Національне споживання та національне заощадження



УРОК 41

Національне споживання та національне заощадження

Мета уроку: розглянути споживання як найпростіший компонент валового внутрішнього продукту; розкрити зв’язок між споживанням і доходами, між розмірами заощадження й доходу; проаналізувати головні фактори в житті суспільства, що впливають на споживчі видатки; розвивати допитливість; виховувати ощадливість.

Основні поняття: доходи, споживання, заощадження, функції споживання і заощадження, національні заощадження і норма заощаджень.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід

уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

>> Запитання для дискусії

1. Охарактеризуйте економічні фактори, що визначають форми розподілу національного доходу.

2. Які чинники впливають на величину доходів населення?

3. Визначте межу бідності. Яким є рівень бідності в Україні?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Споживання та заощадження відіграють визначальну роль в економіці будь-якої країни. Держави, які інвестують значний відсоток своїх доходів, а споживають менший, досягають високих темпів зростання національної економіки

та продуктивності праці.

І навпаки, ті країни, що споживають більший відсоток своїх доходів, а інвестують менший, розвиваються повільніше.

IV. Вивчення нового матеріалу

Споживання – це частина доходу в розпорядженні, що надходить для купівлі товарів і послуг у поточному періоді.

Споживання є найпростішим компонентом валового внутрішнього продукту, що становить 66 % сукупних видатків упродовж останнього десятиріччя. Які ж головні компоненти споживання? Серед його найважливіших статей – житло, транспортні засоби, продовольство та медичні послуги.

Заощадження – це неспожита частина особистого безподаткового доходу.

Заощадження – частина доходу в розпорядженні, що залишається після задоволення споживчих потреб і спрямовується на споживання в майбутньому.

Оптимальною нормою національного заощадження вважають 20-25 %. Між нормою національного заощадження, інвестиціями й темпами економічного зростання існує тісний взаємозв’язок, тому кожна країна особливу увагу звертає на стимулювання схильності населення, домогосподарств, підприємств до заощадження.

Функція споживання грунтується на простій ідеї, відповідно до якої поведінка споживача за певний період пов’язана з величиною його доходу за цей період. Натомість гіпотеза життєвого циклу розглядає приватних осіб, які планують свою поведінку щодо споживання і заощадження на тривалі періоди, сподіваючись якнайкраще розподілити споживчі видатки впродовж усього свого життя.

Франко Модильяні розвинув модель поведінки споживача, яку називають гіпотезою життєвого циклу. ця модель грунтується на концепції міжчасового вибору споживача, інакше кажучи, гіпотеза життєвого циклу вбачає в заощадженнях результат переважно бажання приватної особи забезпечити собі можливість споживати в старості. Як бачимо, ця теорія відзначає низку несподіваних чинників, що впливають на норму заощаджень у країні. Наприклад вікова структура населення, у принципі, – важливий чинник, що визначає поведінку величини споживання і заощадження.

Функція споживання має вигляд:

C = aWR + cYL,

Де WR – реальне багатство;

А – гранична схильність до споживання;

YL – трудовий дохід;

С – гранична схильність до споживання з трудового доходу.

Трудовий дохід – це такий дохід, який отримує робоча сила, на відміну від доходу, що його заробляють інші фактори виробництва, як, скажімо, рента за землю або прибуток з капіталу.

Заощадження дорівнюють доходу за вирахуванням витрат на споживання:

Національне споживання та національне заощадження

Де NL – кількість років життя людини;

WL – кількість років праці й заробляння доходу;

(NL – WL) – кількість років, упродовж яких людина не працює за віком.

З рівняння випливає, що заощадження впродовж робочого періоду життя людини дорівнюють певній частці трудового доходу, а числове значення такої частки – числовому значенню частки, яку становить період, коли людина не працює за віком, від життя загалом.

На рисунку показано схему споживання, заощадження і витрачання заощаджень за весь період життя. Упродовж усього життя потік споживчих видатків С рівномірний і становить разом (С • NL). У період життя, коли людина не працює за віком, такі споживчі видатки фінансуються за рахунок заощаджень, що накопичувалися впродовж робочого періоду життя. Отже, заштриховані відрізки (YL – C) • WC і C • (NL – WL) однакові або можна сказати так: за рахунок заощаджень у роки праці фінансуються витрати в період, коли людина не працює за віком.

