Найважливіші сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини



Розділ II. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН

Тема 4. Покритонасінні

УРОК 48

Тема. Найважливіші сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини*

Практична робота № 4. Розпізнавання видів кімнатних рослин

Мета. Закріпити отримані на попередніх уроках знання про значення покритонасінних рослин, розширити знання про кімнатні рослини, отримані з початкової школи, навчитися розпізнавати найпоширеніші види кімнатних рослин.

Тип уроку: засвоєння нових знань у формі уроку-подорожі.

Основні поняття і терміни: сільськогосподарські,

лікарські, декоративні рослини.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда); наочні (демонстрація обладнання, спостереження за живими рослинами); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій); практичні (виконання практичної роботи).

Обладнання: додаток Ж “Найважливіші культивовані та дикорослі Покритонасінні з класів Однодольні та Дводольні”, живі рослини, зображення рослин на картках та таблицях (пшениця, жито, рис, кукурудза, соняшник, суниці, шипшина, яблуня, груша, квасоля, горох, картопля, помідор, стручковий перець, ромашка

лікарська, дурман, блекота чорна, пижмо звичайне, кульбаба, деревій, цикорій, буркун чорний, королиця звичайна, хризантема, жоржина, левкой, айстра, троянда).

Хід уроку

Вибір такої форми проведення уроку залежить, перш за все, від змісту матеріалу, що вивчається. Якщо зміст матеріалу можна розділити на відносно відокремлені, але логічно пов’язані блоки, то їх розглядають окремо. Зовні це виглядає як подорож, скажімо, поїзда із зупинками. Кожна зупинка має свою назву і призначення. На кожній з них учні розглядають окремий блок навчального матеріалу, а потім все зв’язують в систему, роблять узагальнення і висновки.

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності. Уявімо собі, що ми подорожуємо поїздом по країні Корисні Рослини. Поїзд робитиме зупинки, на кожній з яких ви будете дізнаватись про різні рослини відділу Покритонасінні, яких людина використовує в їжу, для виготовлення одягу, різноманітних речовин або як лікарські та декоративні. Поїхали!

План

1. Зупинка “Смачна”.

2. Зупинка “Швидка допомога”.

3. Зупинка “Гарна”.

3. Сприйняття і осмислення матеріалу.

Повідомлення кожної зупинки готують учні або вчитель, залежно від складності змісту матеріалу.

1. Зупинка “Смачна”

А) Конкурс Хто згадає найбільше загадок про їстівні рослини? До якої родини кожна з цих рослин належить?”

Б) Повідомлення учнів:

Пшениця – охоплює близько 20 видів, що ростуть у дикому стані на Закавказзі, в Африці (Ефіопія), Малій Азії, на Близькому Сході. Рослини однорічні (ярі й озимі), колоски три-, семиквіткові, в яких плодоносними є тільки нижні перша-третя квітки. Стрижень колоса в культурних голозерних видів міцний, у плівчастих – ламкий. Зернівка за консистенцією може бути борошнистою або склоподібною, за забарвленням – жовтою, білою, червоною або фіолетовою. На відміну від зернівок багатьох інших злаків, зернівка пшениці характеризується високим вмістом клейковини (комплексу білкових речовин), що забезпечує високу хлібопекарську якість пшеничного борошна. Із зерна пшениці, крім борошна, виготовляють крупи, крохмаль, спирт то що. Найважливіше значення для харчування майже половини населення земної кулі мають два види пшениці: пшениця м’яка і пшениця тверда, причому перша займає майже 90% загальної площі посівів пшениць на Землі, її вирощують повсюди, де тільки дозволяє клімат. Пшениця м’яка, або літня, має ярі та озимі сорти.

У пшениці твердої колос щільний, товстий, стиснутий з боків; стебло зазвичай вище, ніж у пшениці м’якої, з жорсткішою соломиною; зернівки довші й більші, легко вимолочуються. Ця пшениця дає зерно вищої якості; воно містить до 20% клейковини і йде на виробництво борошна, манних крупів і макаронів найвищого гатунку.

