА ОДНОФОРМНІСТЬ І БЕЗКАТЕГОРІЙНІСТЬ ПРИСЛІВНИКА