МОХОПОДІБНІ – НИЖЧІ І ВИЩІ РОСЛИНИ

Біологія – універсальний довідник

БІОРОЗМАЇТТЯ

НИЖЧІ І ВИЩІ РОСЛИНИ

МОХОПОДІБНІ

Загальні ознаки. Мохоподібні – рослини, часто дуже маленькі і порівняно простої будови. На відміну від водоростей, у них, як правило, є листки і стебла. Корені завжди відсутні; є тільки ризоїди. Статеві органи і спорангії багатоклітинні. Цикл розвитку дуже особливий – коробочки зі спорангіями розвиваються з зиготи безпосередньо на рослині.

Будова мохоподібних. Зелені, або бріові, мохи. Останній епітет вдаліший, оскільки усі мохоподібні

– зелені рослини.

Серед бріових мохів один із найбільших представників – зозулин льон. Його стебла досягають довжини 20 см (для мохів це дуже багато). Стебло не галузиться, густо покрите вузькими листками, дещо нагадує справжній льон (звідси і назва). Замість коренів – просто побудовані ризоїди, які відходять від нижньої частини стебла. Вони служать як для прикріплення, так і для всмоктування води (на відміну від водоростей). У порівнянні з водоростями зелені мохи відрізняються і складною внутрішньою будовою. Наприклад, у зозулиного льону є клітини, що нагадують епідерміс і провідну тканину.

Зозулин

льон – дводомна рослина: чоловічі і жіночі статеві органи знаходяться на різних екземплярах, біля верхівки. Чоловічі статеві органи – антеридії являють собою мішечки, в них утворюються сперматозоїди. Жіночі статеві органи – архегонії, схожі на колбочки з довгими шийками. їхня стінка складається з одного шару клітин; у розширеній частині колбочки знаходиться яйцеклітина. Для запліднення необхідні дощ або роса, тоді сперматозоїди можуть потрапити на архегоній і проникнути через шийку до яйцеклітини. З зиготи утворюється коробочка на довгій ніжці. Коробочка має кришечку і покрита зверху ковпачком. Усередині знаходиться спорангій у вигляді муфти. У спорангії утворюються спори, які після дозрівання випадають із коробочки. Для цього повинна відпасти кришечка і зруйнуватися стінка спорангія. Зрозуміло, що чим довша ніжка, тим дальше можуть розсипатися спори. Спора проростає, утворюючи тонку зелену нитку. На нитці з’являються бруньки, з яких виростають пагони моху.

Зелені мохи дуже поширені у природі. їх можна знайти на болотах, луках, у пустелях. Особливо багато їх у тінистих лісах. Не всі вони схожі на зозулин льон. У багатьох стебла дуже галузяться, часто вони сланкі. Є чимало мохів, у яких стебла не перевищують 2-3 см. Різної форми можуть бути і коробочки. Але життєвий цикл в усіх однаковий.

Торфові, або сфагнові, мохи. Торфові мохи ростуть на торфових болотах, разом із журавлиною, лохиною і багном. Далеко не всі рослини уживаються з торфовими мохами. Вони завжди утворюють масу у вигляді суцільного килима. Стебло сфагнових мохів галузиться, утворюючи гілочки трьох типів: одні відходять у боки, інші звисають, прилягаючи до стебла, треті утворюють подобу голівки на верхівці. Листки дуже дрібні (ледь видимі неозброєним оком) і складаються з одного шару клітин. Клітини зустрічаються двох типів: великі водоносні, прозорі, зі спіральними потовщеннями стінок, і вузькі хлорофілоносні, зелені. Кожна водоносна клітина оточена декількома хлорофілоносними клітинами. Водоносні клітини можуть дуже швидко всмоктувати величезну кількість води (у 25 разів більше сухої ваги) і настільки ж швидко її втрачати. Завдяки такій особливості у сфагнуму немає не тільки коренів, але і ризоїдів (вони йому не потрібні). Розмножуються сфагнові мохи так само, як і зелені.

Рослини сфагнуму наростають зверху і відмирають знизу. Нижні частини, які відмирають, разом з іншими рослинами перетворюються в торф. Останній утворюється при неповному розкладанні частин рослин (не вистачає кисню). Торф – цінне паливо. Однак у багатьох випадках осушення боліт небажане. По-перше, можуть виникнути зміни клімату; по-друге, на сфагнових болотах часто зустрічаються рідкісні рослини. Цілий ряд сфагнових боліт отримав зараз статус пам’яток природи.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: МОХОПОДІБНІ – НИЖЧІ І ВИЩІ РОСЛИНИ