Селекціонерами виведено близько 300 сортів пшениці.

Жито налічує 12 видів, з яких 11 трапляються в дикому стані, а один – культурний; рослини одно-, дво – і багаторічні. У диких видів стрижень колоса ламкий, розпадається на членики, в культурних форм – міцний. Більшість культурних форм жита посівного є озимими і характеризуються високою зимостійкістю та невибагливістю до грунту. Створено близько 40 сортів жита. Житній хліб, як і пшеничний, є важливим продуктом харчування. Висівки і кормове борошно згодовують тваринам. Жито також висівають як зелене добриво та для боротьби із бур’янами.

Рис налічує близько 20 видів, поширених у дикому стані у тропіках і субтропіках. Усі дикорослі види – гігрофіти, їхні плоди (зернівки) осипаються ще до достигання. У культурі найбільш відомий і поширений рис посівний – однорічний зерновий злак із суцвіттям повислою волоттю, одноквітковими колосками і двостатевими квітками із шістьма тичинками. Рис – найдавніша культура народів Південно-Східної Азії і важливий продукт харчування для більшості населення земної кулі.

З давніх-давен його вирощують у Середній Азії. Пізніше його культура поширилася на Північному Кавказі, в Україні. Рисові крупи, які одержують після обробки (звільнення від лусок) рису-сирцю містять до 75% крохмалю; вони високопоживні, легко засвоюються організмом. Для випікання хліба рис непридатний, бо в ньому дуже мало клейковини. Зерно рису також використовують для виготовлення спирту, крохмалю, із соломи плетуть капелюхи, циновки, кошики, виготовляють папір.

Відомо кілька тисяч сортів рису.

Кукурудза, або маїс – однорічний культурний злак родом з Америки; у дикому стані нині невідомий. Рослина однодомна з роздільностатевими квітками і суцвіттями. Тичинкові волоски двоквіткові, у верхівкових волотеподібних суцвіттях; маточкові – у циліндричних початках, які виростають у пазухах листків, укриті листковими обгортками. Запилення перехресне (вітром). Кукурудза – цінна кормова, харчова і технічна культура. Із зелених рослин кукурудзи роблять силос для худоби, із зерен виготовляють кукурудзяну олію, яка є цінним дієтичним продуктом, крохмаль, спирт, крупу. Молоді качани у вареному вигляді вживають у їжу. Зі спеціальних сортів роблять поп-корн.

Капуста – рід, до якого входять дикорослі види і культурні форми капусти, деякі коренеплоди (ріпа, бруква тощо); олійні та пряні культури (рапс, гірчиця та ін.). Дикоросла капуста поширена на узбережжі Середземного моря і є багаторічником. її численні культурні сорти та форми є переважно дворічними і належать до виду капуста городня. Листки в неї на дуже вкорочених стеблах, гладенькі, м’ясисті, утворюють щільні головки. Цю капусту вирощують майже повсюдно. Вона займає понад 90% загальної площі, зайнятої капустою. Її вживають здебільшого в квашеному вигляді, а також варену, смажену та сиру.

Соняшник налічує близько 100 видів, поширених у Північній і Південній Америці. Здебільшого високі однорічні або багаторічні рослини з жовтими або ліловими квітками, зібраними у великі кошики, серединні квітки трубчасті, крайові – несправжньоязичкові. У культурі найбільше поширений соняшник однорічний, родом з Мексики, де його вирощували ще до відкриття Америки. В Європу завезений на початку XVI ст. (перші рослини було висіяно в 1510 р. у Мадридському ботанічному саду), в Росію – у XVIII ст. Спочатку його культивували як декоративну рослину і лише в 1835-му почали вирощувати в Воронезькій губернії заради олії. Нині соняшник – цінна просапна олійна культура в Україні, Росії, на Північному Кавказі. Відомо багато сортів, які поділяються на дві основні групи: лузальні (з крупнішими сім’янками) та олійні (з дрібнішими сім’янками, містять до 50-60% жирної олії, використовується з харчовою та технічною метою); а макуха, яку отримують в процесі переробки насіння, є цінним концентратом для годівлі худоби. Соняшник – також добрий медонос. Близький до нього соняшник бульбистий – багаторічник, з дрібними кошиками та підземними бульбами, що містять 10-15% інуліну. Ці бульби дуже корисні, особливо для тих, хто хворіє на діабет. Вирощують подекуди як кормову рослину. Легко дичавіє.