З рисунку стає очевидною важлива ідея теорії життєвого циклу споживання. Вона полягає в тому, що плани споживання складаються так, аби досягти однакового або рівномірного рівня споживання шляхом заощадження впродовж періодів високих доходів і витрачання заощаджень у періоди низьких доходів. Отже, це важливий відхід від розгляду споживання лише як такого, що базується на поточному доході. різниця є суттєвою, бо в обрахунках споживчих видатків упродовж усього життєвого циклу враховуються доходи, які будуть одержані за все життя, а не лише поточний дохід.

До найважливіших чинників, що суттєво впливають на споживання і заощадження, крім поточного доходу, можна також зарахувати постійний дохід, багатство, соціальні фактори та сподівання. Проте з року в рік найважливішим визначником змін у споживанні є фактично використовуваний дохід.

Схема споживання, заощадження і витрачання заощаджень

Національне споживання та національне заощадження

Розвиваючи гіпотезу життєвого циклу споживання і заощадження, ми показуємо, що саме визначає величину граничної схильності а і с у рівнянні, чому величина багатства має впливати на величину споживання.

Мультиплікатор інвестицій дорівнює: K = 1/(1 – MPC), де МРС – гранична схильність до споживання (MPC = C/Y)

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

>> Запитання для дискусії

Чи правильними є нижченаведені твердження?

1) Гранична схильність до споживання завжди дорівнює граничній схильності до заощадження.

2) Зі збільшенням доходу споживача частка видатків на продукти харчування зменшується.

3) На обсяг і динаміку заощаджень та інвестицій впливають одні й ті самі чинники.

4) Споживчі видатки не є більш стабільними порівняно з інвестиційними видатками.

5) Якщо відома функція споживання, то завжди можна побудувати функцію заощадження.

6) Зростання податків на доходи громадян знижує й видатки на споживання, і розмір заощаджень.

7) Цінність грошової одиниці в майбутньому менша за її цінність сьогодні.

8) Згідно з традиційними положеннями, зниження податків, яке уряд фінансує за рахунок збільшення запозичень, не стимулює збільшення видатків споживача.

9) Підвищення податків пересуває донизу як функцію споживання, так і функцію заощадження.

10) Зі зростанням реальної відсоткової ставки стимули фірм до інвестування збільшуються.

Відповіді: правильні – 2, 5, 6, 7, 9; неправильні – 1, 3, 4, 8, 10.

>> Розв’яжіть задачі

Задача 1

1) Використовуваний дохід дорівнює 500 грн, на споживання витрачають 400 грн. За доходу в розмірі 800 грн величина споживання становить 600 грн. Обчисліть MPC і MPS (граничну схильність до споживання і заощадження).

2) Поточний використовуваний дохід особи становить 15 тис. грн. за рік, а майно – 50 тис. грн. Гранична схильність до споживання поточного доходу – 0,8, а майна – 0,025. Автономне споживання дорівнює 1000 грн. Обчисліть обсяг споживання особи за кейнсіанською функцією споживання та гіпотезою життєвого циклу.

3) У національній економіці є можливість використовувати сім інвестиційних проектів.

Проект

Обсяг інвестицій у проекти, млн. грн.

Щорічний дохід на 1000 інвестованих гривень

А

4

450

В

6

370

С

15

290

D

8

210

Е

5

160

F

12

110

G

20

90

А) Обчисліть доцільний обсяг інвестицій за ринкової відсоткової ставки 20 % за рік за умови, що інфляція відсутня.

Б) Обчисліть доцільний обсяг інвестицій за ринкової відсоткової ставки 20 %, рівня інфляції – 5 % та податку в розмірі 25 % щорічного доходу.

Відповіді:

1) MPC = 2/3; MPS = 1/3.

2) Споживання особи, відповідно до кейнсіанської функції споживання, становить 13 000 грн., а згідно з гіпотезою життєвого циклу – 13 250 грн.

3) а) Доцільний обсяг інвестицій за ринкової відсоткової ставки 20 % становитиме 33 млн. грн. – (4 + 6 +15 + 8). За цієї відсоткової ставки інвестиції в проекти Е, F, G є неприбутковими, бо витрати на капітал перевищують щорічний дохід на капітал.

Б) Доцільний обсяг інвестицій становитиме 10 млн. грн. – (4 + 6). За цих умов прибутковими є лише проекти А і В. Решта проектів є неприбутковими.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1 . Опрацювати теоретичний матеріал.

2 . Графічно зобразити динаміку заощаджень, витрат і доходів населення України за період 2001-2011 рр.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Структура електронного листа.
Ви зараз читаєте: Національне споживання та національне заощадження