Набута поведінка. Види навчання



Розділ 13 ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ

§ 75. Набута поведінка. Види навчання

Нові форми поведінки з’являються у людини протягом усього її життя. Процес, у якому відбувається зміна поведінки, формування нових дій, що грунтуються на індивідуальному досвіді, називають навчанням. Один з видів навчання – утворення умовних рефлексів. Які ще види навчання існують?

Активне навчання. Завдяки умовно-рефлекторній поведінці відтворюються дії, результат яких відомий наперед. Проте як бути, якщо невідомо, як необхідно діяти, щоб

досягти бажаного результату? У цьому випадку ефективним є метод спроб і помилок. Повернімося до спостережень за дітьми. Малюк одержав у подарунок пенал, в якому щось принадно подзвонює. Намагаючись його відкрити, дитина обмацує, постукує ним по столу – усе марно. Нарешті вона натискає на клямку – і пенал відкривається. Наступного разу дитина відкриває і цей пенал, й інші схожі коробочки, відразу виконуючи саме ту дію, яка привела до успіху. Під час активного навчання поведінка спрямована на пошук ефективних дій – тих, що приведуть до бажаних результатів (мал. 75.1). Такі дії зберігаються в пам’яті і в подальшому
відтворюються.

Активне навчання важливе і при формуванні поведінки, що відповідає соціальним нормам. Метод проб і помилок діти застосовують не лише під час маніпуляцій з предметами. Так само вони поводяться і з однолітками: якщо спроба отримати вподобану іграшку мирним шляхом не вдається, вони змінюють тактику і зчиняють бійку з її власником. Здавалося б, такий “агресор” діє ефективно – іграшка опиняється в нього. Проте агресивні дії засуджуються дорослими, за ними настає покарання. Дії, що відповідають прийнятим правилам, дорослі схвалюють.

Набута поведінка. Види навчання

Мал. 75.1. Гра – одна з найефективніших форм активного навчання

Ставлення дорослого надзвичайно значуще для дитини, вона добре запам’ятовує, які дії засуджувалися, які – схвалювалися. Тому надалі дитина буде утримуватися від “неправильних” дій і відтворюватиме ті, що заохочуються дорослими.

Що ефективніше в активному навчанні: заохочення або покарання? Винагородження (похвала або комплімент) сигналізує людині: “Роби так! Повторюй це знову!”. Покарання ж означає: “Припини!”, проте не вказує на те, яка поведінка є бажаною. Покарання часто спричиняє стан тривоги, страху або апатії, а жорстоке покарання – агресію і гнів. Отже, в спілкуванні з людьми варто вдаватися не тільки до критики – ефективнішими є похвала й заохочення.

Навчання через спостереження. Людина набуває нових форм поведінки, спостерігаючи за тими, хто її оточує. Унаслідок спостереження за дорослими і наслідування їм діти поступово опановують багатьма навичками, які стануть у пригоді в подальшому житті. Спочатку дії малюка лише нагадують дії дорослого, проте поступово вони стають точнішими.

З віком у дітей виникає намагання не лише копіювати окремі дії дорослих, а й бути схожими на них за рисами вдачі. Так, прикладом для наслідування може стати наполегливість або товариськість батьків, оскільки, на думку дитини, саме за ці якості їх цінують і поважають колеги й друзі. Зразками для наслідування можуть бути знаменитості, герої фільмів і книг.

Когнітивне навчання грунтується на розумовому переробленні інформації й використанні нового знання. Уявлення та уявні операції дають змогу подумки “обігравати” різні ситуації і вибирати або винаходити ефективні дії. Так, лаштуючись похмурим днем вийти з дому, ви роздумуєте, чи брати з собою парасольку. Аби ухвалити рішення, ви збираєте необхідну інформацію: дізнаєтеся про прогноз погоди, глянувши у вікно, з’ясовуєте, чи є вітер і дощові хмари. Поєднавши цю інформацію зі спогадами про погоду в попередні дні та оцінивши, до яких наслідків може призвести прогулянка під дощем без парасольки, ви, швидше за все, вирішите взяти її. Навчання через міркування, результатом якого є формування ефективної дії, здійснюється в тих випадках, коли використовувати метод проб і помилок безглуздо. Інформація, що зберігається в пам’яті, переробляється, і в ході розумових операцій виникає розв’язання проблеми.

До когнітивного навчання відносять інсайт (осяяння) – раптову здогадку про те, як саме потрібно діяти. Такій здогадці зазвичай передує тривала розумова робота над проблемою, що постала перед людиною. У певний момент різні фрагменти інформації, немов розкидані у пам’яті, об’єднуються, і на їх підставі формується рішення. Прикладом інсайту є відомий випадок, який стався з Архімедом. Знаменитий

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я

Біоритми і їх вплив на психічний тонус людини

Анок від вечора мудріший” – учить нас народна приказка.

Використовуючи знання про природу і функції сну, ви можете пояснити це спостереження з наукової точки зору. А як зрозуміти вираз “понеділок – день важкий”? Чому так важко збиратися на навчання саме у понеділок уранці?