Суниці – багаторічні трав’янисті рослини зі сланкими тонкими пагонами, які називають вусами, що легко вкорінюються у вузлах. Квітколоже опукле, м’ясисте, солодке, в нього занурені численні сухі однонасінні горішки, тому плоди мають назву “збірний горішок”. У дикому стані в лісах і чагарниках ростуть суниці лісові з червоними плодами і суниці мускусні з рожевими і зеленкуватими плодами. По трав’янистих схилах балок і в чагарниках ростуть суниці зелені, або полуниці з жовтувато-білими, рідше рожевими плодами. Всі культурні сорти полуниць виникли внаслідок гібридизації суниці віргінської і суниці чилійської. Вони об’єднані тепер в один збірний вид – суниці садові з численними сортами. Плоди суниць мають високі смакові якості, містять вітамін С, фосфор, залізо і широко вживаються у свіжому і переробленому вигляді.

Яблуня – дерево, рідше кущ, без колючок; плід найчастіше кулястий, на кінцях вгнутий, м’якуш без кам’янистих клітин. У дикому стані відомо понад 30 видів яблунь, поширених переважно в помірній зоні Північної півкулі. В Україні в лісах ростуть яблуня лісова та яблуня рання. Перша – це дерево до 10 м заввишки, з неопушеними в дорослому стані листками, друга – деревце до 5 м заввишки, з пухнастими знизу листками. У культурі відомо понад 10 000 сортів яблунь, асортимент їх увесь час розширюється. Більшість культурних сортів яблуні, відомих у світовому асортименті, об’єднується у вид яблуня культурна. В Україні є понад 100 сортів яблуні.

Груша. В Україні в лісах і байраках майже повсюди росте груша звичайна, яка є доброю підщепою для культурних сортів, об’єднаних під загальною назвою груша домашня. Світовий асортимент налічує понад 500 культурних сортів груші. Після яблуні у нас груша – найважливіша плодова рослина, історія її культури також заходить у глиб віків. Ще Теофраст розрізняв дикі та культурні сорти груші, а стародавні греки вже були обізнані з її щепленням. Груша згадується в творах таких стародавніх письменників, як Катон, Пліній Старший, Колумелла та ін. За смаковими якостями найкращі сорти груш не поступаються перед яблуками. Хоча вміст цукру у них менший (7- !3 %), ніж у яблук, однак їхні плоди здаються солодшими, бо містять значно менше кислот.

Квасоля – великий тропічний рід, який налічує близько 150 видів переважно однорічних рослин з прямим або витким стеблом. Квітки жовті, білі, оранжеві, пурпурові, фіолетові. В культурі в Україні найбільше поширена квасоля звичайна – витка або кущиста однорічна рослина; боби різної форми і довжини; забарвлення і форма насіння також різноманітні; воно містить 22-28 % білків і до 57 % безазотистих екстрактивних речовин. Найкращими вважаються білонасінні сорти.

Горох посівний – давня цінна однорічна культурна рослина, відома майже з часів кам’яного віку. Стебло кволе, розпростерте, чіпке (причіплюється за допомогою листкових вусиків); прилистки великі, квітки білі, біб “багатонасінний. Відомо багато сортів гороху, котрі різняться між собою висотою стебла, часом достигання, господарським призначенням (овочеві, кормові, зернові) тощо. Зернові сорти використовують переважно в їжу; їхнє насіння у стиглому стані містить до 34 % білка, до 45 % крохмалю, до 10 % цукру, а також багато вітамінів, клітковину та ін.

