Національна безпека – стан життєдіяльності суспільства та комплекс ефективних заходів з боку держави, громадських організацій і особи, за допомогою яких забезпечується захист демократичної системи суспільних відносин, здійснюється їх розвиток в інтересах народу. У найкоротшому визначенні фіксується глибинна внутрішня сутність (її ядро), у розгорненому – сутність (з урахуванням основних ознак, властивостей, якісних сторін сутності), у повному – найважливіші аспекти, що виходять за межі такої сутності з урахуванням економічної складової
й охоплюють окремі найсуттєвіші аспекти соціальних, політичних, правових, морально-етичних та інших сторін розвитку надбудовних відносин, які впливають на еволюцію економічної системи. Розгорнене визначення національної безпеки таке: це система заходів з боку основних суб’єктів розвинутого демократичного суспільства, які забезпечують повновладдя нації на своїй території у всіх сферах суспільного життя на основі власності на національне багатство. Повне визначення: національна безпека – це система ефективних економічних, правових, політичних, ідеологічних та інших заходів у всіх сферах національної
безпеки, які забезпечують стабільний розвиток цих сфер в їх взаємодії в інтересах народу і дають йому змогу здійснювати соціальний контроль над ефективністю цих заходів та їх удосконаленням. Головними об’єктами Н. б. є права і свободи особистості і колективу, духовні та матеріальні цінності всього суспільства, соціально-економічний устрій, суверенітет, в т. ч. територіальна цілісність і недоторканність кордонів країни. Н. б. повинна базуватися на пріоритеті прав людини та верховенстві права, домінуванні мирних засобів у розв’язанні конфліктів, наявності суспільного контролю за всіма сферами суспільного життя; оптимальному поєднанні інтересів особи, колективу, суспільства і держави, чіткому розмежуванні повноважень органів державної влади. Важливе значення для забезпечення Н. б. має своєчасний моніторинг і комплексна оцінка рівня загроз національним інтересам держави, прогнозування розвитку небезпечних (конфліктних) ситуацій з метою управління ними і зведення до мінімуму негативних наслідків. Н. б. – складна багаторівнева система, головними підсистемами якої є економіка, політика, соціальні відносини, право, культура, ідеологія, довкілля, національні відносини, оборона країни, інформаційний простір та ін. Найважливішою з них є економічна безпека, а отже, безпека основної продуктивної сили – людини (людини-працівника і людини – власника). Для забезпечення Н. б. держава та громадянські об’єднання повинні насамперед створити ефективну правову базу для розвитку суспільства, сформувати відповідні організаційні структури, здійснити комплексне кадрове, фінансове, матеріальне, технічне, інформаційне та ін. забезпечення, виробити стратегію та тактику конкретних заходів з урахуванням змін внутрішнього та зовнішнього середовища, чітко визначати національні інтереси та пріоритети.
Loading...