Порушення біоритмів призводять до погіршення самопочуття: людина скаржиться на втому і дратівливість, на розлади травлення, розумову й фізичну розбитість. Урешті-решт, ритми нормалізуються і синхронізуються. Одні ритми відновлюються раніше, інші – пізніше, проте для повної їх синхронізації завжди потрібний час. Далеко не всі люди потребують 8 годин нічного сну. Дехто чудово почувається після 4-5 годин, а інші не відчувають, що відпочили, якщо не посплять 8-9 годин.

Усі люди схильні дотримуватися саме того розпорядку сну і неспання, і цей режим важливо не порушувати. У певний час ми їмо, йдемо до школи або на роботу, повертаємося додому. Рівень нашої розумової активності програмується розкладом навчальних занять.

Ритми організму людини пристосовуються до таких зовнішніх тимчасових сигналів. Збої в цій програмі (пропуски вранішнього часу підйому, перших уроків, запізнення на заняття) вимагають від організму додаткових зусиль і часу для повторного входження в заданий ритм. Не варто сподіватися, що пропущений день занять дасть вам змогу як слід відпочити, це просто виб’є вас з робочої колії.

Ви помічали, що одні люди активніші в першій половині дня, пік їх бадьорості й енергії припадає на неї, їм легше рано вставати. Іншим зручно вставати пізніше і пізніше лягати спати, вони активніші в другій половині дня. Таких людей називають відповідно “жайворонками” і “совами”, маючи на увазі схожість їх біоритмів з активністю в природі цих птахів. Схильність до вранішнього або вечірнього типу активності передається не лише генетично, але й формується під впливом життєвих умов. З того, що ви знаєте про біоритми людини, випливає, що природнішим для будь-якої людини є режим “жайворонка”, саме до цього пристосовані наші біологічні функції. Потрібно бути досить обережним у зарахуванні себе до категорії “сов”, виправдовуючи цим пізній відхід до сну. Часто приналежність людини до “сов” або “жайворонків” залежить від її поведінки і способу життя, а не від біологічних схильностей.

НАША ЛАБОРАТОРІЯ

Як розвинути спостережливість?

Дуже небагато людей є уважними спостерігачами. Проте вміння помічати деталі можна розвивати так само, як ми тренуємо м’язи, – за допомогою спеціальних вправ.

Вправа 1. Поставте перед собою будь-який предмет яскравого кольору (гребінець, фломастер, брелок тощо). Дивіться на нього протягом деякого часу, прагнучи запам’ятати його детально. Закрийте очі й пригадайте предмет якнайточніше. Погляньте на нього ще раз і з’ясуйте, про які деталі ви забули.

Вправа 2. Замалюйте детально по пам’яті предмети, які ви запам’ятовували під час виконання першої вправи. Порівняйте їх з малюнками.

Вправа 3. Ви будете здивовані тим, наскільки приблизним є ваше уявлення про обличчя знайомих, якщо спробуєте їх описати. І це тому, що ви жодного разу уважно не вдивлялися в їх риси. Почніть з розгляду деталей обличчя: придивіться до носа, очей, рота, підборіддя, форми обличчя й подумки складіть їх опис. Ви можете також придивлятися до домів, які ви щодня бачите, йдучи до школи, а потім подумки відтворювати їх деталі.

Вправа 4. Цю вправу зробіть разом з товаришами. Покладіть на стіл 7 будь-яких предметів і накрийте їх хусткою. Заберіть хустку, щоб товариші побачили предмети, полічіть до десяти, закрийте предмети знову. Запропонуйте друзям зробити якомога детальніший опис кожного предмета. Перевірте, як це їм вдалося. Поступово збільшуйте кількість предметів.

Вправа 5. Насипте на стіл купку сірників і спробуйте без підрахунку назвати їх кількість. Перевірте точність своєї оцінки, а потім насипте нову купку і продовжте вправу.

Вправа 6. Увійдіть до кімнати, швидко огляньте обстановку. Вийдіть і запишіть, що ви побачили, а потім порівняйте опис з оригіналом. Згодом ви навчитеся описувати будь-яке місце, де ви побували, з фотографічною точністю.

ПІДСУМКИ

– Психічна активність людини забезпечується завдяки узгодженій роботі різних зон головного мозку. Провідну роль в цьому відіграє кора великих півкуль. На активність головного мозку впливає ретикулярна формація. Активність людини підпорядкована біоритмам, які допомагають організму людини пристосуватися до змін навколишнього середовища.

– Психічні процеси регулюють поведінку людини: увага спрямовує її на певний об’єкт, відчуття і сприйняття постачають інформацію про зовнішнє середовище, пам’ять зберігає інформацію про попередній досвід людини, емоції сигналізують про відповідність поведінки потребам. Двигуном поведінки і психічної активності людини є її потреби і мотивації. Окрім біологічних, у людини є соціальні потреби. Усвідомлення потреб дає людині змогу здійснювати цілеспрямовану поведінку.

– Розрізняють уроджену і набуту поведінку людини. Набута поведінка формується в процесі індивідуального розвитку й навчання.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Методи вимірювання вологості повітря.
Ви зараз читаєте: Набута поведінка. Види навчання