Картопля походить з Південної Америки (Чилі). В Європу вона потрапила наприкінці XVI ст., в Росію – на початку XV! II ст. Нині існує понад 1000 сортів картоплі. Бульби картоплі бувають різними за формою, величиною, забарвленням (білі, червоні, фіолетові), строками достигання; вони містять від 14 до 24% крохмалю, близько 2% сирого протеїну тощо. Всі сорти картоплі поділяють переважно натри групи: харчові (столові), кормові га технічні, що йдуть на виготовлення спирту, крохмалю.

Помідор їстівний походить з Південної Америки; його вирощують як однорічну рослину, стебла вкриті залозистими волосками; плоди червоні або жовті; споживають як у свіжому, так і переробленому вигляді.

Стручковий перець походить, як припускають, з Мексики; ягода з м’ясистим, але не дуже соковитим оплоднем. Містить багато вітамінів та мікроелементів.

2. Зупинка “Швидка допомога”

Хамоміла лікарська (ромашка лікарська) – однорічна рослина родини Айстрові з крайовими білими квітками – дуже запашна цінна лікарська рослина, відома з глибокої давнини. Ромашку лікарську легко відрізнити від інших видів ромашок, якщо розрізати квітколоже навпіл. У ромашки лікарської воно порожнисте, в інших видів – виповнене. Багатий хімічний склад рослини зумовлює широкий діапазон її застосування. Препарати з ромашки вживають при захворюваннях травної і видільної систем, печінки; як зовнішній засіб – сприяє загоєнню ран, відваром з неї полощуть горло, лікують вугрі. Якщо регулярно полоскати відваром з ромашки волосся після миття, то воно помітно світлішає.

Пижмо звичайне росте по всій Україні на узліссях і сухих схилах. Важлива лікарська і пряно-ароматична рослина, порошок її використовують як інсектицидний засіб. Відваром цієї рослини лікують хвороби шлунка, кишечнику і підшлункової залози, має жовчогінну дію. Але найвідоміше використання пижма – як протиглисного засобу. Зовнішньо відваром лікують гнійні рани, виразки, синці, подагру та ревматизм.

Деревій налічує близько 100 видів, з яких в Україні є 20. Листки найчастіше перисто-розсічені, кошики дрібні, зібрані в складні щитки, крайові квітки білі, жовті або рожеві. По схилах, на узліссях і луках по всій Україні росте деревій звичайний. Його листя найчастіше використовують для зупинення різних видів кровотеч: легеневих, кишкових, з носа, ясен та інших. Настій трави поліпшує апетит і травлення. Деревій регулює обмін речовин, позитивно впливає на нервову систему.

Кульбаба – досить поліморфний рід, поширений майже по всій земній кулі. Переважно багаторічники з розеткою прикореневих листків; кошики поодинокі на дудчастих безлистих стеблах (стрілках), волоски чубка прості. В Україні росте 13 видів кульбаби. Найбільш поширена кульбаба лікарська, яка росте на луках, забур’янених місцях, у садах, поблизу житла по всій Україні. Цінна лікарська рослина. У науковій медицині кульбабу застосовують як засіб, що підвищує апетит і поліпшує травлення. В їжу вживають молоде листя кульбаби у вигляді салатів як засіб, що стимулює вироблення еритроцитів (при недокрів’ї) та від загальної слабкості.

Уздовж шляхів, на перелогах і засмічених місцях по всій Україні росте цикорій звичайний, або петрові батоги. Його потовщені корені містять до 25% інуліну (корисний хворим на цукровий діабет) і гіркі речовини. Це відома лікарська рослина, чудовий медонос. Препарати з цикорію вживають для поліпшення апетиту і травлення, при хворобах нирок, як заспокійливий засіб. Підсмажений і розмелений корінь цикорію використовують як замінник натуральної кави і цінну добавку до сурогатів кави з ячменю.

