Мова в житті народу



Тема. Мова в житті народу. (Вправи 1-4).

Мета. Формувати уявлення учнів про мову як національну ознаку народу. Розширити знання про історію розвитку української мови і значення у цьому процесі Т. Г. Шевченка.

Виховувати пошану до рідної мови, бажання збагачувати своє мовлення.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, підручник, зошит.

Хід уроку

І. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.

– Сформулюйте подумки, що ви очікуєте від уроків української мови у 4-му класі, чого хочете навчитися.

– А що ви можете для цього

зробити вже зараз?

ІІ. Ознайомлення з підручником Л. О. Варзацької, Г. Є. Зроль, Л. М. Пильцової “Українська мова”.

Вчитель звертає увагу на:

1) прізвища авторів, місце видання;

2) назву підручника (“Українська мова”);

3) умовні позначки.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Проблемна ситуація.

– Свій підручник автори назвали “Українська мова”. А могли б назвати, наприклад, “Рідна мова”. Спробуймо розгадати їхній задум – чому вони вибрали саме таку назву. (В Україні, окрім українців, живуть різні народи – татари, поляки, болгари, білоруси, євреї, росіяни, угорці, молдавани.

Але всі вони – громадяни України. Кожен з цих народів має свою рідну мову, але українська мова – державна мова, її всі знають і вивчають.)

2. Бесіда про рідну мову.

Вчитель звертає увагу учнів на портрет Тараса Шевченка і читає уривок з його вірша.

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива, як їх почує!..

– Т. Г. Шевченко став основоположником сучасної української літературної мови. Словник його творів нараховує близько 30 тисяч слів.

А кого з українських поетів і письменників ви могли б назвати?

Учні знайомляться зі строфою з вірша Володимира Забаштанського (с. 3): Як нема без зірок небозводу, як блакиті без сонця нема, так і мови нема без народу, і народу без мови нема.

– Як ви розумієте слова поета?

– А ось як говорить про мову український мовознавець та історик Іван Огієнко: “Мова – це серце народу: гине мова – гине народ” (с. 4). Чи близькі ці слова до вислову В. Забаштанського? Доведіть свою думку.

Учитель пропонує учням записати у зошит той вислів про мову, який їм більше припав до душі.

3. Каліграфічна хвилинка (за вправою 2).

Вчитель звертає увагу на з’єднання букв сл, св, во, сло, ве, ва.

Учні утворюють зі складів слово слово, списують прислів’я “Слово до слова – зложиться мова”, пояснюють його значення (наша мова складається зі слів, слова ми об’єднуємо в речення, а речення – у тексти, які своєю різноманітністю складають багатство нашої мови).

4. Прийом порівняння у поетичному творі (за вправою 1).

– Розгляньте малюнок. Кого зобразив художник?

– Прочитайте вірш Петра Перебийноса.

Рідна мово, зелена діброво!

Чую пісню твою запашну.

Ти квітуєш пелюстками слова.

Я – листок у твоєму саду.

– З чим автор порівнює рідну мову? (Із дібровою.)

– Який епітет він використав до слова пісня? (Запашна.)

– А яке дієслово? (Чую.)

– Як можна чути пісню? (За допомогою слуху.)

– А якщо сказати “чую запах”, що буде означати слово чую? (Відчуття.)

– Отже, автор підкреслює, що рідну мову ми сприймаємо не лише слухом, а й усіма своїми відчуттями.

Учні виконують завдання за варіантами:

I в. – перебудувати третє речення у спонукальне з окличною інтонацією. (Ти квітуй пелюстками слова!)

II в. – побудувати графічну модель останнього речення.

– Із чим автор порівнює слово? (Із пелюстками.)

– А саму мову з чим порівнює? (З квітами.)

– Як ви розумієте останній рядок? (Поет порівнює свою творчість з листочком: як листочок є частинкою прекрасного саду, так його вірші – частиною мовного багатства.)

5. Прийом порівняння у прозовому творі (за вправою 3).

– Прочитайте уривок з оповідання Василя Сухомлинського (с. 5).

– Чи можна цей твір порівняти із віршем П. Перебийноса?

– Що в них спільного? Що відмінне?

– Із чим порівнює рідну мову В. Сухомлинський?

Учні записують у зошит той уривок оповідання, який їх найбільше вразив.

IV. Фізкультхвилинка.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Виконання вправи 4.

– Діти, ми одержали у спадок сучасну українську літературну мову. Прочитайте текст вправи 4 і дізнайтеся, що можна висловити українською мовою.

Різнорівневі завдання (на вибір учнів):

І в. – учні записують словами тексту, що можна висловити українською мовою.

II в. – учні записують це своїми словами, самостійно будуючи речення.

2. Бесіда

– Як ви думаєте, скільки слів у сучасній українській мові? (Точно не можна сказати. Із тих слів, що зібрані у словниках, нараховується біля 135000.)

– Із чим можна порівняти невичерпну кількість слів у мові? (З океаном.)

– Яке значення мови у житті народу?

3. Робота в зошиті.

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.

– Запишіть 6 імен і прізвищ українських письменників (вправа 4.3).

Додаткове завдання (для тих, хто хоче знати більше): дізнайтеся, що ці письменники зробили для розвитку української мови.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Звуки мовлення.
Ви зараз читаєте: Мова в житті народу