НАСТ

Related posts:

1. ВІДЛИГА Екологія – охорона природи ВІДЛИГА – короткочасне підвищення т-ри повітря понад 0 С взимку, викликане переважно адвекцією теплого повітря. Як правило, супроводжується хмарною погодою, підвищенням вологості повітря, опадами у вигляді дощу, туману. В., особливо тривала, має велике екол. значення для рослин і тварин: призводить до передчасного танення снігового покриву, появи води в пониззях, виходу деяких […]...
2. ХІОНОФОБИ Екологія – охорона природи ХІОНОФОБИ – рослини й тварини, не пристосовані до життя в умовах глибокого снігового покриву і сильних снігопадів. Великий сніговий покрив утруднює пересування тварин і добування корму (косулі). Не витримують сильних снігопадів і багато ліс. і декоративних рослин. При навалах снігу легко відламуються гілки сосни звичайної та ін. дерев з відносно густою […]...
3. ОЖЕЛЕДЬ Екологія – охорона природи ОЖЕЛЕДЬ – шар щільного льоду, який утворюється на земній поверхні та на різних предметах від намерзання крапель переохолодженого дощу (найчастіше за т-р 0 до – З С, рідше – за нижчих т-р)....
4. ЛІД ДОННИЙ Екологія – охорона природи ЛІД ДОННИЙ – лід, що утворюється на дні водойм внаслідок кристалізації переохолодженої води. Буває причиною зимових паводків....
5. ГІДРОТАКСИС Екологія – охорона природи ГІДРОТАКСИС – пересування одноклітинних і колоніальних рослин та деяких тварин, що вільно рухаються, у бік більшої (позитивний Г.) або меншої (негативний Г.) вологості. Г., як і ін. таксиси, визначається власними потребами організму....
6. АСТМА Екологія – охорона природи АСТМА – захворювання, внаслідок якого спостерігається спазм гладенької мускулатури бронхів, набрякання їхньої слизової оболонки, а також утворення в’язкого секрету утруднює дихання. А. здебільшого викликається алергічними реакціями організму на алергени (пилок рослин, шерсть тварин, різні хімікати). Наявність газів SO2, N0, 03 в повітрі викликає напади А. Див. також Хвороби професійні....
7. СТРІМНИНА Екологія – охорона природи СТРІМНИНА – ділянка течії річки із значною швидкістю. Бурхлива течія в каналах, річках при вузькому фарватері утруднює судноплавство, спричинює ерозію берегів....
8. ГАЗОПРОВІД Екологія – охорона природи ГАЗОПРОВІД – трубопровід для транспортування горючих газів від місця добування до споживача. Часто є штучною перепоною для міграції тварин. Будівництво Г. вимагає вирубування ліс. насаджень, руйнування ін. угруповань на маршруті його проходження....
9. ТОКСИНИ Екологія – охорона природи ТОКСИНИ, отрути – отруйні речовини білкової природи, що їх продукують і виділяють деякі організми (мікроорганізми, рослини, тварини) і які спричинюють токсикоінфекційні захворювання людини й тварин. Тварини, що виділяють Т., використовують їх для захисту й добування їжі. Т. можуть зумовлювати пригнічення фізіол. функцій і навіть загибель тварин і рослин....
10. РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН – підтримання чисельності і структури популяцій господарсько значущих тварин в оптим. для людини стані: зростання – для корисних і пригнічення – для шкідливих у певний період і в певному місці....
11. БІОЛІНИ Екологія – охорона природи БІОЛІНИ – газоподібні, рідкі та тверді активні продукти життєдіяльності організмів, які змінюють біоценотичне середовище. Поділяються на фітоліни (фітоліни-інгібітори, в яких переважають антибіотики, маразміни, фітонциди, коліни та менш поширені фітоліни-стимулятори – гібереліни, ауксини, інтерколіни тощо) і тел ер гони. Виділяють дві групи телергонів: гомотелергони, що діють у межах свого виду, і гетеротелергони, […]...