Шипшина – великий і дуже поліморфний рід; у природі шипшини легко схрещуються, даючи гібриди і форми різного таксономічного значення. Всього у флорі України є понад 80 видів шипшин і ряд природних гібридів. Колючі кущі з непарноперистими листками. Квітколоже келихоподібне, м’ясисте, зрослося з основою чашолистків; плід – несправжня багатосім’янка. Дикорослі види шипшини мають, як правило, немахрові квітки з п’ятьма забарвленими пелюстками. Сироп із плодів шипшини вживають при захворюваннях печінки. Сироп та відвар шипшини мають надзвичайно приємний смак і містять значну кількість аскорбінової кислоти. їх п’ють для загального зміцнення організму, при застудних захворюваннях.

Буркун – дворічні або однорічні рослини; квітки білі або жовті, зібрані в китиці; боби дрібні, одно-, тринасінні, нерозкривні. В Україні ростуть дико, вісім видів. З них найбільш поширені буркун білий з білими квітками та буркун лікарський із жовтими квітками. Обидва види мають своєрідний запах, зумовлений наявністю в рослинах кумарину. Ростуть по всій Україні на перелогах, по узліссях, схилах, уздовж доріг, на пустищах тощо, іноді їх культивують. Препарати буркуна мають відхаркувальні, пом’якшувальні, болетамувальні, сечогінні та потогінні властивості. Вони посилюють кровообіг, зменшують набряки і сприяють усуненню запальних процесів. Буркун лікарський використовують для виготовлення зеленого витяжного пластиру, при стенокардії й тромбозі коронарних судин, як протисудомний засіб, входить до складу сумішей лікарських рослин, що застосовуються при бронхіті, туберкульозі легень та інших хворобах.

Дурман звичайний – однорічний бур’ян з поодинокими білими лійкоподібними квітками з довгою трубочкою. Плід – яйцеподібна шипувата коробочка. Бур’ян, росте поблизу житла по всій Україні. Всі частини рослини містять алкалоїди гіосціамін, атропін та інші. Як лікарська і отруйна рослина відомий з давнини. У тропіках і субтропіках відомо до 25 видів дурману, з них деякі деревоподібні; майже всі вони містять різні алкалоїди, деякі культивуються як лікарські рослини. Препарати дурману застосовують при бронхіальній астмі, бронхітах, судомному кашлі.

Блекота чорна – однорічний або дворічний бур’ян, вкритий залозистими волосками; квітки брудно-жовті з фіолетовими жилками;

Коробочка здута, відкривається кришечкою. Росте на засмічених місцях і поблизу житла майже по всій Північній півкулі. Рослина отруйна, всі частини її містять алкалоїд гіосціамін. Листя блекоти використовують як зовнішнє болезаспокійливе. Препарати блекоти застосовують як протиспазматичний, болетамувальний і заспокійливий засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Грицики. Цей рід налічує шість схожих між собою видів, в Україні – три, з яких грицики звичайні поширені майже по всій земній кулі. Це однорічний бур’ян з розеткою прикореневих листків, білими Дрібними квітками й оберненоклиноподібними стручечками з виїмкою на верхівці. Росте в садах, на городах, засмічених місцях. У народній медицині використовується з давніх-давен як кровоспинний засіб. У науковій медицині препарати з грициків застосовують при легеневих, шлунково-кишкових та ниркових кровотечах. До лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя грициків.

3. Зупинка “Гарна”

Королиця звичайна росте на луках, схилах, лісових галявинах, у чагарниках по всій Україні. Діаметр кошика – 4-6 см. Чудова декоративна рослина, яка досить широко культивується.

Великий рід хризантема, до якого належать відомі декоративні рослини, дуже близький до ромашок і королиць. Розрізняють сорти хризантем відкритого і закритого грунту. Перші поділяються ще на однорічні та багаторічні. З однорічних найбільше відомі: хризантема, корончаста і хризантема кілювата – відповідно з кремово-білими та жовто-оранжевими суцвіттями. Поміж сортів закритого грунту найбільш поширені індійські хризантеми. Вони поділяються на дрібно – і великоквіткові; мають складне гібридне походження.

