Мовлення
Розділ 14 СВІДОМІСТЬ І МИСЛЕННЯ
§78. Мовлення
Функції мовлення. Мовлення є основним засобом людського спілкування. За його допомогою люди координують дії, передають свої думки й почуття, відкривають для себе досвід співбесідників.
Мал. 78.1. Читання – шлях до пізнання себе і світу, що вас оточує
Цю функцію мовлення називають комунікативною. Мовлення слугує також засобом зберігання, передачі і засвоєння людського досвіду. Завдяки пізнавальній функції мовлення знання про навколишній світ, про його
Мова і мовлення. Скарбницею, з якої ви поповнюєте свій словниковий запас, є мова. Мова – це система слів, їх значень, а також правил їх застосування. Вона є інструментом, яким ми користуємося під час мовлення: завдяки
Що необхідно, аби те чи інше слово увійшло до вашого мовлення? Мало почути або прочитати слово – необхідно зрозуміти його значення. Так, ви використовуєте в мовленні слово “виразний”, бо розумієте, що воно означає, а слово “експресивний” – ні, оскільки його значення вам невідоме. Проте достатньо звернутися до тлумачного словника, і значення слова буде з’ясовано, а слово поповнить ваш словниковий запас. Це один із способів оволодіння мовою, а отже, й розвитку мовлення, яким користуються дорослі.
Як опановують мовою, тобто формою слова та його значенням, маленькі діти? Дорослі, спілкуючись з малюком, не лише вимовляють слова, але й демонструють йому предмети, які вони позначають. “Яка красива в тебе чашка!” – говорить мама, намагаючись напоїти дитину молоком. З часом і дитина, указуючи на свою чашку, сама вимовляє “ча”. Так слово стає знаком, що набув певного значення – за ним у дитини стоїть образ власної чашки. Далі значення слова розширюється, й воно перетворюється для малюка на знак низки властивостей, характерних для будь-якої чашки. Так слово-знак окремого предмета перетворюється на слово-поняття, що позначає клас предметів, схожих за певними ознаками. Оволодіння мовленням відбувається у спілкуванні з дорослими (мал. 78.2).
Фізіологічні основи мовлення. Ви пам’ятаєте, що функцією аналізаторів є сприйняття сигналів зовнішнього середовища і формування їх образів. Діяльність аналізаторів є основою для вироблення умовних рефлексів, властивих як тваринам, так і людині. Цю сукупність процесів І. П. Павлов назвав першою сигнальною системою. На відміну від тварин, людині властива ще друга сигнальна система, пов’язана з функцією мовлення, тобто із словом, чутним або видимим (письмове мовлення). Слово, за І. П. Павловим, є сигналом для роботи першої сигнальної системи (“сигналом сигналів”).
Мал. 78.2. Обов’язковою умовою формування мовлення є спілкування з дорослими
Утворення умовного рефлексу на основі мовлення є важливою особливістю нервової діяльності людини. Слова є не лише слуховими або зоровими подразниками, вони несуть також певну інформацію про предмет або явище. У процесі оволодіння мовленням у людини виникають зв’язки між центрами кори, які сприймають сигнали від різних предметів та явищ, і центрами сприйняття їх словесних позначень. Тому в людини умовний рефлекс на словесний подразник легко відтворюється без підкріплення. Так, почувши слова “праска гаряча!”, людина не стане торкатися неї.
Біологічними передумовами розвитку мовлення є певні анатомічні особливості: будова губ, ротової порожнини, гортані (див. § 25), слухового апарату і кори головного мозку людини. Усі форми мовленнєвої діяльності регулюються не окремими мозковими центрами, а їх складною системою, що поєднує кілька ділянок кори головного мозку. У кожній півкулі розташований слуховий центр мовлення, де відбувається злиття слухових відчуттів, розрізняння і розпізнавання слів. Він пов’язаний з руховим центром мовлення, який відповідає за вимову слів (див. мал. 67.2).
У кожної людини є природні задатки, необхідні для мовлення. Проте дитина, що до 11-12 років була позбавлена спілкування з дорослими, мовленням не оволодіває.
Мовлення і мислення. Мовлення є засобом, який людина майже завжди застосовує в мисленні. За допомогою мовлення ми формулюємо поняття, аналізуємо ознаки об’єктів, зв’язки, що між ними існують. Людське мислення може здійснюватися за допомогою внутрішнього, невимовного мовлення, а в окремих випадках людина використовує гучне мовлення. Унутрішнє мовлення допомагає утримувати думку, розвивати її. У випадку, коли завдання складне, ми починаємо промовляти його розв’язання вголос, а іноді навіть звертаємося до письмового мовлення.
Єдиним способом донести результати свого мислення до інших людей є зовнішнє мовлення – усне чи письмове. Від уміння відтворити в мовленні свої думки, від досконалості, виразності вашого мовлення залежить успішність спілкування з іншими людьми.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...