12. НЕКТОН Екологія – охорона природи НЕКТОН – сукупність пелагічних тварин, здатних активно плавати, протистояти течії і долати значні відстані. Нектонними організмами є китоподібні, риби, головоногі молюски тощо. До Н. належать також тварини, які розмножуються на суходолі, а живляться у воді, напр. ластоногі, водяні черепахи, пінгвіни. Усі вони мають обтічну форму тіла та ін. спец, пристосування для […]...
13. СТАДО Екологія – охорона природи СТАДО – 1) тривале або постійне об’єднання тварин, у якому здійснюються всі основні функції життя виду: добування корму, захист від хижаків, міграції, розмноження, виховання молодняку. Основу групової поведінки в С. становлять взаємовідносини домінування – підпорядкування, які базуються на індивід, відмінностях між особинами. Для С. характерна наявність відносно постійного лідера, котрий своєю […]...
14. КОМЕНСАЛ Екологія – охорона природи КОМЕНСАЛ – один із двох організмів різних видів, які живуть сумісно, і який користується певними перевагами за рахунок ін., але не завдає йому прямої шкоди. К. може використовувати організм хазяїна як місце оселення, засіб пересування, може живитися рештками його їжі....
15. БІОГАЗ Екологія – охорона природи БІОГАЗ – суміш метану та вуглекислого газу з домішками азоту, водню, кисню, сірководню, яка утворюється внаслідок перебігу біол. процесів анаеробного розкладання орг. речовин на дні водойм, у травному каналі жуйних, а також розкладання побутових відходів, гною за участю бактерій метанового бродіння. У зв’язку з енергет. кризою набувають поширення установки безперервного добування […]...
16. ЗГРАЇ Екологія – охорона природи ЗГРАЇ – тимчасові об’єднання тварин, які виявляють біологічно корисну організованість дій (полегшують захист від ворогів, добування їжі, міграції). Найбільш широко зграйність поширена серед птахів, риб та ссавців (багатьох собачих). За способами координації дій 3. поділяються на дві категорії: без вираженого домінування окремих членів та з лідерством (одним чи кількома лідерами, на […]...
17. ТІЛИ (бот.) Екологія – охорона природи ТІЛИ (бот.) – пухирчасті вирости, що закупорюють просвіт судин рослин. Утворюються в старих судинах, коли деревина з тих чи ін. причин перестає функціонувати (напр., з настанням несприятливих умов, перед опаданням листків, з віком). Інколи Т. виникають і в трахеїдах....
18. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВА Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВА – кількість доступних об’єктів промислу, за якої їх добування є екологічно виправданим і не призводить до зменшення їх ресурсів....
19. ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) – ареали споріднених форм тварин (видів та підвидів) звичайно займають суміжні території й істотно не перекриваються; споріднені форми, як правило, вікарують, тобто географічно заміщують один одного. П. в. – одне з положень теорії геогр. видоутворення – у природокористуванні потребує уваги при акліматизації з метою “поліпшення крові” місцевої […]...
20. ПЕРЕПРОМИСЕЛ Екологія – охорона природи ПЕРЕПРОМИСЕЛ – вилучення з прир. популяцій тварин і рослин заг. кількості особин або окремих їх сезонних чи статевовікових груп у кількості, що перевищує відновні здатності цих популяцій з урахуванням можливих песимальних умов їх відтворення. До П. слід також відносити способи добування, що змінюють умови відтворення живих ресурсів (зміни середовища існування видів […]...
21. АПАТИТ Екологія – охорона природи АПАТИТ – мінерал класу фосфатів. Сировина для виробництва фосфорних добрив, а також для добування фосфору та його сполук....
22. УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ – штучний вплив на джерела прир. ресурсів з метою найбільш повного їх добування або самовідновлення....
23. СЕРПЕНТАРІЙ Екологія – охорона природи СЕРПЕНТАРІЙ – приміщення для утримання отруйних змій з метою добування отрути та вивчення їхнього способу життя....
24. ОСАДИ СТІЧНИХ ВОД Екологія – охорона природи ОСАДИ СТІЧНИХ ВОД – тверді залишки після очищення стічних вод. О. с. в. включають мін. та орг. речовини, тому їх часто використовують як місцеві добрива або для добування біогазу. Однак у них часто містяться різні токс. речовини, що обмежує їх використання як добрив....