Левкой – одно – і дворічні рослини родом з Середземномор’я; квітки запашні, зібрані в китиці, прості або махрові; відомі численні сорти з квітками різних відтінків. У садовій культурі поширені левкой однорічний, левкой сивий, левкой довгопелюетковий, або матіола. Останній вид має прості бузково-рожеві квітки, які розкриваються ввечері й приємно пахнуть.

Жоржина налічує близько 15 видів; родом з Мексики, багаторічники, з потовщеними бічними бульбоподібними або шишкоподібними коренями; серединні квітки в диких і немахрових форм трубчасті, крайові – язичкові, в махрових – частіше всі язичкові, неплідні. Існує до 800 сортів із суцвіттями різної форми і кольору. Майже всі сорти належать до виду жоржина мінлива і тільки деякі – до виду жоржина Шарлахова. Жоржини повсюдно вирощують в квітниках, газонах, рабатках.

Айстра – багаторічні рослини з кошиками, зібраними здебільшого у волоті; серединні квітки здебільшого жовті, крайові – блакитні, фіолетові тощо. В дикому стані відомо близько 500 видів айстр у Північній півкулі, особливо в Америці; в Україні є три види. В природній флорі України в Карпатах зростають айстра альпійська, а по степових і кам’янистих схилах – айстра степова.

У декоративному садівництві більш поширені численні сорти однорічних садових, або китайських, айстр. Вони мають поодинокі великі кошики, найчастіше махрові; квітки білі, рожеві, лілові, фіолетові, бузкові, червоні тощо. Айстри прикрашають квіткові партери, рабатки, клумби. Усі сорти однорічних айстр об’єднують у три основні групи: низькорослі, середньо-рослі та високорослі.

Троянди мають велике значення в декоративному садівництві. Квітка троянди неперевершена за своєю красою і ніжним ароматом. Нині відомо понад 10 000 сортів троянд, і їхній асортимент щороку зростає. Майже всі культурні сорти троянд (махрові або напівмахрові) виведено від небагатьох диких видів шляхом схрещування їх між собою і з культурними формами методами багатовікової селекції.

Доповніть перелік декоративних квіткових рослин вашими улюбленими квітами. Розкажіть, за що ви їх любите більше за інші квіти.

Практична робота № 4

Тема. Розпізнавання видів кімнатних рослин.

Мета. Навчитися розпізнавати найпоширеніші види кімнатних рослин. Обладнання: кімнатні рослини та їх зображення з підписами назв цих рослин і відповідної родини; довідкова література.

Коротке пояснення (для вчителя)

Річ у тім, що видовий і родинний склад кімнатних рослин дуже різноманітний. Причому родини, до яких кімнатні рослини належать, не вивчаються шкільним біологічним курсом. Тому пропонуємо дану практичну роботу виконувати таким чином: на картках зобразити кімнатні рослини, які є у кабінеті біології, та написати їхню назву і назву родини. Після цього запропонувати учням співставити зображення рослини і її натуральний вигляд. Далі за довідковою літературою запропонувати учням знайти опис цієї рослини, умови її

Зростання у природному середовищі, батьківщину рослини та правила вирощування і догляду за ними у кімнатних умовах. Можна цю роботу організувати як групову. В кінці уроку для контролю запропонувати учням назвати кімнатні рослини без допомоги.

Хід роботи (для учнів)

1. Уважно розгляньте поставлені перед вами живі кімнатні рослини. Спробуйте охарактеризувати їхні стебла, листки, квітки (якщо є).

2. Розгляньте зображення кімнатних рослин на запропонованих вам картках.

3. Знайдіть відповідність між живою рослиною та її назвою і назвою її родини.

4. Використовуючи додаткову літературу, опишіть рослини за планом:

А) назва;

Б) родина;

В) батьківщина рослини;

Г) в яких природних кліматичних умовах зростає;

Г) практичне значення рослини;

Д) умови догляду за рослиною при вирощуванні у кімнаті.

5. Зробіть висновки.

4. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

5. Домашнє завдання.

___________________________________________________________

*Кількість рослин можна варіювати.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Гомологічний ряд алкенів.
Ви зараз читаєте: Найважливіші сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини