Надзвичайні ситуації природного характеру



ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА ПІДГОТОВКА

ТЕМА: НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

§ 29. Надзвичайні ситуації природного характеру

Які стихійні лиха відбувалися в Україні протягом останніх років?

Стихійні лиха Під стихійними лихами розуміють такі явища природи, які викликають катастрофічну обстановку, що характеризується раптовим порушенням нормального життя і діяльності населення, смертю або загрозою смерті людей, руйнуванням або пошкодженням будівель і споруд, знищенням матеріальних цінностей.

За даними ООН, на межі другого й третього тисячоліть

через стихійні лиха загинуло близько 3 млн людей, загальна кількість потерпілих сягнула майже 800 млн людей. Підраховано, що 40% усіх стихійних лих у світі припадає на повені, 20% – на тропічні циклони (тайфуни), по 15% – на засухи та землетруси. Спостерігається зростання кількості стихійних лих, наприклад: частота засух збільшилася у 8 разів, пожеж і вивержень вулканів – у 3 рази, циклонів, повеней та епідемій – удвічі.

Щорічно в Україні виникає до 300 надзвичайних ситуацій, спричинених природними чинниками, до яких належать явища метеорологічного, гідрологічного та геологічного характеру. Найбільша їх

кількість зумовлена метеорологічними явищами. У Південному регіоні та у районі Донбасу спостерігаються явища як під час теплого (сильна спека, пилові бурі, суховії, надзвичайна пожежонебезпека), так і холодного (сильні морози, ожеледь, снігопади) періодів року. За повторюваністю стихійних і небезпечних метеорологічних явищ виділяються також області, які охоплюють територію Українських Карпат. Тут найхарактерніші сильні зливові дощі (які зумовлюють селеві (водно-грязеві) потоки, зсуви землі та паводки, часті сходи снігових лавин), град, сильний вітер, тумани, хуртовини, сильні снігопади.

Надзвичайні ситуації природного характеру

Іл. 29.1 Повінь

Прогнозованість загрози стихійного лиха вимагає від керівників і штабів цивільного захисту (ЦЗ), органів управління господарством передбачати можливі осередки їх виникнення, характер перебігу, завчасно проводити попереджувальні заходи, постійно проводити підготовку сил і засобів для ліквідації наслідків стихійних лих.

Повені (іл. 29.1) – тимчасове затоплення значної частини суші водою в результаті розливу річок унаслідок великої кількості опадів, інтенсивного танення снігу, утворення заторів льоду під час весняного паводка, вітрового нагону води в річки з моря. Крім того, причиною повені можуть бути завали на річках через землетруси, гірські зсуви, руйнування дамб, гребель гідровузлів, виникнення цунамі або гравітаційних хвиль від підводних ядерних вибухів.

Повені характеризуються швидким підйомом рівня води й затопленням значних територій, де велика кількість населення залишається без притулку, питної води та продуктів харчування; люди потерпають через вплив холодної води, вітру та інших метеорологічних чинників.

На випадок повені має бути наявний план спільних дій рятувальних служб та медичних формувань. Важливо передбачити вірогідні місце, час, характер, очікувані розміри трагедії і своєчасно організувати запобіжні заходи, що дасть змогу створити сприятливі умови для проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт.

Величина матеріальних втрат й ураження людей буде змінюватися залежно від щільності населення в зоні затоплювання, своєчасності оповіщення, відстані населеного пункту від місця початку повені, висоти хвилі, що затоплює, і часу її проходження, температури води і навколишнього середовища, періоду доби, розташування медичних установ та багатьох інших особливостей.

Селевий потік – потік суміші грунту й води, у якому багато каміння і уламків зруйнованих гірських порід і дерев. Небезпечними районами України щодо селів є Крим, Карпати. Селеві потоки утворюються в гірських і передгірських районах у результаті великої кількості дощів, швидкого танення льоду, гірського снігу, землетрусів. Зазвичай вони подібні до бурхливого паводка, який несе велику кількість бруду (грязьові селі), гальки і каміння (грязьово-кам’яні селі). Селі стрімко або уривчасто переносять великі предмети (камені, автомобілі тощо). Об’єм виносів складає сотні тисяч, а іноді мільйони кубічних метрів, розміри уламків, які переносяться, досягають 3-4 м у поперечнику, при масі 100-200 т. Маючи велику масу і швидкість, селі руйнують дороги, об’єкти сільського господарства, населені пункти і все інше на шляху просування.

Надзвичайні ситуації природного характеру

Iл. 29.2. Наслідки зсуву

Надзвичайні ситуації природного характеру

Іл. 29.3. Наслідки урагану

Зсуви – ковзне зміщення мас гірських порід схилом під дією сили тяжіння внаслідок повені, землетрусу, послаблення міцності порід через сільськогосподарську діяльність або будівництво, які здійснюють, не враховуючи геологічних умов місцевості (іл. 29.2).

Площі зсувонебезпечних зон на теренах України за тридцять років (1980-2010) збільшились у 2-5 разів. Зони зсуву захоплюють райони забудови, створюючи таким чином загрозу надзвичайних ситуацій з непередбачуваними наслідками.

З групи метеорологічних явищ природного походження вкрай небезпечними стихійними лихами є бурі, урагани та смерчі. Основна причина їх виникнення – циклонічна діяльність атмосфери. Циклони Атлантичного океану зазвичай називають ураганами, а тропічні циклони західної частини Тихого океану – тайфунами.

Буря (шторм) – дуже потужний, зі швидкістю понад 20 м/с, постійний вітер, що викликає великі руйнації на суші та хвилювання на морі (шторми). Для бур характерна менша, порівняно з ураганами, швидкість вітру. Тривалість їхньої дії складає від кількох годин до доби. Залежно від пори року і наявності в повітрі різноманітного складу часток розрізняють курні, безкурні, сніжні та шквальні бурі.

Найважливіша характеристика урагану – швидкість вітру. Багаторічні спостереження свідчать, що його швидкість під час ураганів перевищує 29 м/с і досягає у більшості випадків 30-50 м/с. Для зручності контролю за напрямком ураганів та з метою зменшення помилок під час передачі інформації синоптики називають їх короткими жіночими й чоловічими іменами, що легко запам’ятовуються, або використовують чотирицифрову нумерацію. В Україні ураганні вітри виникають будь-якої пори року, але переважна більшість – у липні-вересні. їх виникнення має певну циклічність, і цей факт сприяє точнішому прогнозуванню. Урагани супроводжуються такими явищами, як зливи, снігопади, град, блискавки, а також часто призводять до виникнення курних і сніжних бур.

Ураган ламає і вириває з коренями дерева, зриває дахи й руйнує будинки, лінії електропередачі та зв’язку, будинки і споруди, виводить з ладу різноманітну техніку (іл. 29.3).

Надзвичайні ситуації природного характеру

Iл. 29.4 Смерч

Люди можуть потрапити під уламки зруйнованих будинків і споруд. Уламки, що летять з великою швидкістю, та інші предмети завдають людям важких травм.

Смерч (торнадо) – атмосферний вихор, що виникає в грозовій хмарі і поширюється аж до поверхні землі. Він має вигляд стовпа, іноді з вигнутою віссю обертання, діаметром до десятків і сотень метрів з лійкоподібними розширеннями догори і донизу (іл. 29.4). Повітря в смерчі обертається проти ходу годинникової стрілки зі швидкістю до 100 м/с і одночасйо підіймається спірально, втягуючи в себе різноманітні предмети. Смерч майже завжди добре помітний; при його підході чути оглушливе завивання. Середня швидкість переміщення смерчу складає 50-150 км/год. Тривають смерчі недовго: від кількох хвилин до кількох годин, проходячи за цей час шлях від сотень метрів до десятків кілометрів.

Смерч, рухаючись над поверхнею землі, часто завдає руйнації того ж рівня, що й сильні ураганні вітри, але на значно менших площах. Ці руйнації пов’язані з потужною дією обертової сили повітря та різким підйомом повітряних мас догори. При цьому деякі об’єкти (автомобілі, легкі будівлі, дахи будинків, люди і тварини) можуть відриватися від землі й переноситися на сотні метрів. Падаючи, ці об’єкти руйнуються, а люди і тварини отримують травматичні ушкодження, можлива навіть їхня загибель. Одночасно за рахунок залучення до повітря величезної кількості дрібних предметів можуть спостерігатися непрямі враження людей. Найбільше смерчів протягом 1970-2010 pp. спостерігали в населених пунктах Київської, Черкаської, Запорізької, Миколаївської областей, а найчастіша повторюваність їх (один раз на 5 років) – у Криму та Херсонській області.

Урагани, бурі й смерчі – одні з найпотужніших сил стихії, а за руйнівним впливом їх часто порівнюють із землетрусом.

Після отримання сигналу про загрозу урагану, бурі чи смерчу населення приступає до заходів щодо підвищення міцності та надійності будинків, споруд та інших місць перебування людей, здійснює пожежну профілактику і створює необхідні для забезпечення життєдіяльності запаси. Вікна, двері, люки горищ і вентиляційні отвори з підвітряного боку будинків щільно зачиняють. Скло вікон і вітрин заклеюють або захищають віконницями чи щитами. У цій ситуації слід підготуватися до вимкнення електромережі, закрити газові крани, загасити вогонь у грубках. Речі, які можуть впасти і спричинити травми, потрібно розмістити на підлозі, ліжка відсунути від вікон.

З моменту отримання інформації про безпосереднє наближення урагану або сильної бурі жителі населених пунктів займають раніше підготовлені місця в будинках або сховищах, а у випадку смерчу – тільки підвальні помешкання та підземні споруди. Автомо Білістам слід зупинити транспортний засіб, вийти з нього й швидко заховатися в міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення. Під час перебування під відкритим небом необхідно відійти на безпечну відстань від будинків і шукати захист у ярах, ямах, канавах, кюветах. При цьому потрібно лягти на дно укриття і щільно притиснутися до землі. Такі дії значно знижують число ушкоджень.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Розповідне речення.
Ви зараз читаєте: Надзвичайні ситуації природного характеру