25. ФОТОТАКСИС Екологія – охорона природи ФОТОТАКСИС, геліотаксис – пересування нижчих рослинних і тваринних організмів, а також окремих клітин тваринних організмів, що вільно рухаються, викликане світловим подразненням....
26. ГАЛГТ Екологія – охорона природи ГАЛГТ, кам’яна сіль – безбарвний, прозорий, зі скляним блиском мінерал класу хлоридів. Використовують Г. у харч, пром-сті, для добування хлору й натрію....
27. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
28. ВИБУХОПОДІБНЕ ЗРОСТАННЯ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ВИБУХОПОДІБНЕ ЗРОСТАННЯ ПОПУЛЯЦІЇ – див. Популяція, вибухоподібне зростання....
29. ПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ПЛАНКТОН, біосестон – сукупність організмів (водоростей, найпростіших, деяких ракоподібних, молюсків тощо), які пасивно плавають у товщі води і не здатні до самостійного пересування на значні відстані. Розрізняють фітопланктон та зоопланктон, озерний П. – лімнопланктон та річковий П. – потамопланктон....
30. ПРИРІСТ РІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРИРІСТ РІЧНИЙ – 1) у застосуванні до продукції агро – чи фітоценозу та популяцій цінних тварин – збільшення кількості (ваги, маси) особин протягом року; 2) анатомо-морф. шар (кістки, деревини та ін.), що утворюється (наростає) за рік; як правило, добре помітний на зрізах (стовбура дерева, кістки, зуба, отоліту тощо)....
31. ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН – неперіодичні масові міграції тварин одного виду, що мають переважно один напрямок. В. т. характерне здебільшого для тварин тундри і тайги (лемінги, білки, кедрівки). Екол. та еволюц. доцільність В. т. полягає у зниженні їх чисельності в періоди перерозмноження і перенаселення місць проживання. В разі В. т. дуже багато тварин […]...
32. ЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГІЯ – наука про поведінку тварин в умовах екосистем. Переважно вивчає ген. зумовлені аспекти поведінки та проблеми еволюції поведінки тварин у прир. умовах; частина екології тварин....
33. ВЕРМИКУЛЬТУРА Екологія – охорона природи ВЕРМИКУЛЬТУРА – штучне розведення дощових черв’яків з метою їх використання для добування якісного біогумусу. Високу продуктивність має, зокрема, каліфорнійський черв’як....
34. КУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи КУМУЛЯЦІЯ – нагромадження, зосередження, концентрування в організмі людини, тварин чи в навколишньому середовищі різних речовин (ліків, отрут, забрудників тощо)....
35. ЗОНА ЗООГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗООГЕОГРАФІЧНА – друга після царства природи (геї) регіональна одиниця поширення тварин, що сформувалась у процесі їхнього еволюц. розвитку внаслідок спільності місця та часу походження, шляхів розселення, тривалого співіснування в однакових умовах довкілля. Це зумовило подібність меж ареалів тварин та фауністичні відміни однієї 3. з. від ін....
36. СПАЛЮВАННЯ ВІДХОДІВ Екологія – охорона природи СПАЛЮВАННЯ ВІДХОДІВ – спалювання горючих побут, та пром. відходів з метою добування енергії або зменшення їх об’ємів для захоронення....
37. ЕКОСИСТЕМА ТЕХНОГЕННА Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА ТЕХНОГЕННА – сукупність живих організмів та умов їх існування, що формується внаслідок госп. діяльності людини, яка істотно змінює склад літосфери, гідросфери, атмосфери як прир. складових екосфери....
38. ГІБРИДИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІБРИДИЗАЦІЯ (б і о л.) – схрещування різних за спадковістю організмів. Г. – один з найважливіших чинників еволюції біол. форм у природі. Г. застосовують у селекції для виведення нових сортів рослин і порід тварин, у насінництві та в разі розведення тварин з метою створення високопродуктивних гетерозисних форм, а також як метод […]...
39. ВИСОКОГІР’Я Екологія – охорона природи ВИСОКОГІР’Я – відносне поняття, що характеризує вертикальні смуги або зони на висоті понад 2000-3000 м без рослинності або з нею (гірські степи, луки, арктичні пустелі тощо), які істотно відрізняються від суміжних рівнинних гір....
40. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...